Чому країна з населенням у півтора мільярда хоче більше дітей

Минулого року, за оцінками ООН, Індія обігнала Китай і стала найбільш густонаселеною країною світу.

Можна було б подумати, що у країні з населенням майже 1,45 мільярда людей заклики до народження більшої кількості дітей мали б припинитися. Але відбулося цілком протилежне.

Лідери двох південних штатів – Андхра-Прадеш і Тамілнад – нещодавно виступили за збільшення кількості дітей.

У штаті Андхра-Прадеш розглядають можливість стимулювати народження дітей, посилаючись на низький рівень народжуваності та старіння населення. Там також скасували "політику двох дітей", і, за повідомленнями, у сусідній Телангані можуть незабаром зробити те саме. Подібна ситуація і в сусідньому штаті Тамілнад.

Рівень народжуваності в Індії істотно впав - з 5,7 народжень на жінку в 1950 році до нинішнього показника 2.

У 17 із 29 штатів і територій рівень народжуваності впав нижче рівня відтворення, тобто двох дітей. За такого рівня нових народжень достатньо лише для підтримки стабільної популяції.

Найшвидше рівень народжуваності падав у п'яти південних штатах Індії: у Кералі народжуваність знизилася до рівня відтворення в 1988 році, у Тамілнад - в 1993 році, а у решті – в середині 2000-х років.

Сьогодні п'ять південних штатів мають загальний рівень народжуваності нижче 1,6. Іншими словами, рівень народжуваності у цих штатах є таким самим або нижчим, ніж у багатьох європейських країнах.

Але ці штати побоюються, що зміна демографічних показників у різних штатах суттєво вплине на їхнє представництво на виборах, розподіл штатів у парламенті та федеральні доходи.

"Вони бояться покарання за свою ефективну політику контролю над населенням, попри те, що мають кращі економічні показники та вносять значний внесок у федеральні доходи", - сказав ВВС Срінівас Голі, професор демографії з Міжнародного інституту народонаселення.

Південні штати також стикаються з іншою серйозною проблемою - Індія готується до свого першого з 1976 року перерозподілу виборчих місць у 2026 році.

Це перекроїть виборчі кордони, щоб відобразити зміни населення, та, ймовірно, зменшить кількість місць у парламенті для економічно успішних південних штатів. Оскільки федеральні доходи розподіляють на основі населення штату, багато хто побоюється, що це може поглибити їхні фінансові проблеми та обмежити свободу рішень.

Демографи К. С. Джеймс і Шубхра Кріті прогнозують, що густонаселені північні штати, такі як Уттар-Прадеш і Біхар, отримають більше місць, а південні штати, такі як Тамілнад, Керала та Андхра-Прадеш, можуть свої місця втратити.

Багато хто, включно з прем'єр-міністром Нарендрою Моді, натякав, що зі змінами щодо фіскальної політики і розподілу місць у парламенті не будуть поспішати.

"Як демограф, я не вважаю, що керівництво штатів має надто перейматися цими проблемами. Їх можна вирішити шляхом конструктивних переговорів між федеральним урядом і урядом штату, - каже Голі. - Мене хвилює інше".

Ключовою проблемою, на думку демографів, є швидке старіння Індії, спричинене зниженням рівня народжуваності. Тоді як, приміром, у Франції та Швеції відсоток літнього населення подвоївся з 7% до 14% протягом 120 і 80 років відповідно, в Індії, як очікують, це відбудеться лише за 28 років, каже Голі.

Це прискорене старіння пов'язане з унікальним успіхом Індії в зниженні народжуваності. У більшості країн покращення рівня життя, освіти та урбанізація природно знижують народжуваність мірою того, як покращується рівень виживання дітей.

Але в Індії рівень народжуваності стрімко впав - попри скромний соціально-економічний прогрес - завдяки агресивним програмам соціального захисту сім'ї, які заохочували менші родини.

Однак це мало непередбачені наслідки. Візьмімо, наприклад, Андхра-Прадеш. Коефіцієнт народжуваності у штаті становить 1,5 - нарівні зі Швецією. Але дохід на душу населення у 28 разів нижчий, каже Голі. Зважаючи на дедалі більший борг і обмежені ресурси, чи можуть такі держави підтримувати вищі пенсії чи соціальне забезпечення для населення, яке швидко старіє?

Згідно з останнім звітом Фонду народонаселення ООН (UNFPA), в Індії понад 40% літніх індійців (віком від 60 років) належать до найбіднішої верстви населення.

Іншими словами, як каже Голі, "Індія старішає швидше, ніж багатіє".

Менша кількість дітей також призводить до того, що стає менше опікунів для дедалі більшої кількості людей похилого віку. Демографи попереджають, що охорона здоров'я, громадські центри та будинки для людей літнього віку Індії не готові до таких змін.

Урбанізація, міграція та зміни на ринку праці ще більше підривають традиційну підтримку сім'ї, яка завжди була сильною стороною Індії, тож дедалі більше людей похилого віку залишаються без підтримки.

Хоча міграція з густонаселених штатів до менш густонаселених може покращити ситуацію з кількістю працездатного населення, вона також посилює антиіміграційні настрої.

Окрім очільників південних штатів, на початку цього місяця Мохан Бхагват, голова індуїстської націоналістичної організації Раштрія Сваямсевак Сангх, яка є ідеологічною опорою Моді, закликав пари мати принаймні трьох дітей, щоб забезпечити майбутнє Індії.

"Згідно з наукою про народонаселення, коли зростання падає нижче 2,1, суспільство гине саме по собі. Ніхто його не руйнує", - сказав він на нещодавній зустрічі.

Хоча занепокоєння Бхагвата можуть мати певні підстави, вони не зовсім точні, кажуть демографи. Тім Дайсон, демограф з Лондонської школи економіки, сказав BBC, що якщо "дуже низький рівень народжуваності зберігатиметься десятиліття чи два, це призведе до швидкого скорочення населення".

Коефіцієнт народжуваності 1,8 призводить до повільного, керованого скорочення населення. Але показник 1,6 або нижче може спровокувати "швидке, некероване скорочення населення".

"Менша кількість людей досягне репродуктивного - та працездатного - віку, і це буде соціально, політично та економічно катастрофічним. Це демографічний процес, і його надзвичайно важко повернути назад", - каже Дайсон.

Це вже відбувається в деяких країнах.

У травні президент Південної Кореї Юн Сук Йоль назвав рекордно низький рівень народжуваності в країні "надзвичайною ситуацією" і оголосив про плани створити спеціальне міністерство.

Рівень народжуваності в Греції різко впав до 1,3, що удвічі менше рівня 1950 року. Це змусило прем'єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса говорити про "екзистенціальну" загрозу населенню.

Але демографи кажуть, що закликати народжувати більше дітей марно.

"Враховуючи зміни в суспільстві, включно зі значним зменшенням гендерної нерівності, коли життя жінок стає дедалі більш схожим на життя чоловіків, ця тенденція навряд чи зміниться", - каже Дайсон.

Для індійських штатів, які мають проблеми зі скороченням робочої сили, ключовим питанням є таке: хто заповнить цю прогалину? Розвинуті країни, які не в змозі змінити ситуацію зі зниженням народжуваності, зосереджуються на здоровому та активному старінні – продовженні трудового життя на п'ять-сім років і підвищенні продуктивності літнього населення.

Демографи кажуть, що Індії потрібно істотно збільшити вік виходу на пенсію, а також проводити політику зі збільшення кількості продуктивних років.

Індія також повинна краще використовувати свій демографічний дивіденд – економічне зростання, яке відбувається, коли в країні є велика кількість населення працездатного віку. Голі вважає, що до 2047 року є вікно можливостей для стимулювання економіки, створення робочих місць для населення працездатного віку та виділення ресурсів для людей похилого віку.

"Ми отримуємо лише 15-20% дивідендів - ми можемо зробити набагато більше", - каже він.