Трамп хоче Гренландію: 4 сценарії, як може розгортатися ця сага

Впродовж останніх тижнів новообраний президент США Дональд Трамп продемонстрував новий жвавий інтерес до взяття під контроль Гренландії, найбільшого острову на Землі і величезної арктичної автономної території, що належить Данії.

Раніше у 2019 році під час свого першого терміну на посаді президента, він вже висловлював наміри купити Гренландію. Але цього разу він пішов далі, не виключивши використання економічної чи військової сили для встановлення контролю над островом.

Данські та європейські політики відкинули такі ідеї, заявивши, що Гренландія не продається, а її територіальні цілісність має зберегтися.

То як надалі може розгортатися ця незвичайна ситуація, коли два натівських союзники сперечаються щодо величезної території, на 80% вкритої кригою, під якою сховані так само величезні багатства корисних копалин?

І як прагнення до незалежності 56 тисяч жителів Гренландії, якою Данія володіє понад 300 років, може вплинути на перебіг подій?

Ось чотири можливі сценарії.

Трамп втрачає інтерес, нічого не відбувається

Існує думка, що заяви Трампа є лише гучними словами, аби змусити Данію зміцнити безпеку Гренландії на тлі дедалі більшої загрози від Росії та Китаю, які намагаються встановити свій контроль у цьому регіоні.

Минулого місяця Данія оголосила про виділення додаткових 1,5 млрд доларів військових видатків для Арктики. Цей пакет підготували ще до заяв Трампа, але за "іронією долі", як висловився данський міністр оборони, про нього оголосили лише за кілька годин після заяв новообраного американського президента.

"Що дійсно важливо - Трамп сказав, що Данія має виконати свої зобов'язання щодо Арктики, або дозволити США зробити це", - каже Елізабет Свейн, головний політичний оглядач данського видання Politiken.

Марк Якобсен, професор Королівського військового коледжу Данії, каже, що Трамп такими заявами позиціонує себе до того, як обійме посаду. А Гренландія використовує можливість заявити про себе у світі на своєму шляху до незалежності.

Тож навіть якщо у майбутньому Трамп втратить інтерес до Гренландії, що професор Якобсен вважає найбільш ймовірним сценарієм, він вже привернув увагу до питання.

Але про незалежність Гренландії говорять вже багато років, і, як дехто вважає, дискусія щодо цього може розгорнутися у зворотному напрямку.

"Останніми днями я помітила, що прем'єр Гренландії значно спокійніший у коментарях, тобто - ми хочемо незалежності, але колись у майбутньому", - каже Свейн.

Гренландія голосує за незалежність і шукає тісніших зв'язків зі США

У Гренландії існує загальний консенсус щодо того, що незалежність колись таки буде. Як і щодо того, що у разі, як Гренландія проголосує за незалежність, Данія погодиться і ратифікує це рішення.

Однак дуже малоймовірно, що Гренландія проголосує за незалежність, якщо її жителі не отримують гарантій збереження тих субсидій, які вони отримують від Данії у медичній та соціальній сферах.

"Прем'єр Гренландії може грізно виглядати, але коли йтиметься про оголошення референдуму, йому варто мати напоготові щось для збереження економіки та добробуту Гренландії", - каже Ульрік Гад, старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних відносин.

Одним із можливих варіантів може бути вільна асоціація – щось на кшталт того, що США нині мають із тихоокеанськими острівними державами - Маршалловими островами, Мікронезією та Палау.

Раніше Данія була проти такого розвитку подій щодо Гренландії, так само як і щодо Фарерських островів. Але, як каже доктор Гад, нинішній данський прем'єр Метте Фредріксен налаштована вже не так категорично.

"Розуміння данцями історичного досвіду Гренландії є набагато кращим, ніж 20 років тому", - каже науковець, додаючи, що Данія визнає свою колоніальну відповідальність.

Теперішні дискусії "можуть переконати (Фредріксен) сказати: краще, щоб Данія зберегла вплив на Арктику, залишила зв'язок з Гренландією, хоч би і слабший", додає науковець.

Але навіть якщо Гренландії вдасться позбутися Данії, події останніх років показали, що їй не вдасться позбутися США. Власне, після завершення Другої світової, коли американці стали контролювати острів, вони нікуди й не зникали. І жителі острова знають, що це життєво важливо для їхньої безпеки.

Угода 1951 року затвердила данський суверенітет над островом, але дала американцям усе, що вони хотіли.

Як каже доктор Гад, офіційні представники Гренландії підтримували контакт із двома останнім американськими адміністраціями:

"Зараз вони знають, що США ніколи не піде".

Трамп посилить економічний тиск

Існують також припущення, що найбільшу загрозу можуть становити економічні міркування Трампа. США можуть підвищити торговельні тарифи на імпорт із Данії чи навіть усього ЄС, і у такий спосіб змусити Данію піти на якісь поступки щодо Гренландії.

Данський уряд готується до цього, каже професор Якобсен, і не лише через території в Арктиці.

Трамп заявляв про застосування 10% тарифів на весь імпорт до США. А це може суттєво підірвати економічне зростання в Європі. Тому деякі данські й загалом європейські компанії розглядають можливість заснування виробничих потужностей в США.

Одним із варіантів у тарифній політиці може бути повернення до закону, ухваленого в США ще 1977 року. Він дає можливість голові держави запроваджувати надзвичайний стан у торгівлі, а відтак, "вручну" регулювати тарифи.

Данська фармацевтика і вироблення медичного обладнання – одна з галузей, яка може постраждати від такого рішення. Нині США отримує левову частку слухових апаратів, інсуліну та препарату для діабетиків Ozempic саме з Данії. І оглядачі вважають, що зростання цін на ці товари навряд чи знайде підтримку серед американських споживачів.

Вторгнення до Гренландії

Загалом, США буде не важко встановити контроль над островом, враховуючи, що вони вже мають там бази і військових.

"Де-факто, США вже мають контроль", - каже професор Якобсен. Він також додає, що ремарки Трампа свідчать про його погану поінформованість чи нерозуміння, про що він говорить.

Разом із тим, будь-яке використання сили Вашингтоном призведе до міжнародного інциденту.

"Якщо вони вторгнуться в Гренландію, вони "вторгнуться" в НАТО, - каже Елізабет Свейн. – Отам все й зупиниться. Має бути задіяна 5 стаття. І якщо країна НАТО нападає та країну НАТО, то альянсу не існує".

Ульрік Гад вважає, що коли Трамп говорить про Гренландію, він лунає як Сі Цзиньпін, коли той говорить про Тайвань, чи як Путін про Україну.

"Він каже: ми законно можемо захопити цю територію. Якщо ми дійсно серйозно ставимося до такого, це не віщує нічого доброго для Заходу загалом".