Перетин кордону, пільги для ОПК, зимовий час. Головні зміни жовтня

Першого жовтня більшість православних українців, а також католики та греко-католики святкуватимуть за новим календарем одне з найбільших релігійних свят - Покрову. Це ще й День українського козацтва та День захисника України.

А в кінці місяця Україна переходить на "зимовий" час.

Окрім того, набувають чинності оновлені правила перетину кордону з ЄС і запроваджується кілька нових законів та урядових постанов.

Правила перетину кордонів з ЄС

З 12 жовтня під час перетину кордону з країнами Євросоюзу в паспортах не ставитимуть штампи. ЄС запроваджує електронну систему реєстрації Entry/Exit System (EES).

На кордоні разом з паспортом слід буде надати біометричні дані: сканування обличчя та відбитки пальців.

Відмова надати ці дані – підстава заборонити в'їзд до ЄС.

На кордонах будуть спеціальні кабіни для сканування відбитків і фотографування. Відбитки не надаватимуть діти, яким не виповнилося 12 років.

Власники біометричних паспортів також зможуть користуватися автоматизованими пропускними пунктами.

Інформація про громадян, які їдуть на термін не більше ніж 90 днів, зберігатиметься три роки, на більший термін – впродовж п'яти років. Тому в наступні поїздки біометрію кожного разу здавати не потрібно, прикордонники лише звірятимуть дані.

Державна прикордонна служба України за перше півріччя 2025 року зафіксувала 7,17 мільйона виїздів українців за кордон, переважна більшість їх перетинала кордони країн ЄС.

Defence City для оборонних підприємств

У першій декаді жовтня почне діяти закон про підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу, що передбачає створення інвестиційного парку Defence City.

Підприємства, які стануть резидентами Defence City, до 2036 року або до вступу України в Євросоюз будуть звільнені від податків на прибуток, землю, нерухомість та від екологічного податку.

Також підприємства отримають державну підтримку в разі перенесення підприємства на іншу локацію.

Окрім того, закон передбачає додатковий захист інформації про виробників. Буде обмежений доступ до відомостей про підприємство у державних реєстрах. Його матимуть уповноважені органи – Державна податкова служба, Мін'юст, правоохоронні органи.

Також до кінця дії воєнного стану підприємства не будуть зобов'язані подавати фінансову звітність про свою діяльність.

Учасники Defence City отримають спрощення митних процедур, однак закон про доповнення в Митний кодекс набуде чинності пізніше, наприкінці жовтня-початку листопада.

Отримання статусу резидента Defence City є добровільним. Для цього підприємство має звернутися до Міноборони.

Ці заходи спрямовані на зростання виробництва озброєнь. За даними, які оприлюднював міністр оборони Денис Шмигаль раніше, від початку повномасштабної війни воно зросло у 35 разів. Частка української зброї на фронті станом на липень становила близько 40 відсотків.

Тарифи на розподіл електроенергії

Національний регулятор НКРЕКП з 1 жовтня вирішив підвищити тарифи на розподіл електроенергії для кількох енергокомпаній за результатами перевірки їхньої діяльності у попередні роки.

Отримані кошти спрямують на погашення заборгованості перед НЕК "Укренерго" та на підготовку до опалювального сезону.

Ідеться про "Запоріжжяобленерго", "Сумиобленерго", "Миколаївобленерго", "Харківобленерго" та підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (Дніпропетровська область).

Місяць тому НКРЕКП вже підвищував тарифи для інших компаній, зокрема, "Рівнеобленерго", "Кіровоградобленерго" та "Хмельницькобленерго".

Сума заборгованості усіх операторів систем розподілу перед "Укренерго" сягає понад 20 млрд гривень, вказують у НКРЕКП.

Підвищення тарифів на розподіл електрики не позначиться на тарифах для населення, але витрати бізнесу зростуть.

А це, своєю чергою, може вплинути на ціни і на роботу самих енергокомпаній, кажуть у Федерації роботодавців України.

Там вважають, що зміна тарифів лише погіршить ситуацію і може призвести до зупинки підприємств, які працюють в умовах війни.

10 копійок вилучатимуть з обігу

Починаючи з 1 жовтня, Національний банк вилучатиме монети номіналом 10 копійок з обігу. Вони вже не карбуватимуться, проте деякий час ще лишатимуться в обігу.

Причина - такі монети вже не відіграють ролі у готівкових розрахунках за товари та послуги.

В НБУ наголошують, що покупці можуть ними розраховуватися у магазинах аж до моменту, поки банк не оголосить про припинення їх обігу. А продавці можуть давати ними решту.

НБУ також запровадив правила заокруглення суми чека, якщо під час готівкових розрахунків не буде 10-копійкових монет.

З 1 жовтня правила такі: 1-24 копійки заокруглюються до нуля копійок, 25-49 та 51-74 копійок - до 50 копійок, 75-99 копійок заокруглюються до наступної гривні.

Це стосується лише загальної суми чека, а не ціни окремих товарів.

Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюється.

"Як свідчить попередній досвід використання правил заокруглення в Україні, це не має суттєвого впливу на інфляцію", - запевняють в НБУ.

Наразі в обігу є 4,1 млрд монет номіналом 10 копійок - це 27,4% від загальної кількості монет.

Зимовий час

В ніч з 25 на 26 жовтня, о 4 годині ранку, Україна перейде на "зимовий" час. Стрілки годинників треба перевести на годину назад.

Таким чином буде встановлений "природний" час у другому часовому поясі.

Спроби скасувати "літній" час і постійно жити у "природному" не мали успіху, попри те, що Верховна Рада у липні 2024 року ухвалила відповідний закон. Його так і не підписав президент Зеленський.

Тож Україна лишається серед абсолютної більшості країн Європи, які переводять годинники. Не роблять цього тільки окремі держави, наприклад, Ісландія.