Коли коти подружилися з людьми: вчені виявили, що це сталося не так давно

Коти зазвичай поводяться вкрай незалежно — і нове дослідження, проведене британськими вченими, стало ще одним підтвердженням цього факту.

Експерти з'ясували, що диких котів приручили набагато пізніше, ніж вважали дотепер, і взагалі це трапилося в іншому місці.

Вчені з Оксфордського університету вивчили кістки котів, знайдені під час археологічних розкопок у різних точках світу. В результаті вони зрозуміли, що коти встановили тісні взаємини з людьми лише близько 4 тисяч років тому. І цей процес відбувався в Північній Африці, а не в Леванті, як вважали експерти раніше.

“Коти тепер усюди, про них роблять телепрограми, а інтернетом вони просто керують, — каже професор з Оксфордського університету Грегер Ларсон. — Але наші стосунки з ними розпочалися приблизно 3,5 чи 4 тисяч років тому, а не 10 тисяч”.

Усі сучасні коти походять від одного виду – степового кота (Felis lybica).

Проте вчені вже довгий час намагаються встановити, як і коли саме відбувся їхній перехід від дикого життя до проживання в будинках людей.

Щоб розгадати загадку, фахівці з Оксфорда вивчили ДНК у котячих скелетах, виявлених у Європі, Північній Африці та в турецькому регіоні Анатолія. Вони визначили, з якого періоду ці котячі кістки, проаналізували їх ДНК і порівняли результати з генетичним пулом сучасних котів.

Виявилося, що одомашнення не почалося одночасно з аграрною революцією в Леванті, як це вважали раніше (землеробство почало розвиватися близько 10 тисяч років тому). Насправді дружба котів з людьми почалася на кілька тисячоліть пізніше на північ від Африки.

“Цього не сталося у тому регіоні, де люди вперше почали вести осілий спосіб життя. Більше схоже, що це єгипетський феномен”, — вважає Ларсон.

Подібні припущення добре поєднуються зі ставленням до котів у стародавньому Єгипті: його мешканці поклонялися цій тварині, увічнювали їх у мистецтві та муміфікували.

Щойно коти почали жити разом з людьми, вони швидко поширилися по всьому світу. Цьому в тому числі посприяло те, що вони ловлять мишей і щурів — вкрай корисне вміння як на кораблях, так і в будинках.

Але до Європи коти потрапили лише близько 2 тисяч років тому — також набагато пізніше, ніж вважалося.

Вони пройшли через весь європейський континент, разом з римлянами потрапили до Британії, а потім поширилися на схід Великим шовковим шляхом і досягли Китаю.

Сьогодні їх можна знайти на всіх континентах світу, крім Антарктики.

Втім, у цій теорії знайшовся один примітний виняток.

Вчені встановили, що дикі коти протягом деякого часу жили поряд з людьми в Китаї, і це було задовго до того, як у світі з'явилися домашні коти.

Цими котячими були дикі бенгальські коти — невеликі тварини, які мають забарвлення, наче у леопардів. Вони жили в людських поселеннях біля Китаю протягом приблизно 3,5 тисячі років.

Як каже професор Шу Цзінь Ло з Пекінського університету, стосунки між давніми жителями Китаю та цими котами були фактично симбіотичними, тобто ці два види незалежно жили поряд один з одним — і при цьому допомагали одне одному.

"Бенгальські коти отримували вигоду від життя у людей. На людей це в основному ніяк не впливало, та вони були раді їх бачити як природних мисливців за гризунами", — зазначає науковиця.

Бенгальські коти так і не одомашнилися й продовжують жити в дикій природі по всій Азії.

Втім, останнім часом їх схрещують із домашніми, внаслідок чого з'явилася нова порода домашніх бенгальських котів, офіційно визнана в 1980-і роки.

Результати дослідження опубліковані у журналах Science і Cell Genomics.