Глухий кут у Вовчанську і прорив біля Покровська. Що відбувається на фронті

Україні вдалося зупинити наступ армії РФ біля Харкова, але на Донеччині росіяни пробивають оборону ЗСУ і рухаються до адміністративних кордонів області.

Російський наступ на Харківщині почався місяць тому, в перші дві доби армія РФ змогла просунутись на 7-10 км вглиб української території на напрямках в бік села Липці й міста Вовчанськ.

Але командування Збройних сил України залучило резерви, отримало дозвіл від західних союзників вражати їхньою зброєю російську територію і цим фактично поклало край усім атакувальним надіям противника.

Більше того, в останні тижні саме українське військо проводить вдалі контратакувальні дії на Харківщині.

Американський аналітичний центр "Інститут вивчення війни" (ISW) 12 червня повідомив, що ЗСУ відновили втрачені позиції на напрямку Липці й продовжують відтісняти росіян від сусіднього села Глибоке.

Що стосується Вовчанська, то ще кілька тижнів тому лінія фронту проходила тут по річці Вовча, яка фактично ділила місто на приблизно рівні північну і південну частину.

Росіяни не змогли форсувати її, а українці, навпаки, вдало скористалися моментом і відбили у противника кілька кварталів у північній частині. Однак повністю вибити росіян з населеного пункту поки що не вдається. Обидві сторони активно застосовують авіаційні бомби для знищення позицій противника в багатоповерхівках у житлових кварталах.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками своєї поїздки на фронт повідомив, що у Вовчанську російська армія "загрузла".

"У Вовчанську противник загруз, незважаючи на залучені сили та засоби, які постійно поповнює за рахунок підрозділів з інших напрямків", – зазначив головком.

Прорив до Покровська

Але на інших напрямках ситуація не така сприятлива для України.

Росія, попри нещодавні заяви українського керівництва про стабілізацію фронту, продовжує розвивати свій наступ у західному напрямку. Наступ тут триває ще з зими після захоплення передмість Донецька – Авдіївки і Мар'їнки.

Власне, найбільший прорив вдався РФ в напрямку стратегічно важливого міста Покровськ. З лютого російські війська подолали 20 км, тобто половину шляху від Авдіївки до цього населеного пункту. Такому стрімкому просуванню посприяло падіння Очеретиного наприкінці квітня.

Зараз росіяни ведуть бій за Новоолександрівку і наближаються до селищ Воздвиженка і Лозуватське, що лежать за 22 км від Покровська. Але найбільша небезпека в іншому – лише в 5 км за Воздвиженкою починається траса Покровськ – Костянтинівка. Якщо армії РФ вдасться її перерізати, то це поставить в надзвичайно скрутне становище угруповання ЗСУ на Донеччині. Зокрема, в напівоточенні опиняться війська біля Торецька.

Зрізати цей виступ на Покровському напрямку українським Збройним силам поки що не вдається. Мало того, в останні тижні росіяни максимально убезпечили південний фланг цього виступу, зокрема відтіснивши позиції ЗСУ від сіл Нетайлове і Уманське.

Вочевидь, задум українського командування полягає в тому, що наступ росіян вдасться загальмувати за допомогою водних перешкод – Карлівського водосховища і річки Вовча (не слід плутати з тією, яка протікає через Вовчанськ). До них залишається близько 5-7 км.

Генерал Сирський зауважує, що успіх росіян на цьому напрямку пов'язаний з тим, що вони зосередили тут найбільше штурмових підрозділів на всьому фронті.

Військовий аналітик групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець вказує, що саме на Покровському напрямку армія РФ вдало переміщує сили і засоби, створюючи на окремих ділянках разючу перевагу над ЗСУ. На його думку, найближчим часом російські війська спробують провести дві операції: перерізати дорогу Покровськ-Костянтинівка і створити плацдарм на західному березі річка Вовча.

"Загалом, ситуація на Покровському напрямку - важка та складна, й має усі шанси до подальшого погіршення... Командування противника найближчим часом, очевидно, докладе максимум зусиль, аби "расширить и углубить" її ще більше", – вважає експерт.

"Видавлювання" на Донеччині

На початку червня російський президент Володимир Путін заявив, що РФ не має достатньо військ, щоб швидко досягнути своїх військових цілей в Україні і тому займається "видавлюванням противника".

Демонстрація, що саме являє собою ця тактика, відбувається на Донеччині - біля Часового Яру, Курахового і Вугледару.

Що стосується Часового Яру, то, за даними ВВС Україна, російські війська вже понад тиждень перебувають в житловій забудові міста. Бої ведуться в мікрорайоні "Канал", що єдиний розташований на східному березі каналу Сіверський Донець-Донбас.

Саме ця водна перешкода, вочевидь, найближчими днями стане лінією фронту. На ділянці північніше і південніше Часового Яру російські війська вже вийшли до неї, але, за даними українського командування, так і не змогли перетнути канал і створити плацдарм на західному березі.

Щоб убезпечити південний фланг свого угруповання, армія РФ намагається взяти під свій контроль селища на південний схід від Часового Яру: Іванівське, Кліщіївка й Андріївка.

Ймовірно, перші два населені пункти вже повністю або майже повністю окуповані росіянами, але українці продовжують утримувати позиції на їхніх околицях.

"Вони (російські військові, – Ред.) до каналу ніяк не можуть добратися. Вони намагаються "зачистити" територію для себе саме перед каналом. Однак, це їм вдається досить таки поганенько, тому що все ж таки ми тримаємо тут оборону", – заявив 11 червня в ефірі телемарафону начальник пресслужби 26-ї артилерійської бригади ЗСУ Олег Калашніков.

"Спротив для них іде досить таки нищівний. Вони в багато разів витрачають більше як особового складу, так і техніки саме тут", - додав він.

Активні наступальні дії російська армія веде також в напрямку стратегічно важливого міста Курахове, де намагається витіснити українські війська з Красногорівки (15 км до Курахового) і наблизитись до Георгіївки (11 км).

Південніше від цієї ділянки Москва пробує поставити у скрутне становище українське угруповання, що тримає плацдарм біля Вугледару.

Для цього армія РФ намагається перерізати логістичний маршрут Вугледар – село Костянтинівка (не слід плутати з містом Костянтинівка біля Краматорська). В останній місяць вона наблизилася до цієї дороги на відстань 3-5 км.

Що на інших напрямках

На інших ділянках фронту найбільш агресивно росіяни атакують на Куп'янському напрямку. Тут вони змогли захопити село Іванівка за 18 км на південний схід від Куп'янська, а також тиснуть на українську оборону вздовж траси на Сватове.

На деяких ділянках росіяни змогли перетнути дорогу і намагаються звернути плацдарм ЗСУ на східних берегах річок Оскіл і Чорний Жеребець. Прорвати оборону українців тут, а також південніше на Лиманському напрямку їм не вдається.

Водночас у Запорізькій області росіяни докладають зусиль, щоб нівелювати здобутки ЗСУ під час їхнього наступу 2023 року.

Міноборони РФ вже заявило, що повернуло під свій контроль звільнені торік селища Роботине і Старомайорське. Українська сторона ці заяви не підтверджує.

Згідно з даними порталу DeepState, приблизно половина Роботиного окупована росіянами, а інша частина перебуває в "сірій зоні".

Схожа ситуація із Старомайорським – аналітики вказують, що РФ майже повністю захопила селище.

Український генштаб 12 червня повідомив, що противник також атакує сусіднє Урожайне.

Незрозуміла ситуація з українським плацдармом на лівобережжі Херсонщині біля села Кринки. Про його ліквідацію російська влада заявила ще в лютому, але та заява була спростована не лише українськими джерелами, але й російськими "воєнкорами".

Однак 9-10 червня вони повідомили, що українці залишили цей плацдарм. Наприклад, Z–блогер Володимир Романов заявив, що "живого противника в Кринках немає".

Більш того, українська депутатка та член комітету з нацбезпеки і оборони Мар'яна Безугла 8 червня заявила, що Кринки "де факто не наші".

Однак головком Сирський 12 червня повідомив, що бої за утримання плацдарму в цьому районі тривають.

"У районі Кринки бої продовжувалися за утримання плацдарму та контролю островів, без суттєвих змін в стані та положенні сторін", – зауважив він.

Але, за даними ВВС Україна, ситуація в цьому районі, дійсно значно ускладнилась для ЗСУ в останні дні. Позиції на лівобережжі Херсонщини потрапили під потужні атаки противника і не виключено, що найближчим часом може з'явитися інформація про відхід з плацдарму, який українці утримували більше ніж пів року.