Як Україна виграє економічну війну проти Росії - Economist

За три роки великої війни економіка України змогла переорієнтувати на воєнні реалії.

І хоча вона все ще на чверть менш потужна, ніж до початку повномасштабного вторгнення, вона все ж "значно здоровіша", ніж в Росії, вважають у британському виданні The Economist.

У 2024 році в Україні прогнозують зростання ВВП на 4%, а в 2025 - на 4,3%. Національна валюта наразі порівняно стабільна, а процентні ставки на рівні 13,5% - близькі до найнижчого рівня за останні 30 місяців.

Натомість у Росії, щоб зупинити падіння рубля, ставки незабаром можуть сягнути 23%. Її банки нестабільні, а ВВП у 2025 році має зрости лише на 0,5-1,5%.

Попри виграшну економічну позицію, наступного року Україна матиме багато викликів, вважає The Economist. Це і загроза загострення на полі бою, і вичерпування ресурсів всередині країни, і непередбачуваність нового президента США Дональда Трампа.

Чого очікувати від української економіки?

Три етапи української економіки після 2022 року

У виданні виділяють три етапи розвитку української економіки.

На початку великої війни Україна "щосили гасила пожежі": воєнний стан, масова міграція, блокування Росією чорноморських портів та, як наслідок, зупинка українського експорту.

Усі дії центрального банку підпорядковувалися воєнним цілям. Інфляція зросла, а ВВП знизився.

Після того, як ЗСУ звільнили частину територій всередині 2022 року, розпочався другий етап.

ВВП стабілізувався, завдяки зерновій угоді Україна знову почала відвантажувати зерно, валютні резерви почали відновлюватися в міру надходження міжнародної допомоги.

Важливим завданням був перерозподіл ресурсів на довготривалі потреби війни. Державні витрати зросли більш ніж удвічі, і становили дві третини ВВП, (порівняно з 41% у 2021 році). Лише на оборону та безпеку йшло майже 30% ВВП.

Коли в липні 2023 року Росія відмовилася продовжувати зернову угоду, Україна змогла відкрити власний морський коридор. Відновилося не лише постачання зерна, але й металів і мінералів, що є другою за величиною статтею експорту.

Це, як стверджує The Economist, дозволило не лише зберегти ресурси, але й підтримати бойовий дух.

"Зараз починається третій етап, під час якого економіка країни зіткнеться з найбільшими загрозами: гострою нестачею електроенергії, людей і грошей", - вважають у виданні.

Атаки на енергетику

Безжальна атака на українську енергетичну інфраструктуру розпочалася в жовтні 2022 року і з того часу майже не вщухала.

Наразі країна може розраховувати на менше половини з 36 гігаватів генераційних потужностей, які вона могла використати до війни.

13 грудня РФ відправила 93 ракети та майже 200 безпілотників на електромережі та теплові електростанції України. Дванадцять ракет збити не вдалося. Як наслідок, знову почалися відключення світла.

За кілька тижнів до цього, 27-28 листопада, Росія завдала масованого удару крилатими ракетами по об'єктах електропередачі поруч з атомними електростанціями в Україні.

Це створює особливу загрозу для енергетичної системи взимку, адже 70% потужностей виробляється за рахунок атомної енергетики.

З іншого боку, чимало домогосподарств і підприємств готові до складної зими - вони запаслися генераторами, а також використовують прилади на природному газі, які іноді поєднують із вітровою та сонячною енергією.

Крім того, в грудні Україна майже на чверть збільшила потужність імпорту електроенергії з ЄС.

Усе це може втримати середній дефіцит електроенергії в країні на рівні 6% від загального попиту у 2025 році та 3% - у 2026 році, вважає голова Національного банку України Андрій Пишний.

Дефіцит на ринку праці

Утім, нестача робочих рук, на думку The Economist, може стати навіть більшою проблемою, ніж нестача електроенергії.

Унаслідок мобілізації та міграції кількість робочої сили скоротилася на п'яту частину.

У перші тижні війни було лише сім тисяч вакансій на тиждень, тоді як наразі їх уже 65 тисяч. При цьому в середньому одна вакансія приваблює лише 1,3 заявки, порівняно з двома в 2021 році.

Жінки почали опановувати "чоловічі" професії, але це повністю не розв'язує проблему.

Як пояснює Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії, кількість жінок, що виїхали за кордон пропорційна кількості мобілізованих чоловіків.

Нестача грошей

Дефіцит коштів - ще один виклик для української економіки.

"Стрімке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по прибутку", - пояснюють у виданні.

Мауро Лонгобардо, що керує місцевим відділенням металургійної компанії ArcelorMittal, каже, з початку війни витратив один мільярд доларів лише для того, щоб зберегти свої потужності. Половина його металургійних заводів не працює.

Витрачають забагато не лише підприємці, але й уряд.

За прогнозами, в 2025 році дефіцит бюджету складатиме близько 20% ВВП. Майже всю суму - 38 мільярдів доларів - профінансують із зовнішніх джерел.

У червні країни G7 погодили пакет допомоги на 50 мільярдів доларів, який Україна має повернути коштом відсотків, отриманих із заморожених російських активів у розмірі 260 мільярдів євро у західних країнах. Проте підтримка цього плану з боку США не є гарантованою, пише The Economist.

Україна, ймовірно, зможе пережити 2025 рік без фінансування з США.

18 мільярдів євро допомоги від ЄС та внески інших країн G7 допоможуть справитися з цим викликом, вважає Димитар Богов із Європейського банку реконструкції та розвитку.

Крім того, валютні резерви до кінця 2024 року мають зрости до 43 мільярдів доларів, що покриє п'ять місяців імпорту.

Але фінансовий колапс настане в тому разі, якщо в 2026 році США відмовиться від допомоги Україні.