Атаки України спричинили дефіцит палива в Росії - продаж бензину обмежують. Наскільки це серйозно

Покійний сенатор Джон Маккейн колись назвав Росію "бензоколонкою з ядерною зброєю". Сьогодні, через атаки України, ця "бензоколонка" змушена скорочувати постачання пального, пише Wall Street Journal.

Дрони підривають паливне серце Росії

Українські безпілотники все частіше й ефективніше атакують важливі об'єкти російської нафтогазової галузі, повідомляє видання.

За словами експертів, через ці удари приблизно 13% потужностей з переробки палива в Росії перестали працювати. Агенція Reuters оцінює втрати як 17%.

Водночас західні санкції, накладені після вторгнення 2022 року, ускладнюють Москві ремонт і обслуговування пошкодженої інфраструктури, пише WSJ.

Зазначається, що порушення роботи залізниць і аеропортів через українські атаки змушують росіян пересідати на автомобілі — особливо в розпал літнього сезону відпусток і збору врожаю. Попит на паливо різко зріс, а його виробництво впало.

У результаті в кількох регіонах, зокрема в окупованому Криму та частинах Сибіру, ввели обмеження на продаж палива на АЗС.

Там, де бензин ще можна купити, він помітно подорожчав — гуртові ціни на бензин А-95 у Росії з початку року зросли на 45%, хоча світові ціни на нафту загалом впали, йдеться в статті.

"Удар по економіці - це теж війна"

"Війна йде не тільки на фронті. Будь-який системний удар дає більший ефект, ніж здається", - пояснює колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За його словами, хоч атаки на нафтову інфраструктуру безпосередньо не впливають на бойові дії, вони послаблюють російську економіку, яка й так має проблеми. Тому навіть невеликі удари можуть створити слабкі місця і загострити внутрішні труднощі.

Журналісти нагадують, що лише в серпні безпілотники атакували понад десять російських переробних заводів, включно з об'єктами далеко від кордону.

Було виведено з ладу стратегічно важливий порт Усть-Луга на Балтиці та нафтопровід "Дружба", який постачав нафту до Білорусі, Угорщини та Словаччини.

Сила удару - у повторенні

За словами колишнього топменеджера "Газпром нафти" Сергія Вакуленка, цього року Україна зробила великий крок уперед.

"Раніше дрони були слабшими і атаки не були такими ефективними, але тепер удари стали регулярними. Пошкодження ледь встигають ремонтувати, як знову починаються нові атаки. Якщо цей темп збережеться, Росія просто не встигатиме ремонтувати інфраструктуру, і ситуація може кардинально змінитися".

Військовий тиск і політичні важелі

Атаки українських дронів стають і політичним інструментом, вказують журналісти.

Вашингтон обмежує застосування переданих Україні далекобійних ракет ATACMS, особливо проти цілей у Росії. Але українські безпілотники і ракети власного виробництва не підпадають під ці обмеження.

"Ми не просто залежимо від партнерів - ми розвиваємо власні технології та ініціативу", — наголошує Микола Бєлєсков, аналітик національного інституту стратегічних досліджень та фонду "Повернись живим".

"Росія настільки велика, що не може захистити всю свою територію за допомогою ППО. У цій війні її масштаб - вже не перевага, а слабкість".

Нафтогазові доходи - основа фінансування російської армії та соціальних виплат, що підтримують внутрішню стабільність країни, нагадує видання.

Президент США Дональд Трамп запровадив додаткове мито 25% на нафту з Росії для Індії, яка закуповує близько 38% всієї російської сирої нафти.

Крім того, Україна не лише вдосконалює дрони, а й створює власні крилаті ракети, зазначає WSJ.

Одна з них - "Фламінго" - має значно потужнішу бойову частину. Експерти, зокрема Фабіан Гоффман з університету Осло, вважають, що це може стати переломним моментом у війні.

"Якщо Україна зможе не просто пошкоджувати, а повністю знищувати ключові об'єкти, це значно ускладнить ситуацію для Росії", - відмітив Гофман.

Бензин і стабільність: тонкий зв'язок

"Ціни на бензин - чутливий показник для росіян. Їхнє різке зростання може вдарити по популярності Путіна і викликати невдоволення всередині країни", - стверджує Клейтон Сігл, старший науковий співробітник центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

За його даними, щонайменше шість великих НПЗ в Росії були атаковані тільки в цьому місяці - деякі по кілька разів. Багато з них не зможуть відновити роботу щонайменше 4–6 тижнів.

Російська влада запевняє, що палива на внутрішньому ринку вистачає. Уряд заборонив експорт бензину, щоб стримати зростання цін, і наказав нафтовим компаніям розробити довгострокові заходи для стабілізації ситуації.

Аналітики вважають, що паливна криза сама по собі навряд чи різко змінить стратегічні військові цілі Путіна в Україні чи його внутрішню владу. Але такі удари накопичуються і послаблюють систему.

"Сучасна війна - це війна ресурсів, - нагадує колишній міністр оборони України Олексій Резніков. - А Україна - це Давид, який шукає слабкі місця Голіафа".