Щурячий армагедон. Як гризуни заполоняють міста

Одного ранку минулого року Джон Гледвін відкрив шафку під кухонною мийкою і виявив, що мішок із землею, який він там зберігав, розірваний на шматки.

Через кілька днів він помітив і різкий запах. Він був затхлий і трохи терпкий, нагадував спільний смітник у його багатоповерхівці.

"Я одразу зрозумів, що це, – каже він. – Щури".

Він часто бачив їх біля контейнерів. Тепер вони були і в його домі.

"Я чув їх у шафках і за стінкою ванни. Одного ранку, коли я прокинувся, вони билися під ванною, кричали й пищали", - розповів він.

Гледвін, який живе в англійському місті Кройдоні зі своїми п'ятьма дітьми, почав діяти негайно. Він розклав м'ятну олію і отруту для щурів, і відтоді вони не з'являлися. Але цей досвід його налякав.

"Я хвилювався за здоров'я дітей, я не хотів, щоб вони щось підчепили", - каже він.

Була ще одна емоція: сором.

"Неприємно казати, що ми заражені, що наша сім'я живе у квартирі, повній щурів", - зізнається чоловік.

Cleankill, компанія з боротьби зі шкідниками, якій доручили боротися з зараженням у житловому комплексі Гледвіна, працює на півдні Англії. Її засновник Клайв Бері каже, що він спостерігає "разючий" ріст викликів через щурів – приблизно на 20% за останні два роки.

Схожі тенденції фіксують по всій країні. Професійна асоціація British Pest Control Association (BPCA) повідомляє, що понад половина її компаній-членів за останні п'ять років отримала більше викликів, пов'язаних зі щурами.

Щури живуть у стічних трубах, каналізації та норах, виходять здебільшого вночі, тож порахувати їх майже неможливо, а оцінки чисельності дуже різняться. У Британії їх може бути від 10 до 120 мільйонів.

Відомо, що понад пів мільйона випадків зараження щурами були зафіксовані муніципалітетами між 2023 роком і серединою цього року, згідно з даними, отриманими компанією Drain Detectives.

Але це не лише британська проблема.

Повідомляють про сплеск чисельності щурів у кількох містах США, включно з Вашингтоном, Сан-Франциско та Нью-Йорком, а також в Амстердамі та Торонто.

Хоча самі по собі щури не є "брудними" тваринами, вони харчуються у каналізації та смітниках і можуть переносити небезпечні хвороби для людини. Лептоспіроз (хвороба Вейля) передається через їхню сечу, а хантавірус – при вдиханні заражених екскрементів. Вони також здатні знищувати врожай і псувати запаси їжі.

Тож, враховуючи, що щури вміють вправно уникати пасток – що насправді знадобиться, аби зупинити їх? Чи ми вже запізнилися, щоб не дозволити їм заполонити наші міста?

Зростання температури – зростання активності щурів

Боббі Корріган називає себе міським родентологом. Він починав як винищувач шкідників у Нью-Йорку і все життя вивчає щурів.

"Я лазив по каналізаціях, розвішуючи отруєні приманки, щоб їх убити", - каже він.

Роки потому, вивчаючи щурів в університеті, він пішов на крайні заходи – якось навіть спав на підлозі сараю, повного щурів, аби спостерігати за ними безпосередньо.

Його вразила складна соціальна структура щурів і ознаки, які він вважав проявами альтруїзму.

"Я бачив, як молоді пацюки носили їжу і віддавали її старим, які не могли рухатися", – згадує він.

Він також прагнув зрозуміти причини зростання популяції.

Для цього є багато можливих причин. Ніл Ґаллаґер, технічний менеджер BPCA, каже, що поширенню щурів сприяють наша любов до фастфуду, рідше вивезення сміття у деяких районах, а також дорожні та будівельні роботи, що порушують каналізаційні мережі.

Але є й докази впливу зростання температур.

Науковці з'ясували, що популяції щурів чутливі до клімату. Корріган, який раніше працював науковцем у департаменті охорони здоров'я Нью-Йорка, разом із дослідниками з Університету Річмонда, Вірджинія, вирішили перевірити, чи корелює зростання активності щурів із підвищенням температур.

Їхнє дослідження охопило 16 міст, переважно в Північній Америці, і результати, опубліковані цього року в журналі Science Advances, показали: в 11 із них активність щурів значно зросла протягом 7–17 років.

У Вашингтоні ріст склав майже 400%, у Сан-Франциско – 300%, у Торонто – 180%, у Нью-Йорку – 160%. Лише три міста показали зниження, серед них Токіо та Новий Орлеан.

"Міста, де температура зростала швидше, мали й більший ріст популяції щурів", – йдеться у дослідженні. У деяких місцях підвищення досягало 2°C за період спостереження.

Корріган вважає, що доки температури й далі ростимуть, особливо зими будуть теплішими, чисельність щурів теж зростатиме.

А глобальні температури, за даними Climate Action Tracker, справді прогнозують вищими на 1,9–2,7°C від доіндустріального рівня до 2100 року.

Феноменально плідні – доки не холодно

Пацюки розмножуються феноменально швидко. Самиця має приблизно шість виводків на рік, у кожному – до 12 щурят.

Ці пацюки можуть почати розмножуватися вже через дев'ять тижнів, що означає – двоє щурів здатні дати понад 1 000 нащадків за рік.

Науковці кажуть, що чисельність особливо росте у містах, адже асфальт і будівлі там утримують тепло краще, ніж сільська місцевість.

А ще додає ефект урбанізація: "Земля зникає божевільними темпами, ми зводимо будівлі й забираємо їхнє середовище в дикій природі", – каже Корріган.

Більше будівель – більше щілин, труб і каналів для життя щурів. І це ускладнює боротьбу з ними.

Несподівана суперсила

Одна з дивних особливостей щурів – яка може пояснити, чому отруйні приманки проти них часто не працюють - вони не можуть блювати.

Теоретично це мало б означати, що після вживання отрути вони не можуть її позбутися. Але, за словами професора Стівена Белмейна з Університету Гринвіча, щури також є "неофобними" – тобто бояться нового. Він вважає, що ці дві риси пов'язані.

Це певна "суперсила", каже він: зустрівши нову їжу, вони пробують лише трішки. Якщо не почуваються погано – тоді розуміють, що можна їсти.

"Можна сказати, що така обережність допомогла їм вижити", - пояснює науковець.

Доктор Алан Бакл з Університету Редінга 30 років працював над створенням нових отрут для щурів, але, як він сам жартує, "я зазнав поразки".

Якщо отрута має неприємний смак чи спричиняє біль, щури більше не їстимуть її. Тому й використовують повільнодіючі антикоагулянти – препарати, що перешкоджають згортанню крові. Вони діють до тижня, дозволяючи щурам з'їсти смертельну дозу. Але це вважають жорстоким методом, адже тварини помирають від внутрішніх кровотеч.

До того ж у щурів з'явилися генетичні мутації, що роблять їх частково стійкими й до цих препаратів.

Деякі дослідники розглядають можливість використання пероральних контрацептивів як більш гуманної альтернативи.

"Цар щурів" у Нью-Йорку

Мало хто знає про проблему більше, ніж Кетлін Корраді – колишня вчителька, яку мер Нью-Йорка у 2023 році призначив "Царем щурів".

За оцінками, у місті мешкає близько трьох мільйонів щурів, і Корраді виділили 3,5 мільйона доларів на інформування громадськості.

Вона створила "щурячу академію", де навчає людей, як захистити свої райони від навали гризунів.

"Ми йдемо з ними на 'прогулянку зі щурами', де говоримо про поведінку людей і щурів, і що вони можуть робити у своєму районі", – розповіла вона BBC.

Команда також закликала мешканців телефонувати, якщо вони бачать щурів чи умови, що можуть їх приваблювати. Інспектори перевіряють такі повідомлення й вимагають дій, накладаючи штрафи за бездіяльність.

Ще одна важлива зміна – тепер більшість жителів Нью-Йорка зобов'язані складати сміття не в пакети, а в контейнери, стійкі до щурів.

Корраді вже залишає посаду, але каже, що підхід дає результати.

"Ключ до стійкого скорочення – перекрити джерело їжі щурам", - вважає вона.

Переповнені баки і фастфуд

Тим часом раннім ранком у Кройдоні винищувач гризунів Алекс Доннован показує подвір'я житлового комплексу Гледвіна. Він жестом просить мене зупинитися і мовчати.

За мить шелестіння – і щур біжить до смітників. Далі з нори з'являється голова великого щура.

Протягом двох годин ми бачили, як вони видиралися на дерева, а один нахабно стрибнув у пакет і витяг шматок їжі менш ніж за метр від нас.

Доннован вважає, що майже неможливо впоратися з зараженням такого масштабу: "Їжі надто багато." Він показує на переповнені баки.

"Навіть якщо ми розкладемо отруту, вони не їстимуть її. Вони просто не зацікавлені... А коли баки повні щурів, сміттярі вже не хочуть їх забирати", - додає спеціаліст.

Тепліші зими можуть стимулювати розмноження щурів, але переповнені смітники, наша любов до фастфуду і урбанізація роблять проблему ще складнішою.

У Британії людей стає дедалі більше, і вони живуть ближче один до одного. Управління нацстатистики прогнозує зростання населення з 67,6 млн у 2022 до 72,5 млн у 2032 році, з більшим відсотком городян.

Тож замість сподіватися на отруту, рішення може бути значно простішим.

"Якщо ми подбаємо про довкілля наших міст, то не доведеться ставитися до щурів настільки нелюдяно", – каже Корріган.

"Не даватимемо їм доступу до їжі й відходів – і не доведеться труїти, вбивати, катувати їх", - каже він.

Тепер виклик – як зробити це швидко. Бо, як він підсумовує, ми вже "недооцінили їх".

"Ми ігнорували щурів і дозволили ситуації вийти з-під контролю… і тепер платимо ціну".

Матеріал підготовлений за участю Флоренс Фрімен