Чи наблизилась Україна до виборів і як розуміти заяву Зеленського

Зрозуміло, що заява Володимира Зеленського про його готовність провести вибори не з'явилася б, якби не слова Дональда Трампа в опублікованому вчора інтерв'ю Politico.

У цьому сенсі реакція Зеленського була швидкою та максимально предметною: хочете вибори – немає проблем. Точніше, є. Дві.

Якщо максимально спростити цей наратив, провести вибори в Україні зараз заважають дві проблеми.

Перша – це війна.

Щодня на українські міста та села прилітають сотні російських дронів та десятки ракет. У тому ж Києві бувають дні, коли його мешканці сидять по десять годин поспіль без світла. Удари припадають не лише на військові об'єкти та енергетичну інфраструктуру, а й на житлові багатоповерхівки.

Прямо скажемо, не найкращий момент для проведення передвиборчої агітації та організації голосування (особливо з огляду на те, що адреси дільниць будуть розміщені у відкритому доступі, і якби хтось, наприклад, Росія, захотів би з якоїсь причини зірвати волевиявлення, вона могла б завдати ударів просто по цих координатах, постфактум назвавши їх військовими обʼєктами).

Друга – організаційна.

Чинне в Україні законодавство про вибори не дає відповідей на запитання, наприклад, про те, як організувати голосування для кількох (ми навіть точно не знаємо, скільки) мільйонів біженців від війни, - адже вже зараз зрозуміло, що дільниці в будинках посольств та консульств не зможуть прийняти й навіть малої частини цих людей, якщо вони забажають проголосувати.

Або як проголосують сотні тисяч бійців ЗСУ на передовій (не кажучи вже про те, як забезпечити їхнє очевидне право бути обраними до органів влади країни, яку вони захищають).

Є ще третя проблема – гроші на ці вибори, але її поки що винесемо за дужки.

Що вчора сказав Зеленський? Що він абсолютно не проти виборів (і це, до речі, цілком у дусі його попередніх заяв: він, що природно, ніколи не висловлював бажання бути довічним президентом України).

Він сказав, що бере розв'язання другої проблеми Київ бере на себе.

Заборона проводити президентські вибори під час війни справді не міститься в конституції України, тому варто скасувати законодавчу заборону на кампанію під час воєнного стану, а також законодавчо вирішити питання з голосуванням у "особливий період". Це завдання нетривіальне, але якщо дуже потрібно, реалізувати його можна – і повний вперед. Відповідні доручення Зеленський своєю вчорашньою заявою вже віддав.

Конституція чітко забороняє тільки парламентські вибори під час воєнного стану, а от заборона на всі інші види виборів міститься у законі про правовий режим воєнного стану, який можна змінити 226 голосами. так само як і виборче законодавство.

А ось вирішити перше завдання Україна точно не може.

І насправді це – а аж ніяк не те, що Зеленському так подобається бути президентом – найголовніша причина, чому вибори тут не проводять.

Що ж, каже Володимир Зеленський своєму американському колезі, якщо вам так потрібні вибори, і ми не проти, зробіть їх, будь ласка, реальними.

Зробіть так, щоби учасники цих виборів могли збирати передвиборчі мітинги. Щоби люди не боялися йти на дільниці. Щоб члени комісій могли порахувати віддані голоси, не побоюючись, що процес підрахунку зірве шахед чи калібр.

Іншими словами, це має бути після початку досить тривалого перемир'я, якого наполегливо вимагає протягом останнього року Київ і від якого з не меншою наполегливістю відмовляється Москва.

Колись від одного представника української влади чув вираз: Україна може сказати, що проведе вибори, лише якщо Штати забезпечать присутність своєї потужної спостережної місії на всій території країни протягом кампанії.

США, мовляв, точно не ризикуватимуть життям своїх громадян, тому на цю пропозицію вони будуть мати лише погані відповіді. Гадаю, Київ може звернутися до цієї формули і зараз.

Тому, резюмуючи: заявою про вибори Зеленський просто перекинув м'яч на поле Вашингтона та підтвердив, що виборів він не боїться.

Ба більше – і хай це буде останнім, на що треба звернути увагу, - чинний президент України дійсно входитиме до фаворитів будь-якої виборчої кампанії, яку можна організувати в його країні в найближчому майбутньому.

Насамперед якщо йтиметься про вибори без скасування воєнного стану, і отже, з відповідними обмеженнями свободи зборів, свободи слова, комендантською годиною та іншими принадами життя в нинішній Україні, а також без сильних потенційних кандидатів у бюлетені, які з'явилися б у ньому, якби вибори відбулися вже після закінчення війни.

Тому якщо (раптом) натхненники вчорашньої заяви Дональда Трампа мали на меті прибрати Володимира Зеленського з шахівниці і отримати замість нього будь-якого іншого українського лідера, то в результаті вони, схоже, опинилися лише далі від своєї мети.