Битва за Арктику. Як Росія почала відставати у виробництві криголамів

У Росії за останні три роки здали в експлуатацію лише один атомний криголам, хоча до початку повномасштабної війни з Україною виготовляли одне судно на рік. Російський криголамний флот стрімко старіє: як мінімум у трьох криголамів закінчується термін експлуатації у 2026–2027 роках. Такими темпами до 2030 року у Росії закінчаться криголами.

Російська служба ВВС на прикладі будівництва атомних криголамів розповідає, як плани Кремля з підкорення Арктики руйнуються через санкції.

Криголамам не вистачає ходу

У вересні 2025 року президент РФ Володимир Путін ділився гучними планами з підкорення Арктики - росіяни хочуть мати безпечні цілорічні морські шляхи в Арктиці, будувати порти.

Здійснити ці наміри Кремлю буде важко: після того, як Росія напала на Україну 2022 року, проти РФ запровадили численні санкції. Росії стало складніше обмінюватися технологіями з іншими державами та купувати обладнання. Це вже далося взнаки на будівництві криголамів, без яких освоювати Арктику неможливо.

З одного боку, Росія є лідером за кількістю таких кораблів. Найпотужніші з них атомні. Ними володіє тільки РФ - таких у неї вісім. З іншого боку, криголами стрімко старіють. За останніми офіційними даними на 2023 рік, таких кораблів було 45: 19 із них старше 40 років.

До 2026-2027 років криголами старого покоління застаріють. Якщо Росія нічого не побудує, до 2030 року у неї не буде криголамного флоту.

Корабель ціною в бюджет регіону

Криголами потрібні для навігації по полярних морях та по Північному Льодовитому океану: щоб кораблі могли пройти через лід, дорогу попереду прокладає криголам, і Кремль активно витрачає на них гроші, співмірні з бюджетами цілих регіонів.

Один із проєктів називається "Лідер". Такі кораблі можуть цілий рік проводити морський транспорт через багаторічний лід завтовшки понад чотири метри. Росія в 2020 році оголосила, що збудує три таких судна, але скоротила до одного.

Криголам називається "Росія" і коштує понад 127 млрд руб. (38 млрд грн) - це майже як річний бюджет всього Камчатського краю.

Чи добудують "Росію"?

Російські ЗМІ писали, що через санкції іноземні деталі криголаму довелося замінювати на російські. Хоча завершити криголам "Росія" збиралися в 2030 році, експерти сумніваються, що його взагалі колись добудують.

"Будівництво криголама оповите таємницею. Здається, що вони збудували невеликий відсоток. Росія не має достатнього ресурсу, інтелектуального та технологічного, щоб такий проєкт здійснити. Можна було б, напевно, зробити все, якби всі санкції скасували. У Росії до 2014 року такий проєкт був би можливим. А зараз уже зі значно більшим ступенем ізоляції Росії, зробити таку штуку буде дуже складно", — вважає запрошений дослідник Центру аналізу європейської політики (CEPA) Михайло Комін.

Інший проєкт відомий як 22220. Поки що в експлуатацію ввели чотири судна цього проєкту. До великої війни - "Арктику" та "Сибір". У листопаді 2022 року - "Урал", більшу його частину також закінчили до вторгнення в Україну. 2024 року ввели в експлуатацію "Якутію" — це по суті перший проєкт, значну частину робіт за яким завершили після лютого 2022 року.

Ще три кораблі зараз будуються. Криголам "Чукотка" заклали 2020-го, його хочуть здати в експлуатацію у 2026 році.

Вже після початку війни заклали "Ленінград" - наприкінці 2024 року судно було готове на 8%.

Ще один атомохід – "Сталінград" – збираються закласти у листопаді 2025 року.

Ці криголами ведуть кораблі за собою як у морях, так і в гирлах полярних річок.

Після перших санкцій, запроваджених ще після анексії Криму у 2014 році, атомоходи почали будувати із затримками. Наприклад, "Арктику" мали намір закінчити до 2017 року. Однак, зрештою здали лише в 2020 році.

Іноземні деталі завозять посередники

Спуском на воду криголама "Якутія" проєкту 22220 восени 2022 року керував особисто Путін. Про судно заявляли, що імпортне обладнання на ньому замінили на вітчизняне.

Проте, як випливає з митних даних, з якими ознайомилася ВВС, іноземні деталі для криголама таки закуповували. У березні 2022 року фінська компанія Wartsila Solutions, мабуть, виконуючи довоєнні зобов'язання, надіслала до Росії норвезькі датчики температури, іспанські насоси та підшипники, вольтметри з Нідерландів для криголамів "Якутія" та "Чукотка".

Після початку великої війни з Україною Wartsila відмовилася закінчити контракт і не доставила дизель-генератори та комплект обладнання лінії валу. У березні компанія опублікувала на своєму сайті заяву, в якій засудила війну з Україною і оголосила, що призупинила всі поставки та нові продажі до Росії і дотримуватиметься всіх санкцій.

Російський "Балтійський завод" намагається судитися з фінами, а поки знайшов посередників. За даними компанії Import Genius, яка надає доступ до митної статистики, 2023 року вантаж для "Якутії" — іспанські клапани та арматуру — могло надіслати турецьке підприємство Novatme. Ці постачання підтверджують дані НКО "Арктида". Замовляла товари російська юрособа "Окан".

У Novatme ВВС відповіли, що ніколи не постачали клапани чи арматуру "Окану" для "Якутії" і не укладали з цією компанією відповідного контракту. "Будь-яке твердження, що має на увазі зворотне, є хибним і вводить в оману", — наголосили в Novatme.

Представники компанії повідомили, що бухгалтер та митний брокер не змогли ідентифікувати вантаж із даних Import Genius. "Ми не розуміємо природу або першоджерело цієї інформації", - констатували в Novatme.

"Балтійський завод" потрапив під санкції США ще у 2014 році як частина "Об'єднаної суднобудівної корпорації".

Під санкціями ЄС завод опинився лише 15 березня 2022 року, а 29 березня, ймовірно, за старим контрактом, до Росії приїхали іспанські насоси для криголаму "Чукотка" вартістю 78 тис. доларів.

Через рік, влітку 2023 року, італійські склоочисники для того ж криголама вже ввозили посередники — турецька фірма на замовлення петербурзької "Балтика Груп". Постачання коштувало 10,7 млн ​​руб.

З іноземними деталями збудували і криголам "Урал". У серпні 2022 року хорватська фірма Adria Winch завезла до Росії німецькі запчастини для швартовної лебідки судна. "Балтійський завод" заплатив за постачання три тисячі доларів.

Вартість європейського та американського обладнання, яке у 2023 році завезли в Росію для криголамів проєкту 22220, коштувало не менш ніж 89 млн руб., підрахувала ВВС за митними даними.

Санкції торкнулись будівництва атомохода "Лідер", криголама "Арктика". Наприклад, основні заготовки корпуса для "Лідера" мав зробити український завод у Краматорську "Енергомашспецсталь". У 2022 році російські ракети влучили у цей завод.

Історично склалося, що 60% криголамів у світі виготовляють на фінських верфях, а фінські компанії проєктують 80% цих суден. Приблизно третину російських криголамів побудували у Фінляндії, у тому числі два атомоходи.

Після перших санкцій Росія почала шукати інших постачальників. Наприклад, три криголам-танкери мали побудувати у Південній Кореї. Однак, і їх не зробили саме через санкції.

Санкції щодо освоєння Арктики почали діяти проти Росії ще 2014 року. Тоді найболючішими стали санкції проти проєктів із видобутку корисних копалин в Арктиці, розповів ВВС Михайло Комін. Наприклад, США та Євросоюз заборонили експортувати, реекспортувати чи передавати Росії товари, які вона могла б використати, щоб розвідувати та добувати нафту в Арктиці.

"Ресурсів у Росії в арктичній зоні та на шельфі багато, а витягувати їх досить складно. Частка цих складних запасів [у загальному обсязі ресурсів у Росії] зростає. Отже, рано чи пізно потрібно буде набагато інтенсивніше використовувати ресурси, зосереджені в арктичній зоні. Технологій для цього немає. Захід відсікає ці технології від Росії", – пояснив Комін.

Санкції – це основна причина проблем російських криголамів, підтверджує і старший науковий співробітник кафедри європейського сусідства у польському Коледжі Європи у Натоліні Нурлан Алієв. Вони поступово віддаляють Росію від системи міжнародного поділу праці, що вибудовується десятиліттями.

Тепер Кремль заявляє, що будівництво криголамів до 2025 року менш залежне від імпорту і частка російських деталей перевищує 60%.

Наприклад, як розповіла ВВС представниця НКО "Арктіда" Риму Абу Заалан, електродвигуни, енергетичні установки та їхні комплектуючі на атомних криголамах стоять російські. Також у Європі закуповували буксирні лебідки. Після перших санкцій через анексію Криму ці лебідки почали робити в Росії.

Російська пропаганда розповідає, як на кораблях іноземне обладнання замінюють на російське. Однак немає незалежних оцінок, наскільки це обладнання поступається чи перевершує за якістю закордонні аналоги.

Виникають проблеми з обслуговуванням іноземної техніки.

Запускати та налаштовувати судно часто допомагають представники компанії-постачальника. Вони адаптують устаткування під необхідні умови, навчають персонал.

Налаштовувати техніку на Уралі іноземці через санкції не приїхали, говорив журналістам голова Об'єднаної суднобудівної корпорації Олексій Рахманов навесні 2022 року. Він не уточнив, кого саме мав на увазі, але ЗМІ писали, що, наприклад, протипожежне обладнання для Уралу постачала британська Survitec Group.

Від дефіциту кадрів до корупції

Санкції призвели до того, що російський "Балтійський завод", який будує криголами, має високу ймовірність банкрутства", йдеться в аудиторському висновку заводу за 2024 рік. Вже понад три роки поспіль борги компанії перевищують вартість її майна.

На темп будівництва криголамів впливає і дефіцит кадрів. "Ключова проблема кораблебудівного комплексу "Зірка" - дефіцит кваліфікованих кадрів", - говорив заступник гендиректора "Росатома" В'ячеслав Рукша про будівництво криголама "Лідер".

Це створює ефект доміно. Вартість криголамів різко зросла в порівнянні з будівництвом перших п'яти судів проекту 22220, визнавав у 2025 році заступник голови держкомісії з розвитку Арктики Володимир Панов.

Через високі витрати "Росатому" на криголами стали неконкурентоспроможними тарифи на криголамний супровід Північним морським шляхом.

Впливають на тариф і дорогі кредити. Також експерти говорять про застаріле обладнання на заводах з 30-х років, проблеми корупції і бюрократії.

Арктика тане

Понад 80% видобутку природного газу Росії та майже 20% видобутку нафти припадає на Арктику. Тут створюється 7% ВВП Росії та близько 11% її експорту. Понад половина узбережжя Північного Льодовитого океану належить РФ.

Криголами Росії потрібніші, ніж будь-якій іншій арктичній країні, говорить Нурлан Алієв. На півночі Росії не надто розвинена мережа автомобільних та залізниць, тому Росії важливо розвивати водний маршрут. Але в Мурманську та Архангельську немає сучасних контейнерних терміналів: суднам доводиться йти до Петербурга.

Через те, що Росія почала воювати з Україною, ЄС поступово відмовляється від російського викопного палива і збирається повністю припинити купувати російські нафту та газ до кінця 2027 року.

Тому Кремль переорієнтувався на Китай. У 2023 році російські нафтові компанії вперше відправили танкери з нафтою Північним морським шляхом до цієї країни. Трохи згодом тим самим маршрутом пішла і партія зрідженого газу.

Морський маршрут з Європи до Азії може бути на 40% коротшим, якщо використовувати Північний морський шлях. Він тане швидше за інші альтернативні маршрути через Арктику. Льоди у Північному Льодовитому океані зникають у середньому на 12% за десятиліття. Клімат тут теплішає зі швидкістю в 2–2,5 рази швидше, ніж загалом на планеті. За останнє десятиліття кораблів, що йдуть по Арктиці, побільшало на 37%. До 2030 року в Арктиці може настати перше практично вільне від льоду літо.

Через те, що льоди тануть, арктичні країни готуються до цього. Через війну в Україні Захід не розглядає Росію як партнера. У Москви поки що є лише два тактичні партнери в освоєнні Арктики - Китай та Індія.

У світі станом на 2022 рік було понад сто криголамів, майже половина з яких належить Росії.

Про те, що вони старіють, говорили ще як мінімум у 2011 році. Половину з цих судів збудували на межі 1990-х років. Наприклад, термін експлуатації криголама "Ямал" продовжували вже двічі. Востаннє — до 2028 року.

Продовжувати експлуатацію будь-якої техніки завжди ризиковано, особливо якщо йдеться про ядерний реактор, сказав ВВС спеціальний радник з ядерних питань природозахисної НКО Bellona Олександр Нікітін.

"За кількістю криголамів Росія ймовірно ще 10 років буде в лідерах. Питання якості цих суден. Також треба розуміти, що іншим країнам по 40 криголамів не потрібно, а Росії треба. Ще віцеадмірал Російської імперії Степан Макаров говорив, що жодна країна не зацікавлена ​​в криголамах так, як Росія. Однак санкції відкидають її назад", – говорить Нурлан Алієв.

Росії потрібно мати від 12 до 14 як дизельних, так і атомних криголамів до 2030 року, говорив заступник гендиректора "Росатому" В'ячеслав Рукша. Судячи з нинішніх темпів, реалізація цих планів є малоймовірною.

Митні дані для цього тексту надала НКО Арктіда.

"Окан", Adria Winch, Kuzey Star, "Балтика Груп", Samtec, Electric, "Балтійський завод", "Росатом" та "Зірка" не відповіли на запит ВВС.

Редактор - Ольга Шаміна