Як гривня пережила рік війни і які потрясіння на неї чекають далі?

24 лютого 2022 року Україна зустріла російське вторгнення із курсом у 29 грн за долар та валютними резервами у 29 млрд доларів.

На 1 лютого 2023 року валютні резерви НБУ були навіть трохи більшими, ніж за рік до того, і становили 29,9 млрд доларів. А офіційний курс гривні до долара – щоправда, тепер не ринковий, а фіксований - за цей рік знизився до 36,6 грн за долар.

Тобто в країні, яка за рік війни втратила понад третину свого ВВП, курс національної валюти просів трохи більше ніж на чверть, а інфляція, хоч була і високою, понад 26%, проте цілком співставною із деякими європейськими країнами, де немає війни.

Стабільна банківська і фінансова система – це досягнення, яке дозволяє отримувати міжнародну допомогу, виплачувати зарплати, а біженцям почуватися не в приймах у Європі, каже голова НБУ Андрій Пишний.

Що забезпечило відносну стабільність гривні за час російської агресії і чого варто очікувати далі?

Секрет стабільності

Особливо швидко валютні резерви країни танули у перші чотири місяці війни, аж поки не скоротилися до 22,3 млрд доларів на початок липня.

У ці місяці НБУ був головним фінансистом дефіциту бюджету, видатки якого різко зросли, а доходи – різко скоротилися.

Це призвело до того, що Нацбанку довелося переглядати зафіксований у перший день війни офіційний курс гривні - його послабили із 29,2 до 36,6 грн за долар.

За винятком кількох сплесків, після одного з яких обмінникам заборонили мати зовнішні табло із курсом, ситуація на готівковому валютному ринку також була досить стабільною впродовж року.

На неї навіть не особливо вплинули масовані російські ракетні обстріли, що розпочалися у жовтні 2022 року.

"Під час першого ракетного обстрілу 10 жовтня я попросив департамент валютного ринку проаналізувати, як відбувається кореляція між ракетними атаками і попитом на валюту на курсом, - розповідає голова НБУ Андрій Пишний. - Сірий ринок лише 10 жовтня підскочив. Намагалися спекулювати. Але за відсутністю попиту все вгамувалося".

Крім достатньої стабільності на валютному ринку під кінець року вдалося вгамувати й інфляцію, твердить очільник Нацбанку.

За словами Андрія Пишного, "інфляція на сьогодні зайшла у контрольований тренд і сподіваємося, що у 2023 році інфляція не перевищуватиме 18,7%".

На тому, що попри складну економічну ситуацію інфляцію в Україні вдалося взяти під контроль, наголошують і у Dragon Capital, прогнозуючи на поточний рік приблизно такий самий рівень інфляції, як і в НБУ.

Генеральний директор інвестиційно компанії Томаш Фіала каже, що зростання споживчих цін в Україні на 26,6% за минулий рік - це набагато менше ніж 43% зростання в 2015 році, хоча тоді економіка постраждала від першої хвилі російської агресії набагато менше ніж зараз.

Також показник інфляції в Україні був помірним порівняно з сусідами. Минулого року в Угорщині інфляція прискорилася до 25%, в країнах Балтії – до 20%, Чехії – до 15%. І це попри те, що в цих країнах не ведеться повномасштабна війна.

Головна причина, чому під час війни у фінансовій системі все залишилося під контролем, полягає в тому, що Україні надали величезну фінансову допомогу, каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Він пояснює, що ця допомога перевищила витрати Нацбанку на підтримку стабільного курсу гривні.

"Десь в середині літа стало очевидно, що при курсі 29,2 резерви можуть швидко вичерпатися, тому довелося зробити послаблення гривні на 20% у липні. Але той курс, який є зараз, виглядає збалансованим", - твердить аналітик, і додає, що очевидно, поки що в НБУ є змога тримати курс саме на цьому рівні, валютні резерви приростають, а отже, поки що Нацбанк все робить правильно.

За словами аналітика, навіть те, що у грудні минулого року та січні поточного Нацбанк витрачав на підтримку гривні понад три млрд доларів – удвічі більше, ніж, наприклад, у листопаді – є наслідком сезонних проблем. Йдеться про мільярдні бюджетні виплати наприкінці 2022 та падіння аграрного експорту на початку 2023 через те, що Росія заблокувала прохід суден з українською продукцією.

Ось як це працює. Для того, щоб загасити більший попит на валюту та компенсувати менший її приплив до країни Нацбанку довелося продати понад 3 млрд доларів із резервів. Але водночас ці резерви поповнилися на понад 4 млрд доларів із міжнародної фінансової допомоги. Із них понад 3,2 млрд доларів надійшло від ЄС, і ще мільярд - від США.

Що буде далі?

І НБУ, і аналітики називають два головні фактори, що дозволять утримувати гривню від девальвації та знецінення і надалі. Це подальше надходження міжнародної фінансової допомоги і продовження фіксації офіційного курсу – принаймні на найближчу перспективу.

Проте згодом, якщо буде перше – міжнародна фінансова допомога, НБУ може почати планувати повернення до ринкового курсу, каже голова Нацбанку.

Ключем до цього є моніторингова програма з МВФ, в рамках якої нині Київ проводить переговори із фондом.

"Ця програма дасть Україні не лише можливість отримати пряме фінансування від МВФ, але й сформувати донорську платформу, яка повинна задовольнити нашу потребу у зовнішньому фінансуванні на 2023 рік. Ця потреба рекордна – 38 млрд доларів", - пояснює Андрій Пишний.

Ця цифра, за його словами, є фантастичною, але не такою й недосяжною. Особливо, якщо враховувати, що за минулий рік Україна отримала від міжнародних партнерів понад 30 млрд доларів.

"Це те, що буде наповнювати валютні резерви, сприяти нашій стабільності, давати НБУ можливість пом’якшувати адміністративні обмеження і додавати кисню економіці", - каже голова НБУ і наголошує: "Це те, без чого 2023 рік буде дуже важким".

На міжнародну допомогу як на ключовий фактор збереження стабільності курсу гривні, а згодом і на відновлення ринкових механізмів на валютному ринку розраховують і в Dragon Capital.

Аналітики компанії вважають, що за умови надання партнерами достатньої фінансової допомоги, потреби в тому, щоб переглядати офіційний курс, не виникне.

Там зазначають, що після зниження безпекових ризиків, яке може відбутись ближче до кінця року, Нацбанк почне поступово повертатися до плаваючого курсу, а це може спричинити помірне його послаблення.

Проте загалом середньорічний офіційний курс цього року буде на рівні 38 гривень за долар – тобто практично весь рік на рівні 36,6 і зростання до 43 грн за долар наприкінці року, вважають у Dragon Capital.

Те, що офіційний курс триматиметься на рівні 36,6 практично весь рік - якщо не буде значних безпекових шоків - вважає і головний аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.

"Той курс, який є зараз, виглядає збалансованим, і за умови, що міжнародна підтримка буде тривати в тих же розмірах, що й минулого року, тобто 4-5 млрд доларів на місяць, НБУ вдасться втримати курс на поточному офіційному рівні у 36,6, витрачаючи не більше 3 млрд доларів на підтримку курсу на місяць", - припускає аналітик.

Так само близьким до офіційного із відхиленням у 10-12% буде і сірий готівковий курс.

Що може піти не так?

Але що буде, якщо міжнародна підтримка зникне чи суттєво зменшиться?

"Якщо ми говоримо про припинення міжнародної підтримки України, то, мені здається, взагалі говорити про майбутнє України дуже важко, - каже Олександр Паращій. - А якщо підтримка буде, то вона буде і фінансова, і військова. Тоді перейматися нема чого. Ми виходимо із заяв ЄС та США, що підтримка буде і буде до кінця".

Проте, визнає аналітик, треба враховувати певні ризики. Зокрема, українські внутрішньополітичні – "якщо наша влада десь дуже сильно "налажає" і втратить довіру західного світу".

Не треба також забувати про можливу зміну політичного лідерства у країнах, що нині є провідними донорами для України, передусім, США.

За даними мінфіну, за 2022 рік саме завдяки допомозі США український бюджет був профінансований на майже 12 млрд доларів. Для порівняння: внесок Нацбанку за той самий час був співставним – 12,5 млрд доларів.

Але тут, каже Олександр Паращій, по-перше, не очевидно, що Трамп повернеться на президентську посаду, а по-друге, не обов’язково політика США за Трампа буде настільки радикально змінена, щоб перекреслити те, що було зроблено до цього.

"Там інституції щось важать, і ми в цьому переконалися, коли він був президентом. Ми бачимо двопалатну підтримку України, не зважаючи на те, що відбувається в Овальному кабінеті", - наголошує аналітик.

Є ще й фактор втоми західних суспільств від війни в Україні. Наприклад, у тих же Сполучених Штатах опитування фіксують падіння рівня підтримки допомоги Україні – як військової, так і фінансової.

"Для мене найбільший ризик – це втома плюс російська пропаганда, яка працює проти України, і це може помножитися на те, що українська влада зробить якийсь невірний крок, - каже про ризики не лише для фінансової стабільності, але й для самого існування України Олександр Паращій. - Якщо ці три фактори зійдуться, то може бути біда, від нас можуть відвернутися".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!