Відрізаний палець і вбитий дід. Як наркокартель в Еквадорі змусив жінку втекти до США і чому тепер вона ховається

Габріела (ім'я змінене) пообіцяла доньці поїздку в Дісней Ворлд у Флориді. Але майбутній відпочинок перетворився на втечу від жаху.

Габріела родом з міста Гуаякіль в Еквадорі, де, за її словами, вона жила звичайним життям людини середнього класу: 15 років працювала на телебаченні, сплачувала іпотеку, її донька ходила до приватної школи.

Про зростання насильства в Еквадорі — боротьбу картелів за наркотрафік, зростання кількості вбивств і вимагань — вона дізнавалась зі ЗМІ і думала, що це стосується лише "мільйонерів".

Аж раптом: телефонний дзвінок — вимога грошей від банди, інакше пообіцяли вбити. Хтось знав, де вона працює і який у неї номер авто.

Коли вони готувалися до поїздки, викрали дідуся доньки. Надіслали відео: йому відрізали пальці і вимагали десятки тисяч доларів. Потім убили, а палець залишили у пляшці як погрозу. Про це писала BBC.

Щоб врятувати Габріелу, її партнер запропонував виїхати до США разом із донькою — і не повертатися. Зараз вона серед мільйонів, що чекають на рішення щодо надання притулку.

Точних цифр немає, але багато заявників з Латинської Америки розповідають, що їм довелося виїхати через насильство з боку картелів, хвиля якого охопила кілька країн, зокрема Еквадор.

Однак експерти з міграційного права кажуть, що їм стає все важче допомагати своїм клієнтам у США.

Американське законодавство визнає п'ять підстав для притулку: расове, релігійне, національне, політичне переслідування або належність до певної соціальної групи. Насильство картелів під ці категорії не підпадає — тому отримати притулок таким людям стає вкрай важко.

Як пояснює Кетлін Буш-Джозеф з Інституту міграційної політики, закон залишає місце для багатьох інтерпретацій.

Під час першого терміну Дональда Трампа процес отримання притулку був суттєво ускладнений, особливо коли йшлося про захист від кримінального та домашнього насильства.

Адміністрація Трампа вимагала довести, що уряд не захищає людину або потурає переслідувачам.

Це може бути непросто. Габріела каже, що повідомляти про погрози в такій країні, як Еквадор, ризиковано: "Якщо вам пощастить і злочинця спіймають, найімовірніше, наступного дня він вийде на свободу і з помсти спробує вас вбити".

Хоча адміністрація Байдена скасувала неоднозначну юридичну інтерпретацію, сам закон не змінився, і постраждалі від картелів часто опиняються "у підвішеному стані".

Дональд Трамп теж зробив злочинні картелі об'єктом своєї міграційної політики, оголосивши деякі з них терористичними організаціями і депортувавши тих, кого він вважає пов'язаними з ними, в деяких випадках — без надання доказів.

Це, на думку юристів, створює прецедент, коли тих, кому довелося заплатити вимагачам, можуть звинуватити в "матеріальній підтримці" картелів, навіть якщо їх змусили так вчинити.

Габріела згодна з Трампом у тому, що члени картелів — це "терористи", і вважає, що саме тому його уряд повинен визнати її та інших жертвами: "Я хотіла б, щоб президент захистив тих, хто тікає від насильства цих терористів".

Меріо Рассел з Американського центру міграційних досліджень вважає, що критерії для надання притулку потребують оновлення: багато біженців кажуть, що картелі володіють такою соціальною й політичною владою, що фактично виконують роль уряду. Вони вбивають людей, тероризують — і це переслідування насправді є терором.

"Люди бояться за своє життя", - наголошує він.

Габріела планує подавати заяву на політичний притулок, аргументуючи, що через корупцію — суддів і поліції, зв'язаних з бандами — вона не вірила у захист в Еквадорі.

За даними Рассела, близько 70 % заяв на притулок відхиляються. При Трампі різко зросла кількість затримань мігрантів, які чекають на рішення. У в'язницях зараз майже 60 тисяч людей — рекордно багато.

Це "змінює ситуацію", каже Рассел, тому що вони "більше не можуть жити відносно спокійним життям", чекаючи рішення щодо свого клопотання. За його словами, затримання використовують як засіб, що спонукає людей здатися і добровільно погодитися на депортацію.

Останні укази президента Трампа розширили повноваження міграційної та митної служби США (ICE), в тому числі заборону в'їзду для багатьох нелегалів.

Суддів підштовхують до відмов громадянам, навіть якщо їхні справи мають ознаки політичного притулку. Справи, пов'язані з картелями, особливо важкі й часто відхиляються одразу, каже Буш-Джозеф. Це змушує заявників "боротися за захист" — із великим ризиком депортації.

Життя у страху та ізоляції

Для таких заявників, як Габріела, це фактично означає життя в ізоляції. "Ми боїмося з моменту, як президент Трамп очолив державу", — каже вона.

Вона має дозвіл на роботу, поки її клопотання щодо притулку розглядається.

Габріела працює на заводі, багато годин, фізично важко.

"Наше життя складається з роботи, дому, роботи і нічого більше. Я не хочу завдати нам ще однієї травми".

За кермом вона надзвичайно обережна: перевищення швидкості чи штраф - можливий привід для депортації або відмови. Навіть прояви расизму вона зустрічає з максимальною ввічливістю.

Марія, лесбійка з Дурану (місто в Еквадорі), теж стала жертвою вимагань і погроз.

Після скарги в прокуратуру її збили з мотоцикла, вимагали гроші й сказали: "Думаєш, якщо ти - чоловік, з тобою нічого не станеться?"

Вона продала мотоцикл, втекла до США, зараз миє посуд у Нью-Йорку.

Вона розповіла міграційній службі США про скаргу, подану в Еквадорі, але слухання у справі про надання їй притулку призначили тільки на 2028 рік, а для Марії це означає, що вона не може жити спокійно.

"Доводиться ховатися, не знаючи, коли буде наступний рейд", - пояснює вона.

Масштаби проблеми

У США зараз на розгляді близько 4 мільйонів заяв на притулок — і на це йдуть роки.

Таксист Луїс — ще один приклад. Він втік, бо банди вимагали гроші у водіїв його кооперативу.

"Я ніколи не думав про еміграцію, - каже він, - але багато моїх друзів вбили після того, як вони відмовились платити".

За даними юридичної фірми Spar & Bernstein, що займається питаннями імміграції, замість того щоб допомогти людям, які втекли від насильства банд, рішення уряду США про визнання деяких картелів терористичними організаціями може насправді призвести до того, що деякі прохання суди не прийматимуть до розгляду.

Люди, які платили їм "за захист" або просто мешкали під контролем картелів, можуть бути сприйняті як їхні спільники, а не жертви.

Представник Служби громадянства та імміграції США Метью Трагессер твердить, що закон США про надання притулку захищає "дуже обмежену кількість іноземців, які зазнають переслідувань".

Він також покладає провину за накопичені затримки на "шахрайські та несерйозні" прохання, подані за адміністрації Байдена, і заявляє, що нове законодавство збільшить збори за надання притулку, щоб відлякати шахраїв.

"Але перебування в процесі розгляду заяви щодо притулку не надає іноземцям імунітету", - додає він.

Тим часом американці, схоже, розділилися в ставленні до міграційної політики Дональда Трампа.

Проведене в червні опитування Pew Research показало, що 60 % не підтримують зупинку розгляду більшості заяв на притулок, 54 % проти збільшення рейдів міграційного агентства.

Більшість (65%) підтримують легальні способи, що дозволяють нелегальним мігрантам залишитися в країні, а 23% побоюються, що їх самих або їхніх близьких можуть депортувати.

Габріела, Марія і Луїс вважають, що людей, які втекли від картельного насильства, неправильно розуміють. Вони згодні: злочинців треба депортувати — але ті, хто платить податки й просто хоче жити без страху, заслуговують на право залишитися.

"Ми хочемо того ж, чого хочуть усі: працювати, жити в правовій державі й не жити в страху, не знаючи, чи повернешся ти або твоя дитина додому".