Чи буде в Росії нова хвиля мобілізації?

"Мужики наші, чоловіки російські… Розуміючи, що вони можуть життя віддати, отримати каліцтва, добровільно підписують контракти". На Східному економічному форумі на початку вересня Володимир Путін у відповідь на питання, чи буде нова мобілізація в Росії, дав зрозуміти, що російська влада сподівається поповнити армію за допомогою добровольців, бо воювати в Україні нібито хоче дуже багато росіян. Але прямої відповіді про можливість другої хвилі мобілізації Путін не дав.

Тож чи оголосить він нову мобілізацію? Для відповіді на це запитання ВВС вивчила заяви російських високопосадовців про те, скільки солдатів вони планують набрати найближчим часом для війни в Україні.

Фраза Путіна про "життя віддати" і "отримати каліцтва" - не стилістичний прийом. Російський президент не розповів, як часто гинуть мобілізовані. Це зробили російське видання "Важливі історії" та група розслідувачів Conflict Intelligence Team (обидва визнані в Росії "іноагентами" та "небажаними організаціями").

Як вказано у дослідженні, яке оприлюднили напередодні річниці "часткової мобілізації", про яку Путін оголосив 21 вересня 2022 року, кожен п'ятий із загиблих мобілізованих не прожив і двох місяців після отримання повістки. Згідно з цим матеріалом, майже в кожному регіоні Росії вже поховали хоча б одного чоловіка, якого призвали за повісткою.

Загалом від початку мобілізації російська армія втратила щонайменше 25 тисяч людей загиблими.

Ця цифра — різниця між загальною кількістю втрат на кінець вересня 2023 року (32 600) та серединою жовтня 2022-го (7 500 людей). Дані отримані Російською службою ВВС спільно з виданням "Медиазона" та командою волонтерів на основі публікацій у відкритих джерелах.

Реальна кількість російських громадян, що загинули під час розв'язаної Росією війни, найімовірніше, значно більша — далеко не всі випадки загибелі росіян потрапляють у відкриті джерела.

270, 280, 300 тисяч

Коли Володимир Путін сказав фразу про чоловіків, що укладають контракт, хоча знають, що можуть загинути або отримати каліцтва, він додав, що в російській армії до 300 тисяч мобілізованих "за шість-сім місяців" (тобто з лютого-березня до вересня) додалися ще 270 тисяч контрактників.

За кілька днів на переговорах з Олександром Лукашенком 15 вересня він скоригував цю цифру, збільшивши її до 300 тисяч.

Лунали й інші цифри нових контрактників. 2 вересня Дмитро Медведєв заявив, що з початку 2023 року контракт з міноборони Росії підписали близько 280 тисяч людей, з яких частина - добровольці, а частина - в запасі.

Попри різницю в цифрах, Путін і Медведєв не дуже суперечать один одному — 280 тисяч, які навів заступник голови Радбезу, можна умовно вважати "середнім арифметичним" показником приросту армії, що воює, за рахунок контрактників з початку року.

Скільки ще потрібно?

Цифри, які навели Путін і Медведєв, викликають два запитання: по-перше, чи вистачить російському генштабу такої кількості людей і, по-друге, чи відповідають вони реальному стану речей?

Про те, скільки потрібно російській армії солдатів для продовження загарбницької війни в Україні, сказати важко. Російський генштаб не ділиться своїми планами. Але про це можна судити, наприклад, зі слів депутата Держдуми Рф, члена комітету з оборони Андрія Гурулєва.

"Нова хвиля мобілізації в Росії поки що не планується. У нас є план на 420 тисяч військовослужбовців за контрактом, яких ми маємо набрати до кінця року", — заявив він в інтерв'ю російським ЗМІ на початку вересня.

Виходячи з цієї цифри (а іншої немає), а також з огляду на набрані, за словами Путіна, 300 тисяч, до нового року російському міністерству оборони залишалося набрати 120 тисяч контрактників. Це приблизно одна тисяча на день.

Якщо вірити Путіну і Медведєву, досі міністерство оборони щодня укладало контракти з великою кількістю людей, тож начебто проблем з новобранцями-контрактниками бути не повинно.

Але, судячи з того, до яких заходів вдаються російські військові, проблеми є.

Нової мобілізації не уникнути?

На думку багатьох коментаторів, уникнути нової хвилі мобілізації росіянам навряд чи вдасться. Мобілізація розпочалася рік тому і насправді досі не закінчилась, оскільки відповідний указ президент Росії не підписав.

Ця мобілізація почалася після великих невдач російської армії — спочатку ЗСУ змогли провести успішний наступ у Харківській області, а згодом російську армію змусили відступити з правого берега Дніпра в Херсонській області.

Успіх українського наступу в районі Ізюма багато в чому був обумовлений браком особового складу на фронті — низька щільність російських частин, які стояли в обороні, дозволила українцям створити чисельну перевагу і вклинюватись в дірки в обороні.

Взимку російська армія змогла підвищити щільність бойових порядків в обороні, що зрештою допомогло успішніше тримати оборону під час зимової кампанії, в якій Росія навіть змогла наступати в районі Бахмута.

Чисельність російського угруповання на фронті разом з підготовчими заходами з оборони дуже ускладнили літній наступ ЗСУ.

Проте тих 300 тисяч, які, як вважають, міністерство оборони Росії набрало під час першої хвилі мобілізації, ледве вистачає, щоб утримувати фронт від прориву.

Загальної кількості російських військових на фронті не вистачить для наступу, оскільки для таких операцій потрібна спеціальна і якісніша підготовка військових, ніж для оборони.

Крім того, для наступу, як вважається, потрібна щонайменше триразова перевага в чисельності, оскільки статистично наступальна сторона зазнає втричі більше втрат, ніж та, що обороняється. Щоправда, таку перевагу можна забезпечити на вузькій ділянці фронту, де планується прорив, але це означатиме, що інші ділянки стануть менш захищеними.

Втома від війни

Ще одна обставина, яку, щоправда, не дуже враховує російська влада, — це втома військ на фронті.

Навіть якщо російська армія і не збирається наступати, то військові на фронті потребують ротації і відпочинку.

Про те, що ротація вкрай потрібна військам, ще в середині липня говорив командувач 58-ї армії генерал Іван Попов. Після того, як він звернувся з вимогою до "вищого начальства", його зняли з посади.

Тепер, судячи з інформації, яка потрапляє у відкриті джерела, це питання стає дедалі гострішим. Так, 18 вересня до мережі потрапило відеозвернення мешканців селища Саккулово Челябінської області до голови російського Слідчого комітету Олександра Бастрикіна. За їхніми словами, військових через рік нібито не відпускають у відпустку та погрожують їм.

В іншому випадку родичі мобілізованих з Алтайського краю записали звернення до Путіна. Як повідомляє російське видання "Астра", солдатів безперервно відправляють у бій, не даючи можливості відпочити.

"Наші чоловіки відмовляються йти на вірну смерть. За відмову наших чоловіків б'ють і все одно відправляють у бій", — йдеться у зверненні.

Родичі вимагають, щоб законодавці наказали військовим відправляти мобілізованих назад з війни через рік. Але це навряд чи станеться.

"Вони повернуться додому після завершення спеціальної військової операції. Ротація ніяка не передбачена. Вони отримують відпустку за кожні шість місяців служби, і зараз у ці відпустки ходять", - заявив російським ЗМІ очільник думського комітету з оборони Андрій Картаполов.

Згодом в інших інтерв'ю він пояснив, що ротація передбачена, але на тактичному рівні, коли частини з фронту відводять на відпочинок у тил.

Примусовий контракт

Про те, що з поповненням російських збройних сил добровольцями-контрактниками є проблеми, можна судити з того, як агресивно проводять кампанію з набору на контрактну службу, а також за кількістю різних законотворчих ініціатив щодо примусу до військової служби.

Один з напрямків — вербування до армії іноземців та трудових мігрантів.

За даними британської розвідки, з травня 2023 року російська влада закликала мігрантів з країн Центральної Азії йти на війну, обіцяючи їм прискорене отримання громадянства та зарплати у 4160 доларів США.

В інтернеті у Вірменії та Казахстані розміщували оголошення, в яких рекрутам обіцяли початкові виплати у розмірі 495 тисяч рублів (5 145 доларів) та зарплату від 190 тисяч (майже 2000 доларів).

При цьому в держдумі РФ почали лунати заклики посилити відповідальність за ухилення від призову щодо певних груп, причому не лише мігрантів. Пропонували підвищити покарання у таких випадках аж до позбавлення громадянства для тих, хто отримав російський паспорт після переїзду до країни.

Є й інші свідчення того, що міністерство оборони і російська влада загалом зараз намагаються тиснути на всі кнопки, заманюючи на контракт батогом (кримінальними справами та іншими примусовими інструментами) і пряником (обіцянками виплат).

Перевірити, чи вдалося їм набрати кількість контрактників, про яку говорив Путін, неможливо. Але посилення законодавства, агресивна реклама і скарги родичів мобілізованих на відсутність відпусток і ротації, побічно свідчать про те, що людей на фронті явно не вистачає.

Можливо, другу хвилю мобілізації, про яку говорять багато коментарів, не оголосять найближчим часом — з 1 жовтня в Росії розпочинається осінній призов. Тож військкомати, а також інша інфраструктура, що забезпечує набір у збройні сили, буде й так перевантажена розподілом та підготовкою призовників .

Але, з іншого боку, це може бути одним з видів прихованої мобілізації, коли призовників можуть змушувати підписувати контракти — зробити це в казармі під психологічним і навіть фізичним тиском простіше, ніж через агітацію на вулицях.