"Нас змусили повзати на колінах і мукати". Що доводиться робити людям, щоб отримати роботу

Леї вчасно приїхала на співбесіду до офісу адвоката в Брістолі.

Але через 20 хвилин зустріч скасували, і жінку попросили прийти наступного дня.

Вона пішла засмучена, але незабаром отримала повідомлення, що "скасування" насправді було тестом і вона його провалила.

Роботу Леї не отримала.

Вона каже, що цей досвід був "дуже дивним" і спонукав її відкрити власний бізнес, де вона дотримується набагато більш прозорих умов найму.

Леї не єдина. За даними кадрового агентства Hays, більш ніж половина людей мали негативний досвід під час співбесіди на нову роботу.

BBC почула історії від десятків людей, які пройшли через дивні, образливі та неприємні інтерв’ю.

Вони зв’язалися з редакцією після новин про те, що британська мережа елітних універмагів John Lewis змінює свій процес найму співробітників. Корпорація вирішила дозволити претендентам бачити запитання для співбесіди заздалегідь, щоби зробити процес більш справедливим.

Отже, чого нас можуть навчити погані інтерв’ю? І що можуть зробити кандидати та інтерв’юери, щоб цей досвід був менш сумнівним?

Як і Леї, Айсінь Фу також мала дивний досвід. Вона подала заявку на посаду студентського посла з мінімальною зарплатою в університеті.

Під час групового інтерв’ю всіх попросили повзати навколішки та "мукати, як корова".

"Ми робили це близько трьох-чотирьох хвилин", — згадує дівчина.

"Тоді я була дуже роздратована Це було вкрай недоречно".

"Але був трохи тиск з боку людей поруч, мені було незручно відмовитися, адже це робили всі".

Інтерв'юер сказав, що вони намагалися перевірити, чи були кандидати "веселими", хоча Фу підозрює, що "можливо, хтось хотів просто розважитись".

Читайте також:

Як подолати синдром самозванця та підвищити самооцінку: шість порад

Ідеальний кандидат. Як змінилися вимоги роботодавців

Чи заробляють привабливі люди більше?

"То як думаєте, скільки вам лишилося років?"

Джулі з Міссурі в США каже, що, на її думку, інтерв’юери іноді мало уявляють себе на місці кандидата.

Такий висновок вона зробила після відеоспівбесіди, яку проходила у 2022 році на посаду копірайтера.

Спочатку їй здалося, що все йде добре. "Я влучно відповідала на всі питання", - каже вона.

Але ближче до кінця інтерв’юер запитав: "Як ви думаєте, скільки вам лишилося років?"

"Мені трохи за 60, — каже Джулі. - Я ще довго не збираюся йти на пенсію".

Ейджизм - не єдине упередження, з яким люди стикаються під час співбесід.

Перл Кесірі, менеджерка з контент-маркетингу, каже, що її запитали про генетичний спадок під час другої співбесіди на віддалену посаду PR у модному бренді в Мілані.

Кесірі живе в Лондоні, в дитинстві вона поїхала з Уганди, щоб жити й навчатися в Європі.

Вона каже, що роботодавець наполягав на тому, щоб її зарплата за віддалену роботу мала бути на рівні Уганди, а не Лондона через її походження.

Вона вирішила відкликати свою заяву.

"Ти не можеш змінити місце свого народження", - каже жінка, додаючи, що відтоді сама проводила співбесіди й "набагато уважніше" ставиться до своїх запитань.

Іноді упередження може бути ненавмисним - або принаймні менш очевидним,— але все одно так само важким для кандидата.

Том (це не справжнє його ім’я) — ІТ-інженер. Одного разу коли він подавався на посаду помічника на складі, його попросили записати відповіді на запитання на відео, замість живої співбесіди.

Том описує себе як людину аутистичного спектра, хоча він не розповідає про це іншим.

Він каже, що йому потрібні чіткі інструкції під час інтерв’ю, і він надає перевагу розмові віч-на-віч, описуючи процес зйомки як "відсторонений - ніби ви розмовляєте з комп’ютером".

"У вас є діти?"

Багато людей також розповіли BBC, що зазнали дискримінації під час прийому на роботу за ознакою статі.

Згідно з даними платформи працевлаштування Applied, майже кожну п’яту жінку під час найму запитували, чи має вони дітей або чи планує їх народити.

Такі питання не раз чула й виконавча директорка Applied Х’яті Сундарам. Вона каже, її питали про дітей "більше разів, ніж я можу порахувати".

Роботодавцям заборонено запитувати у кандидатів про їхній сімейний стан, чи є у них діти та чи планують вони мати дітей.

Попри це Applied виявили, що проблема ще гірша для жінок, які претендують на керівні посади, де таке питання ставили двом з п’яти жінок.

Сундарам каже, що однією з причин цього є "економічна нестабільність" вагітності. "Що вища зарплата, то більше ви повинні заплатити за вагітність, і вони не хочуть клопоту".

Інколи процес найму поганий не через упередження, а через те, що, як каже Сундарам: "Немає орієнтира, що саме може сподобатися інтерв’юеру".

Її головні поради для інтерв’юерів – ставити однакові запитання кожному кандидату та розробляти ці запитання з урахуванням "маргіналізованих груп".

Що стосується Айсінь Фу, вона каже, що її досвід навчив її більше відстоювати себе під час майбутніх співбесід, особливо якщо її просять зробити щось "химерне, нерозумне або щось, що не є обов’язковим для роботи" — наприклад, мукати, як корова.