Рада повернула 30-тисячні доплати силовикам. Але грошей в бюджеті на це немає

Верховна Рада повернула встановлену раніше доплату в 30 тисяч гривень для військових і представників правоохоронних органів. Однак, де взяти на це гроші, ні у кого чіткого розуміння немає.

В понеділок, 10 квітня, парламент мав голосувати низку законопроєктів, які заведено називати "технічними". Тобто такими, що не мають привести до кардинальних змін чинного законодавства.

Один з таких – проєкт під номером 8312 – стосувався врегулювання примусового відчуження російського майна в Україні під час війни.

Але внесені в нього дві ледь помітні правки різко зробили його резонансним. Мова йде про повернення 30-тисячних щомісячних доплат силовикам, які були скасовані на початку року.

Їх відміну тоді влада пояснювала відсутністю необхідних коштів в бюджеті, а також необхідністю "справедливо" оцінювати внесок бійців на передовій і в тилу.

Що це за доплати?

Виплати силовикам "в тилу" Кабмін урізав з 1 лютого, внісши зміни у свою постанову від 28 лютого 2022 року.

Підвищене грошове забезпечення фактично дозволили нараховувати лише тим військовим і правоохоронцям, які безпосередньо перебувають в зоні бойових дій. Всім іншим – ні.

Визначати такі "передові" і "тилові" зони було доручено керівникам силових структур.

Ось тут і почались перші проблеми. Вони були пов'язані з тим, що ситуація на фронті російсько-української війни змінюється стрімко і наперед вирахувати, де може відбутися бій з противником, складно.

Наприклад, велике обурення бійців викликало віднесення деяких районів Херсонщини і Харківщини до умовно "безпечних" зон.

Особливо це дисонувало з повідомленнями про підриви на мінах або навіть бойові зіткнення з диверсійними групами на цих територіях.

Але силовики не отримували надбавки до зарплати, як бійці в районі лінії зіткнення на Луганщині і Донеччині.

В пресслужбі генштабу ЗСУ сказали BBC News Україна, що алгоритм визначення районів бойових дій є "чутливим" і може мати гриф ДСК (для службового користування), тобто є засекреченим.

Своєрідною відповіддю на невдоволення силовиків і став законопроєкт, який ухвалила Рада 10 квітня. При чому відповідні правки, внесені групою депутатів, профільний комітет відхилив, але їх підтримала сесійна зала.

"Урізання доплат негативно впливає на бойовий дух армії та, як наслідок, на обороноздатність держави", – заявили автори правок.

Ці зміни доволі прості. Пропонується встановити, що на час війни військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським щомісячно нараховується доплата 30 000 гривень "незалежно від покладених на таких осіб завдань чи районів проходження служби".

Для осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях чи несуть службу в зоні бойових дій розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень.

Рішення парламенту депутати зустріли оплесками. Але питання, де саме взяти гроші на доплати, так і не вирішене.

Аргументи за

Слід зазначити, що іншою правкою депутати начебто знайшли механізм фінансування доплат. Вони пропонують обмежити рівень грошового забезпечення держслужбовців, а ці кошти направити на доплати силовикам.

Якщо конкретно, то законопроєкт встановлює, що під час війни заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ не має перевищувати 10 розмірів мінімальної зарплати (станом на зараз це 67 тисяч гривень). Щоправда, тут не враховуються різноманітні соціальні допомоги (по тимчасовій непрацездатності, на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань).

Обмеження зарплат стосується також депутатів, міністрів, співробітників Нацбанку, суддів, держпідприємств.

Частина публічних діячів підтримала таку новацію.

"Борітеся – поборете! Нарешті домоглися, що парламент проголосував за повернення премії в 30 тисяч гривень всім військовим! Одночасно обмеживши зарплати чиновникам на час війни, – заявив експрезидент Петро Порошенко. – Армія – головне для Перемоги! Віримо, що обійдеться без вето"

Колишній радник міністра внутрішніх справ, а нині військовослужбовець ЗСУ Віктор Андрусів зазначив, що скасування премій призведе до "хаосу" у війську.

"Тому, хто не в ЗСУ, важко зрозуміти масштаб добавки 30 тисяч. Відміна цієї премії спричинила великий переполох: купа військових, які працюють в тилу, почали шукати нові посади, що викликало хаос в окремих родах військ. Тому радість від повернення я спостерігав на власні очі".

Але він вказує і на можливі проблеми з фінансуванням усіх обіцяних виплат. Коштів в бюджеті на них немає, вважає Андрусів. А режим "воєнної економіки" влада так і не запустила.

"Тепер за цими гарними рішеннями уряд буде вимагати зниження курсу до 50, друк гривні через купівлю облігацій, та інший типовий треш убивства економіки. Природа цих проблем проста: відсутність воєнної економіки".

Аргументи проти

Депутат парламенту від фракції "Голос" Ярослав Железняк наводить свої розрахунки, які вказують на те, що обмеження премій чиновникам не покриє доплати для силовиків.

Орієнтовна сума, потрібна на повернення цих виплат, складає 12,7 млрд грн на місяць, тобто 152,4 млрд гривень на рік.

А ось орієнтовна сума, яку вдасться зекономити від урізання зарплат чиновникам, більш ніж в 100 разів менша – 2,7-3 млрд гривень на рік.

"Для реального, а не на папері, забезпечення повернення виплат потрібно ще близько 149 млрд. грн по року знайти… або 98% від необхідної суми", – резюмує нардеп.

Він припустив, що для цього, найімовірніше, треба змінювати державний бюджет.

В правлячій партії "Слуга народу" теж скептично ставляться до можливості забезпечити обіцяні виплати силовикам.

Заступниця голови комітету з нацбезпеки Мар'яна Безугла назвала рішення Ради "популістичним".

Вона звернула увагу, що збільшення доплат силовикам не розповсюджується на курсантів військових вишів і строковиків.

"Виплати строковикам, курсантам не у фокусі, бо то не так хайпово. Вважаю, саме це і треба виправити та знайти кошти, бо за півтисячі грн за місяць — схоже на кріпацтво воєнного часу".

Безугла також відкидає аргументи, що військові на фронті висловлювали претензії через урізання доплат. На її думку, можливі зміни в підвищенні забезпечення мають торкнутися лише артилеристів і військових в штабах, що формально не перебувають на лінії зіткнення.

Але і це може врегулювати уряд своєю постановою, а не парламент внесенням змін в закони.

"Вважаю, має бути удосконалена постанова, а ця правка має право на життя, але не в "лівому" законопроєкті, а в бюджеті і відповідно до того, скільки подужає держава".

Станом на 11 квітня вказаний закон з правками про повернення доплат усім силовикам досі не підписаний головою Верховної Ради. Якщо він це зробить, наступний етап – підпис президента.