"До вчора – жодної звістки". Історії полонених, яких повернули в Україну

Ввечері 3 січня між Україною і Росією відбувся обмін полоненими. Додому повернулися 230 українських військових і цивільних. Це найбільший обмін за час великої війни, і перший - за останні пів року.

Одна з п'яти жінок, хто повернувся, - Галина Федишин. Остання жінка-морпіх, яка була в полоні. Вона обороняла Маріуполь, завод Ілліча та "Азовсталь". За повідомленнями, у полоні дівчина принципово говорила українською.

Соцмережі облетіли щемливі фото і відео, на яких побратим Галини, морпіх Микола Гриценяк, якого звільнили з полону раніше, зробив дівчині пропозицію на наступний день після її звільнення.

"Став свідком не просто заручин, а справжнього тріумфу любові. Їхні почуття і відданість один одному стали символами непереможної віри і надії", - написав Сергій Волинский, в. о. командира 36-ої окремої бригади морської піхоти, яка обороняла "Азовсталь".

Розповідаємо історії інших військових і цивільних, яких повернули додому.

"Видихай, ти вдома"

Через обмін воз'єдналася ще одна пара.

"Видихай, ти вдома", - пише в інстаграмі про коханого Олександра Куртєва його дівчина Ярослава.

Олександр – медик прикордонної служби, один із наймолодших захисників острова Зміїний, якому 22.

Він навчався в Ізмаїльському медичному коледжі, а у 2020 році підписав контракт на службу військовим фельдшером.

"Я не можу в це повірити, але ми тебе вибороли", - пише дівчина медика.

Крім Олександра, додому повернулося ще шестеро захисників Зміїїного. Вони були в полоні майже два роки.

Останнє повідомлення – у квітні 2022-го

Серед тих, кого повернули, 48 людей раніше вважали безвісти зниклими. Їхні рідні жили в невіданні майже два роки.

Серед таких людей – львів'янин Остап Решітник, санітарний інструктор-дезінфектор.

Ще в 2009 році, після строкової служби, він вирішив приєднатися до ЗСУ.

У 2014 році був на ротаціях у складі пересувних госпіталів, а з початком повномасштабного вторгнення працював у складі 555 Маріупольського госпіталю.

"Живий. Здоровий. Звʼязку немає", - таким було останнє повідомлення про Остапа, яке його рідним передали 3 квітня 2022 року.

Через декілька тижнів сім'я дізналася, що чоловік у полоні. Його схопили на комбінаті Ілліча разом з іншими медиками.

"До вчора жодних звісток від чоловіка не було", - каже Максим Козицький, керівник Львівської ОВА.

Дружина Остапа розповіла "Суспільному", що новину про чоловіка вона дізналася в середу близько 7 вечора через дзвінок від спецслужб.

"Я була шокована. І цей шок триває досі. У дітей були змішані емоції. Син плакав цілий вечір, доки не почув голос тата. Донечка ходила, жартувала, підтримувала. І десь після 23:00 ми нарешті отримали дзвінок від нашого тата", - каже львів’янка Ольга Решітник.

Подібна історія у 22-річного прикордонника і нацгвардійця Андрія Нішка, жителя села Силівка Коноплянської громади на Одещині.

"Андрій був у російському полоні майже два роки – з 18 березня 2022 року. Останній раз він спілкувався з рідними 12 березня 2022 року. Короткий зв'язок, коли вітав тітку з днем народження, і до вчора – жодної звістки", - повідомили на офіційній сторінці громади.

Рідні постійно розшукували Андрія, з російських телеканалів і сайтів шукали хоч якусь інформацію про нього.

Згодом дізналися, що він у полоні, хоч Росія це довго не підтверджувала.

"І лише Червоний хрест надав родині надію, а до Андрійка через їхніх представників полинула звістка від тітки та батька. Вчора Андрій підтвердив, що ті листи він отримав, і вони піднімали йому моральний дух", - кажуть в громаді.

Андрій потрапив у полон під Сєвєродонецьком. Виявилося, що спершу його тримали в "ЛНР", а через два тижні перевели в російський Смоленськ, де він і залишався до обміну.

Цивільний викладач

Один із шести цивільних, яких звільнили, - викладач Костянтин Літвінов із Сєвєродонецька, повідомила Луганська ОВА.

Сестра звільненого ВВС Україна це підтвердила.

У 27 чоловік став кандидатом технічних наук, був доцентом і викладав на факультеті електроніки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Костянтин сидів вдома 2 березня 2022 року, як в дім ввірвалися російські військові.

Як повідомляється на одному із сайтів з пошуку полонених, росіяни погрожували чоловіку зброєю і вивели кудись для "перевірки документів".

Відтоді родина його не бачила.

Через рік, у квітні 2023-го, з'явилося відео, де Костянтин Літвінов сказав, що його утримують, в нього погіршується самопочуття.

За даними Луганської ОВА, викладача вивезли в Росію.

"Ми тричі зверталися щодо його обміну, але росіяни весь час відмовляли".

"Вітаю з перемогою й колектив СНУ ім. Володимира Даля, який ані на хвилину не припиняв боротьби за його звільнення!" – написав у телеграмі очільник військової адміністрації Артем Лисогор.

"Кращий подарунок важко уявити"

У обмінному списку 5 нацгвардійців, які обороняли ЧАЕС. Вони теж були в полоні майже два роки.

З даних ОВА відомо, що серед звільнених у середу – щонайменше 6 жителів Львівщини, 5 військових Луганського прикордонного загону, троє воїнів із Полтавщини, 8 людей з Харківщини, в тому числі 21-річний цивільний з Ізюма.

Соцмережі заповнені привітаннями від місцевої влади, жителів міст і сіл.

"Велика радість для Мостиської громади: серед тих, хто повернувся додому з російського полону є житель села Княгиничі Сергій Зонін", - написала голова Мостиської ради Мирослава Пельц.

За її словами, чоловік був у полоні рік і сім місяців.

"Довгі місяці мама у молитві чекала сина. Воронеж, Бєлгород та ще безліч різних міст відділяли героя від рідного дому".

Зараз львів'янин на реабілітації в Полтаві.

Після дворічного полону повернувся 27-річний Володимир Решетніков з села Здвижівка Бучанської громади.

Це старший матрос Військово-морських сил. Він працював механіком-радіотелефоністом, у полон потрапив у Маріуполі навесні 2022-го.

Вдома Антон Коломієць, житель Глухова на Сумщині, прикордонник, який захищав Маріуполь.

"21 січня йому виповниться 26 років! Кращого подарунку напередодні дня народження важко уявити", - написали у Глухівській міській раді.

За її словами, вдома Антона чекала велика родина, дівчина, друзі.

Тисячі ще чекають

Попри те, що багато оборонців Маріуполя і "Азовсталі" зуміли повернути додому, майже 1 600 із них все ще в полоні.

Нікого із майже 700 бійців бригади "Азов" в списках немає.

"Радість за тих, хто нарешті вдома. Деякі бійці "Азовсталі", яких ми так чекали - нарешті на волі. Але, на жаль, азовців в цьому обміні немає", - написала в інстаграмі Катерина, дружина Дениса "Редіса" Прокопенка, командира "Азова".

8 липня 2023 року, попри домовленість з Росією тримати "Редіса" та інших командирів "Азовсталі" у себе до кінця війни, Туреччина дозволила повернути їх додому.

Після цього, зокрема, обміни полоненими ускладнилися і стали рідкісним явищем.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець твердив, що Росія не погоджується на повернення та обмін військовополоненими, щоб зробити винною в цьому Україну.

Водночас ввечері 3 січня російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова заявила, що з 248 росіян 75 повернули не в рамках обміну. За версією джерел "РИА Новости", звільнення цих 75 росіян стало можливим завдяки роботі "російських компетентних органів після того, як, порушуючи всі домовленості з Туреччиною", в Україну привезли п'ятьох командирів оборони "Азовсталі".

"Сподіваюсь, що в цьому році цей процес обміну покаже системність", - сказав Лубінець після обміну 3 січня.

Він висловив сподівання, що наступний обмін буде через кілька тижнів.