Чому нова вакцина від малярії змінить світ і як з хворобою боролись в Україні

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендувала до використання нову вакцину проти малярії, яку можна виробляти в масових масштабах.

Вакцину розробив Оксфордський університет, і вона є лише другою схваленою вакциною проти малярії.

Малярія вбиває переважно дітей і немовлят і є одним із найбільших лих для людства.

Вже є домовленості про виробництво понад 100 мільйонів доз вакцини на рік, пише кореспондент ВВС з питань науки та здоров'я Джеймс Галлахер.

Для розробки ефективних вакцин проти малярії знадобилося понад століття наукових зусиль.

Хворобу викликає паразит, який поширюється під час укусів комарів. Він набагато складніший за вірус, оскільки ховається від нашої імунної системи, постійно змінюючи форму всередині людського тіла.

Це ускладнює формування імунітету природним шляхом через зараження малярією та розробку вакцини проти неї.

Минуло майже два роки відтоді, як ВООЗ схвалила першу вакцину від малярії під назвою RTS,S, яку розробила GSK.

Дві схожі вакцини

Доктор Тедрос Аданом Гебреєсус, генеральний директор ВООЗ, сказав, що це був момент "величезного задоволення".

"Раніше я мріяв про день, коли ми матимемо безпечну та ефективну вакцину проти малярії, й тепер у нас є дві", - сказав він.

ВООЗ заявила, що ефективність двох вакцин "дуже схожа", і немає жодних доказів того, що одна є кращою за іншу.

Однак ключовою відмінністю є можливість масового виробництва вакцини Оксфордського університету під назвою R21.

Найбільший у світі виробник вакцин – Інститут сироватки Індії – вже готовий виробляти понад 100 мільйонів доз на рік і планує збільшити обсяги до 200 мільйонів доз на рік.

Наразі є лише 18 мільйонів доз вакцини RTS,S.

У ВООЗ заявили, що нова вакцина R21 буде "життєво важливим додатковим інструментом". Кожна доза коштує 2-4 долари, й одній людині потрібно чотири дози. Це приблизно половина ціни вакцини RTS,S.

Дві вакцини використовують схожі технології та націлені на ту саму стадію життєвого циклу малярійного паразита. Однак нову вакцину легше виготовити, оскільки вона вимагає меншої дози та використовує простіший ад’ювант (хімічна речовина, що міститься у вакцині, яка стимулює імунну систему до дії).

У 2021 році зареєстрували 247 мільйонів випадків малярії та 619 000 смертей, більшість із них – діти віком до п’яти років. Понад 95% випадків малярії реєструють в Африці.

Клінічні випробування вакцини R21 проходили в Багамойо, Танзанія. Це був розпал пандемії Covid, але деякі матері серед яких була й Мвазані Сейф, все одно вирішили взяти учать, попри спротив їхньої громади. Вона привела на вакцинацію свою шосту дитину, трирічну дочку.

"Я втратила свого племінника. Ми його поховали. Йому було лише чотири роки, коли він помер від малярії, — каже вона. - Ось чому, коли я почула, що проводять випробування вакцини проти малярії, я сказала, що хочу взяти участь. Це допоможе багатьом дітям, не лише моїм".

Рятівний потенціал

"Ця друга вакцина має реальний потенціал для усунення величезного розриву між попитом і пропозицією", - заявив доктор Матшидісо Моеті, регіональний директор ВООЗ в Африці.

"Виготовлені у великих масштабах і широко розповсюджені, дві вакцини можуть допомогти зміцнити профілактику малярії, контролювати зусилля та врятувати сотні тисяч молодих життів", - додав він.

Дані, які були опубліковані онлайн, але наразі не пройшли звичайний процес наукової перевірки, показують, що вакцина R21 на 75% ефективна для запобігання захворюванню в регіонах, де малярія є сезонною.

Стратегічна консультативна група експертів ВООЗ заявила, що цю цифру можна порівнювати з показниками першої вакцини (RTS,S) у регіонах із сезонною захворюваністю.

Ефективність вакцин проти малярії нижча в районах, де паразит присутній цілий рік.

"Вакцину легко використовувати, вона економічно ефективна, доступна та готова до розповсюдження в регіонах, де вона найбільше потрібна, з потенціалом врятувати сотні тисяч життів на рік", - відзначив професор сер Адріан Гілл, директор Інституту Дженнера в Оксфорді, де розробили вакцину R21.

"Реальність така, що фінансування боротьби з малярією в усьому світі далеке від належного, і щорічна смертність від малярії зросла під час пандемії та досі перевищує рівень до пандемії, тому ми не можемо дозволити собі розслаблятися, коли розробляють нові інструменти", - додав Гарет Дженкінс із організації Malaria No More UK.

Малярія в Україні

В Україні передавання малярії через укуси комарів не відбувається, всі зареєстровані випадки інфікування були завезені з-за кордону.

Враховуючи, що після початку повномасштабного вторгнення Росії кількість поїздок українців за кордон суттєво зменшилася, відповідно меншим став і ризик заразитися малярією.

Однак для тих, хто таки подорожує до країн, де малярія поширена, МОЗ радить дотримуватися наступних рекомендацій:

МОЗ також зазначає, що у дітей із важкою малярією часто розвиваються тяжка анемія, дихальна недостатність чи церебральна малярія. У дорослих часто відбувається ураження кількох органів.

"Як я підхопив та поборов малярію"

Киянин Сергій розповів ВВС News Україна про свій досвід зараження малярією та лікування цієї рідкісної для України хвороби:

"На початку 2000-х років у складі українського миротворчого контингенту військ ООН я поїхав до Республіки Сьєрра-Леоне.

Перед відправкою усі, хто вирушав до Африки, отримували комплекс щеплень - від жовтої лихоманки, черевного тифу та інших тропічних захворювань. Також нам видали з собою спеціальні пігулки, які мали запобігти зараженню малярією.

У Сьєрра-Леоне я перебував приблизно місяць. Усі наші намети й місця постійного перебування були обладнані відповідними протимоскітними сітками.

Проте, як виявилося згодом, від зараження малярією це мене не захистило.

Перші симптоми з'явилися у мене вже після повернення в Україну - раптове підвищення температури до 40 градусів, яку нічим не можна було збити.

Я не одразу пов'язав це з поїздкою. Викликав швидку, лікарі нічого не знайшли, а сам напад швидко минув.

Під час другого нападу я знову викликав швидку - думав, що чимось отруївся. Але, лікар, який приїхав на виклик, був дуже досвідченим і запитав, чи не їздив я в тропіки.

І тут у мене в голові "склався пазл".

Я зв'язався з військовим шпиталем, де нам робили щеплення перед поїздкою. Там мені сказали, що я маю приїхати до них, щойно у мене почнеться наступний напад, бо кров на аналіз необхідно брати саме під час нападу.

Тож коли наступний напад почався, я швидко поїхав до шпиталю, де для мене вже зарезервували палату в інфекційному боксі.

Лікувати мене взявся Городецький Марко Михайлович, один із найкращих лікарів-інфекціоністів України на той момент.

Коли я запитав, чи я тепер усе життя хворітиму на малярію, він відповів, що видів малярії багато, треба дочекатися аналізів, і що якщо буде можливість мене вилікувати - він мене вилікує, бо для нього це принципове питання.

Лікування полягало у тому, що я постійно перебував в інфекційному боксі, де була понижена температура, десь до 12-15 градусів, та підсушене повітря. Дотримувався суворої дієти та пив багато мінеральної води.

Якихось сильнодійних препаратів мені не давали, лише ліки для підтримки серця та печінки. Щодня мене відвідував лікар, який слідкував за моїм станом.

Напади лихоманки ставали дедалі слабшими і десь за 40 днів зникли.

Перед випискою лікар сказав мені, що "на 90%" мене вилікували від малярії, але 10% залишив на іншу тропічну інфекцію.

Домовилися, що якщо почнуться нові напади, я одразу приїду до шпиталю. Але відтоді, вже багато років, жодного нападу лихоманки у мене не було".