"Тигриця, яка бореться на смерть". Хто така Делсі Родрігес, яка зайняла місце Мадуро у Венесуелі

Делсі Родрігес зайняла місце захопленого американцями президента Венесуели Ніколаса Мадуро і пообіцяла дати відсіч "імперії". Однак президент США Дональд Трамп впевнений, що вона виконуватиме прямі вказівки Вашингтона і фактично стане його намісницею в Каракасі. Що відомо про Делсі Родрігес?

Вона - права рука Мадуро і віцепрезидент країни. Саме тому Верховний суд передав їй повноваження глави держави на час "вимушеної відсутності" Мадуро.

Родрігес відразу ж з'явилася на публіці в оточенні найвпливовіших апаратників і силовиків і почала робити яструбині заяви на адресу США, ніби демонструючи, що викрадення Мадуро не призвело ні до зміни режиму, ні до зміни курсу країни, ні до конфлікту еліт.

"У Венесуелі тільки один президент, і його звуть Ніколас Мадуро, — сказала Родрігес і пообіцяла відстоювати незалежність. — Наш народ не здається, не капітулює і ніколи не стане колонією будь-якої імперії — ні старої, ні нової, ні згасаючої".

У Дональда Трампа інша думка.

На питання, хто зараз головний у Венесуелі, Трамп прямо відповів: "Усім заправляємо ми". І пригрозив, що Венесуелу чекає нова військова операція, а Родрігес — щось "гірше, ніж Мадуро", якщо вона не буде виконувати волю Білого дому і не надасть США "повний доступ до всього — і до нафти, і до всього іншого".

"Тигриця"

Батько Делсі Родрігес був партизаном і помер від тортур у поліції в 1976 році.

У пошуках справедливості вона пішла вчитися на юриста — спочатку вдома, потім у Франції. А боліваріанська революція і прихід до влади Уго Чавеса, як вона сама визнавала, стали для її сім'ї тріумфом "особистої помсти" колишньої влади за батька.

Старший брат 56-річної Делсі Хорхе Родрігес теж пішов у політику. Зараз він очолює Національну асамблею Венесуели.

Кар'єра Делсі Родрігес при Чавесі привела її на міністерську посаду, проте справжній прорив чекав на неї вже після його смерті і приходу до влади Ніколаса Мадуро.

За його правління вона в різний час очолювала міністерства зв'язку, економіки та закордонних справ і в підсумку досягла посади віцепрезидента, відповідального до того ж за нафтогазову галузь — фактично єдине джерело доходів злиденної Венесуели.

Мадуро прозвав Родрігес "тигрицею" за її палку відданість ідеям чавізму. Вона була його правою рукою як вдома, так і за кордоном.

"Делсі працює в парі з братом. У неї роль скоріше практична, ніж інтелектуальна. Вони обоє — добре освічені люди, які заповнили порожнечу, що утворилася в результаті повного відходу з уряду компетентних фахівців", — говорив політолог Нікмер Еванс в інтерв'ю BBC Mundo в 2024 році.

Обличчя режиму

Делсі Родрігес фактично стала обличчям режиму Мадуро, який опинився під західними санкціями за придушення свобод і фальсифікацію виборів у Венесуелі.

Сам Мадуро останнім часом майже не виїжджав за кордон, і Родрігес відігравала ключову роль у відносинах із союзними країнами, такими як Туреччина, Китай та Іран.

Пробивна і невгамовна Родрігес не раз провокувала скандали. Після того, як Венесуелу виключили з південноамериканського торгового блоку МЕРКОСУР, вона намагалася прорватися на його засідання в Буенос-Айресі.

А в 2020 році прилетіла на приватному літаку до Іспанії, попри заборону на в'їзд до Шенгенської зони.

США і Євросоюз запровадили проти Родрігес санкції за порушення прав людини і руйнування демократії у Венесуелі.

Родрігес завжди таврувала США ганьбою і люто захищала право Мадуро і його оточення будувати соціалізм за заповітами Уго Чавеса і продовжувати вічну боротьбу з американським імперіалізмом не на життя, а на смерть.

Тепер вона опинилася в ситуації, коли їй доведеться працювати під диктатом Вашингтона — і перед загрозою обіцяної Трампом військової інтервенції в разі, якщо вона не буде слухатися.

Родрігес вже проявила гнучкість. Після перших войовничих заяв вона пом'якшила тон.

"Ми запрошуємо владу США до спільної роботи над порядком денним двостороннього співробітництва, — сказала вона і звернулася до Трампа. — Президент Дональд Трамп, наші народи і наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну".