Паніка у Марселі: наркобанди забирають життя дітей

На фото — графіті з цінами на наркотики у 3-му окрузі Марселя, 3 грудня 2025 року

Автор фото, AFP via Getty Images

Підпис до фото, На фото — графіті з цінами на наркотики у 3-му окрузі Марселя, 3 грудня 2025 року
    • Author, Ендрю Гардінг
    • Role, Кореспондент ВВС у Парижі

Увага: текст містить жорстокі сцени

Група дітей йшла до школи і раптово натрапила на тіло Аделя. Тоді ж його батьки прямували до поліції, щоб повідомити про зникнення сина. Те, що вони побачили, шокувало: обвуглене тіло, коліно підняте, наче підліток відпочиває на пляжі.

Аделю було лише 15. Його вбили — куля в голову, потім підпал бензином.

Хтось навіть зняв сцену на відео — ще один епізод жахливих убивств "куля-підпал", які стали частиною наркокартельних війн Марселя.

Конфлікти все частіше підживлюються соцмережами і супроводжуються насильством, де дітей залучають до злочинного бізнесу під примусом або загрозою.

"Зараз повний хаос", — зізнається член банди, показуючи чотири сліди від куль на своєму тілі — наслідок невдалого замаху конкурентів.

Міністерство юстиції Франції каже: за останні вісім років кількість підлітків у наркобізнесі зросла вчетверо.

"Я в банді з 15 років, — розповідає молодий чоловік на прізвисько "Безсмертний". — Але все змінилося. Кодексів і правил більше немає. Ніхто нічого не поважає. Боси використовують підлітків, платять їм копійки, а ті вбивають інших без причини. Анархія по всьому місту".

Член марсельської банди демонструє сліди від куль після нападу конкурентів
Підпис до фото, Член марсельської банди демонструє сліди від куль після нападу конкурентів

Юристи, поліція, політики та громадські активісти говорять про "психоз" — колективний страх і паніку, які охопили Марсель.

Постає питання: боротися силою чи вирішувати проблему бідності та соціальної деградації.

Страх і влада банд

Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?

Стежте за BBC News Україна у Viber!

Підписуйтеся на канал тут!

Кінець Viber

"Тут панує страх. Наркоторговці фактично контролюють місто і щодня зміцнюють свої позиції", — каже місцева адвокатка, яка побажала залишитися анонімною через загрози для себе та родини.

"Закон тепер підпорядкований бандитам. Поки держава не відновить контроль, ми самі мусимо піклуватися про власну безпеку", — пояснює вона своє рішення більше не захищати жертв насильства банд.

"Конкуренція в наркобізнесі величезна. Тому вже 13–14-річні діти працюють шпигунами або рознощиками. Вони щодня бачать трупи, чують про нові вбивства — і поступово перестають боятися вбивати або бути вбитими", — додає громадський активіст Мохамед Бенмеддур.

Спусковим гачком нинішнього марсельського "психозу" стало вбивство 20-річного стажера поліції Мехді Кессасі. Він не мав жодних зв'язків із наркоторгівлею. Його смерть розглядають як попередження для брата — 22-річного активіста проти банд та майбутнього політика Аміна Кессасі.

Про Аміна заговорили вперше у 2020 році, після того як його старшого брата, члена банди на ім'я Брахім, також убили.

Французький активіст Амін Кессасі (в центрі) та його мати Уасіла Бенхамді Кессасі (ліворуч) збираються, щоб взяти участь у марші на честь Мехді Кессасі на круговому перехресті, де він був убитий, та на знак протесту проти наркоторгівлі, в Марселі, на півдні Франції, 22 листопада 2025 року.

Автор фото, AFP via Getty Images

Підпис до фото, Амін Кессасі (по центру) прощається зі своїм братом Мехді, убитим у Марселі

"Я запитує себе: чи мав я вивезти родину з Марселя? Тепер я до кінця життя боротимусь із відчуттям провини за смерть брата", — каже Амін, який нині перебуває під охороною поліції.

Він додає, що насильство стає "молодшим": жертви й злочинці — підлітки. "Раніше у бандитів був кодекс: не вбивати вдень, не спалювати тіла. Спершу попереджали пострілом у ногу. Сьогодні цього немає".

"Бомбардування" проти наркобізнесу

Через різке зростання насильства поліція Марселя проводить серію операцій, які самі офіцери називають "бомбардуваннями" у найнебезпечніших районах міста.

Хоча наркобізнес зараз, схоже, контролює одна з банд, DZ Mafia, вона діє як своєрідна франшиза: мережа дрібних розповсюджувачів, здебільшого підлітків і нелегальних мігрантів, які жорстоко змагаються між собою за території.

За оцінками, у марсельському наркобізнесі можуть бути задіяні до 20 000 людей. Минулого року поліція конфіскувала у банд 42 млн євро.

Соцмережі рясніють відео, де бандити з автоматами стріляють один в одного у бідних кварталах із соціальним житлом.

Минулого тижня журналісти ВВС супроводжували групу озброєних поліцейських на черговому "бомбардуванні".

Автівки зупинилися біля старого житлового блоку, і юний "вартовий" банди миттєво втік. Поліцейські розділилися на дві групи та прочісували сходи, намагаючись затримати дилерів.

"Наша мета — зруйнувати точки продажу наркотиків. Ми закрили понад 40 таких місць і затримали багато людей", — пояснює Себастьян Лотар, начальник регіональної поліції.

У брудному підвалі неподалік поліція знайшла десятки флаконів і пакетів для кокаїну.

Один із затриманих підлітків розповів, що приїхав до Марселя з іншого міста і змушений був проти своєї волі працювати на наркокартель.

"Це не Ельдорадо. Багато підлітків вербують через соцмережі. Вони приїжджають у Марсель у пошуках легких грошей — обіцяють 200 євро на день. Але найчастіше це закінчується насильством, стражданнями і смертю", — каже прокурор Ніколя Бессон.

Нові методи торгівлі та вербування

Наркобізнес у Марселі оцінюють у 7 млрд євро, і він дедалі більше переходить в онлайн: продажі, доставка та вербування підлітків стають новою нормою.

Злочинці вигадують фіктивні борги, змушують "малих солдатів" працювати безкоштовно і жорстоко карають за найменші помилки.

"Вкрадеш 20 євро на сендвіч — і тебе катують. Це крайня жорстокість. Злочинці та їхні жертви стають дедалі молодшими", — каже головний прокурор Ніколя Бессон. Він закликає мешканців не піддаватися паніці, а "реагувати та підніматися".

Юристи та активісти підтверджують: дітей залучають насильно. Адвокатка, яка побажала залишитися анонімною, розповіла один випадок:

"Підліток відмовився бути частиною мережі. Його викрали після школи, застосовували насильство, а потім погрозами змусили підкорятися. Пізніше погрози торкнулися і його родини. Використовують усі методи, щоб зробити з дітей "робочу силу"", — каже вона.

Соціальні мережі стали інструментом вербування.

На TikTok десятки музичних відео рекламують продаж наркотиків у марсельських "сіте" — бідних кварталах із багатоповерхівками та соціальним житлом. Для кожного продукту використовують окремий емодзі: кокаїн, гашиш або марихуану.

Інші відео прямо вербують нових учасників банд із повідомленнями на кшталт: "Потрібен працівник", "250 євро за спостереження", "500 євро за доставку".

Політичні суперечки та пошук рішень

Деякі місцеві політики пропонують ввести надзвичайний стан і посилити правила міграції.

"Влада має бути відновлена. Потрібно покласти край вседозволеності. Поліція та суди повинні отримати більше повноважень", — каже Франк Аліссіо, депутат від правої партії "Національний фронт" і потенційний кандидат у мери.

Він стверджує, що Марсель не здатен економічно інтегрувати нових мігрантів, а більшість наркоторговців і членів банд — мігранти або люди з подвійним громадянством. Перевірити це складно, бо подібні дані майже не потрапляють у офіційну статистику.

Аліссіо також критикує попередні уряди: мільярди євро, вкладені в найбідніші квартали, "не дали результату". Частину провини він покладає на батьків і школи, додаючи, що його мета — "вирішувати проблему, а не займатися соціологією".

Хоча ультраправі традиційно користуються підтримкою на півдні Франції, у багатонаціональному Марселі їхній вплив значно менший.

Критики, серед яких адвокати та дослідники, переконані: корінь проблеми — у бідності та багаторічній соціальній занедбаності. Вони звинувачують ультраправих в "експлуатації страху та бідності" й у спробі перекласти відповідальність за злочинність на мігрантів.

Експерти про коріння проблеми

Філіп Пюжоль, місцевий письменник і експерт із марсельського наркобізнесу, після вбивства Мехді Кессасі минулого місяця перебуває під охороною поліції.

"Не знаю, чи існує тут адекватне пояснення. Але… страх перемагає. Краще боятися й бути обережним, ніж дарма ризикувати", — каже він.

Водночас Пюжоль критично ставиться до закликів посилювати поліцейські заходи, зазначаючи, що вони лише усувають симптоми суспільних проблем, а не їхні корені.

Він описує глибоку бідність як "монстра", що формується десятиліттями занедбаності.

"Монстр — це суміш патронажу, корупції та політичних і економічних рішень, які йдуть всупереч інтересам громади", — пояснює Пюжоль.

"Ці діти можуть бути проблемними у групі, але наодинці — це все ще діти з мріями, які не хочуть насильства".