Куп'янськ, Слов'янськ, Запоріжжя - що відбувається на фронті

Попри морози, що охопили більшість України, російська армія не зменшує активності. Але темпи її просування на початку року, за даними українських і незалежних джерел, впали.

У січні росіяни захопили 245 кв. км української території, повідомляє військовий паблік Deep State — удвічі менше, ніж у грудні та листопаді.

Росія, своєю чергою, наводить вищі цифри: керівник Генштабу РФ Валерій Герасимов заявив про захоплення понад 500 кв. км та 17 населених пунктів.

При цьому багато заяв про взяття міст і сіл не підтверджуються на місцях.

Часто в російських звітах прохід малих груп піхоти подається як повноцінний успіх та встановлення контролю над територією.

Насправді ж такі території залишаються у "сірій зоні" або під контролем України.

Приклад — ситуація в районі Куп'янська на Харківщині.

Дивні справи з регулярним "звільненням" і "оточенням"

"Ситуація на Куп'янському напрямку, за звітами, майже не відображає реальні події на місцях", — писав 27 січня телеграм-канал "Военный осведомитель".

Ще минулого року російське командування заявило про взяття Куп'янська та оточення частин ЗСУ, що обороняли місто.

Насправді все було майже навпаки: внаслідок серії українських контрударів російські підрозділи відійшли на північ, а Куп'янськ та його околиці лишилися під контролем ЗСУ. При цьому російські частини, що проникли у місто, опинилися в оточенні.

Попри це, російський генералітет продовжує наполягати на "успішності" наступальної операції. Під час недавньої інспекції угруповання "Захід" Герасимов знову заявив про знищення оточених підрозділів ЗСУ та несподівано оголосив ще й про взяття Куп'янська-Вузлового.

Куп'янськ-Вузловий — ключовий пункт української логістики. Через нього проходить шлях постачання підрозділів ЗСУ, які обороняють східний берег Осколу. У нинішніх умовах його втрата могла б стати для ЗСУ серйозною проблемою, а за певних обставин — катастрофою.

На чому ґрунтувалися заяви голови Генштабу РФ, лишається незрозумілим.

"За найоптимістичнішими даними, ЗС РФ тільки вийшли на околиці Куп'янська-Вузлового. За іншими — до цього ще далеко, — пише "Военный осведомитель". — Можливо, існує якийсь прихований бік Куп'янська та сусідніх територій, де й відбуваються ці дивні історії з регулярним "звільненням" і "оточенням". Інших пояснень немає".

Українці виклали відео, на якому комбат ЗСУ Роман Ковальов розповідає про ситуацію, прогулюючись центром Куп'янська-Вузлового без каски і бронежилета. На записі не чути звуків боїв.

Наказ: "відновити контроль"

Ситуація в районі Куп'янська залишається тривожною для ЗСУ, попереджає український військовий оглядач Костянтин Машовець.

За його словами, російська штурмова піхота вийшла на східну околицю селища Курилівка, просунувшись вздовж річки Лозоватка від Піщаного. "Це приблизно 4,5 км від Куп'янська-Вузлового", — зазначає експерт.

На його думку, командування російського угруповання "Захід" отримало наказ відновити контроль у районі Куп'янська та показати, що ситуація відповідає раніше заявленим результатам.

Інакше кажучи, йдеться про спробу захопити весь район української оборони в Куп'янську та Куп'янську-Вузловому, а також ліквідувати український плацдарм на схід від міста.

"Після невдалих спроб деблокувати оточені штурмові підрозділи в західній частині Куп'янська російське командування, ймовірно, найближчим часом спробує активніше наступати на плацдарм ЗСУ на Осколі, на схід від міста", — пише Машовець.

За його даними, російським військам вдалося відтиснути передові позиції ЗСУ в районі села Голубівка на кілька сотень метрів. Втім прорватися до оточених російських підрозділів ані вздовж західного, ані вздовж східного берега Осколу поки що не вдається.

Українські джерела визнають, що окремим групам російських військових час від часу вдається заходити в тил ЗСУ на Куп'янському напрямку. Це свідчить про недостатню щільність української оборони зі східного боку, чим, ймовірно, намагається скористатися російське командування.

"Дійсно, іноді в селище проходять невеликі групи супротивника, мета яких — із району Піщаного залізницею пробратися в Куп'янськ-Вузловий. Але їх ліквідують, і це, на жаль, відбувається досить часто, але робиться для того, щоб не допустити подальшого накопичення сил супротивника", — зазначає паблік DeepState.

Слов'янський напрямок - "негативний рекордсмен"

Російська армія продовжує тиснути й на інших напрямках.

На півночі вона не залишає спроб створити буферні зони: у Сумській області атакує вздовж дороги Суми — Юнаківка — Суджа, а у Харківській області — в районі Вовчанська та на північ від Куп'янська.

Найбільше російських атак у січні зафіксували на Донеччині — під Покровськом, Костянтинівкою та Лиманом.

У Запорізькій області вони відбувалися поблизу Степногорська та на північ від Гуляйполя, а також на Новопавлівському напрямку на Дніпропетровщині.

На всіх цих ділянках спостерігали просування російських військ, найпомітніше — у напрямку Слов'янська. "Негативним рекордсменом став Слов'янський напрямок, де на 3% штурмових дій припадає майже 20% територіальних втрат", — зазначає DeepState.

Водночас, за оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), малоймовірно, що російська армія зможе виконати заплановані на весну 2026 року завдання на Слов'янському напрямку без додаткових підкріплень або без зниження пріоритету наступу на Куп'янськ.

"Російським військам доведеться завершити захоплення Лимана та просунутися на 14 кілометрів від Лимана до Слов'янська, включно з переправою через річку Сіверський Донець, або пройти 30 кілометрів від Сіверська, що на схід від Слов'янська, до самого Слов'янська", — йдеться в огляді ISW.

За оцінкою експертів Інституту вивчення війни, щоб почати наступ з півночі або сходу на Слов'янсько-Краматорську агломерацію, яку називають українським "поясом фортець", російським військам знадобиться щонайменше кілька місяців.

Ракетні удари

У січні російська армія запустила по Україні рекордну кількість балістичних ракет, пише український військовий експерт Олександр Коваленко.

За його даними, протягом місяця застосовано 91 балістичну ракету, переважно це 9М723 комплексу "Іскандер" та їхні північнокорейські аналоги KN-23. Приблизно третину з них вдалося збити.

Експерт відзначає, що балістичні ракети стали основним інструментом російських ударів, витіснивши крилаті Х-101 і 3М14 "Калібр".

За оцінкою Коваленка, протидія балістичним ракетам може стати одним з головних викликів для української ППО в 2026 році, оскільки Росія робить акцент на масштабуванні їх виробництва.

Для перехоплення цих ракет застосовують зенітно-ракетні комплекси Patriot та SAMP/T.

Для надійного прикриття території Україні бракує як самих комплексів, так і боєприпасів до них.

Крім того, для ударів по Україні російська армія почала застосовувати нові модифікації ударних дронів.

Зокрема, окрім "Шахедів", дедалі частіше використовують БМ-35 "Італмас" дальністю до 200 км, а також вперше застосували ракети-мішені РМ-48У.

Обмеження на Starlink

Компанія SpaceX Ілона Маска, яка постачає ЗСУ системи супутникового зв'язку Starlink, на прохання українців обмежила максимальну швидкість пересування терміналів — до 100 км/год (за деякими даними, до 70 км/год).

Як стало відомо, російські військові почали масово купувати термінали Starlink у третіх країнах (сервіс не працює в Росії) та встановлювати їх на свої безпілотники — "Молнії", БМ-35 і "Герані/Шахеди", які використовуються зокрема для ударів у глибокому тилу.

Дрони зі Starlink мають надійне управління в онлайн-режимі, летять на невеликій висоті, що ускладнює їхнє виявлення, і не глушаться засобами РЕБ.

Однак через ліміт швидкості використання Starlink на дронах втрачає сенс.

Стаціонарні термінали поки що працюють, але, за словами нового міністра оборони України Михайла Федорова, незабаром усі термінали, що не пройшли верифікацію та не внесені до "білого списку", будуть заблоковані.

"Судячи з активності супротивника в цьому питанні, проблеми зі Starlink можуть з'явитися у найближчій перспективі!" — відреагував на це російський проурядовий фонд "Координаційний центр допомоги Новоросії".