"Як же добре подивитися вгору, а не вниз". Що відомо про українців, які повернулись з полону

Ще 100 українських захисників і захисниць повернулися з російського полону 10 квітня. Інформація про них зʼявляється поступово, BBC Україна зібрала все, що відомо на цей час.

Перші повідомлення про черговий обмін від влади, зворушливі відео зустрічі українських бійців зі сьозами і обіймами та напружений пошук знайомого імені у списку.

80 чоловіків і 20 жінок повернулися з російського полону, дехто з них провів там понад рік.

Серед тих, кого Україні вдалося обміняти 10 квітня, - 24 нацгвардіці, 22 прикордонники, 22 військовослужбовця ВМС, 21 воїна Збройних сил України й 11 тероборонців, повідомила пресслужба міністерства внутрішніх справ.

Вони захищали Маріуполь, Бахмут, Гостомель, Чонгар, острів Зміїний, ЗАЕС і ЧАЕС, а також брали участь у боях на різних напрямках фронту.

Під час обміну до України також повернулась колишня речниця полку "Азов", захисниця Азовсталі та Маріуполя Валерія Карпиленко. Її трагічна історія кохання і одруження під час облоги "Азовсталі" зворушила Україну.

За словами керівника Офісу президента Андрія Єрмака, деякі люди отримали серйозні поранення, мають захворювання.

"Я вернувся, я живий"

Представники полку "Азов" зустрічали звільнених з полону побратимів.

"Усі зморені, худі. У всіх проблеми зі шкірою та волоссям. Дуже змарнілі", - розповіла ВВС Україна Маріанна Хомерікі, прессекретарка Асоціації родин захисників "Азовсталі".

Водночас, за її словами, настрій у всіх звільнених з полону військовослужбовців був хороший і бойовий.

"Були дуже щасливі повернутися, раді бачити своїх побратимів, тих хто зустрічав".

Звільненим військовим одразу запропонували зателефонувати рідним. Хтось дзвонив сестрам, хтось батькам чи дітям.

"Мама, все нормально, я вернувся, живий, здоровий. Усе добре, мамулічка", - чути слова чоловіка на відео, яке оприлюднила Державна прикордонна служба України.

Звільнені з полону українські військові залишали свої імена на прапорі України і дякували.

"Живий" - лише одно слово написав один із бійців.

"Як же добре подивитися вгору, а не вниз, цілий рік дивилися вниз. Вдихнути на повні легені повітря. Це неймовірно", - зворушливо поділився своїми враженнями інший український захисник.

"Привіт, рідненька"

Кадри розмови одного із повернених українських військових з мамою облетіли напередодні всі українські соцмережі. Відео опублікував уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.

"Мамулька, привіт, рідненька", - каже перші слова воїн і не стримує сліз.

"Я вже в Україні", - каже він.

"Я знала, я вірила, синочок. Люблю тебе", - чути по той бік слухавки.

Чоловік на відео - житель Оратівської громади на Вінниччині Михайло Калашник.

Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуку голова громади Галина Лошак.

Його імʼя підтвердив також голова Вінницької обласної ради Вячеслав Соколовий.

"Вільний! Уже вдома! Михайло Калашник - наш земляк, житель Оратівської громади - протягом року був бранцем російських загарбників".

"Хлопцеві – 24 роки. Він уже добре знає, що таке війна... а ще - як це, бути захисником Вітчизни", - написав він.

За його словами, 9 квітня 2022 року Михайло зник безвісти. Уже згодом стало відомо, що він потрапив у полон при виконанні бойового завдання на Донеччині. Рівно через рік, 10 квітня, Україна повернула його з полону.

Вдома на Вінниччині Михайла чекав сюрприз - 9 квітня у нього народилася племінниця.

Нава

10 квітня до України повернулась письменниця і захисниця "Азовсталі" Валерія Карпиленко з позивним "Нава".

Валерія взяла шлюб зі своїм коханим, захисником Маріуполя Андрієм Суботіним, у підземеллях обложеної "Азовсталі".

Вони обмінялись обручками із фольги, а за три дні Андрій загинув. Ще за десять днів Валерія потрапила у полон під час виходу українських військових з "Азовсталі" .

Інформацію про повернення жінки з полону підтвердила речниця полку "Азов" Маріанна Хомерікі.

За її словами, жінка одразу ж після звільнення зателефонувала матері свого чоловіка, який загинув на "Азовсталі".

Фото з Валерією також опублікував у твіттері захисник Маріуполя Дмитро Козацький "Орест".

До війни Валерія викладала в Маріупольському університеті та працювала журналісткою. У 2015 році вона стала речницею полку "Азов", а потім була керівницею пресслужби в Донецькому прикордонному загоні. Вона також видала збірку поезії "Квіти і зброя".

Дівчина має інвалідність з дитинства і непридатна до військової служби у невоєнний час. Але коли почалася повномасштабна війна, 24 лютого, Валерія зателефонувала до військкомату і її мобілізували.

Так вони обоє з Андрієм опинилися в оточенні на "Азовсталі" у Маріуполі: вона - у полку "Азов", він - у прикордонних військах.

Закохані вирішили одружитися саме 5 травня у день народження полку "Азов".

"Тоді ми обмінялися іншими каблучками - у мене була каблучка моєї покійної мами, а у нього моєї бабусі", - розповідала про своє одруження Валерія.

Серед звільнених з полону були також три мешканці Сумщини - Олександр Винда з міста Глухів, Володимир Гашута – з села Білка Охтирського району та Олександр Ярмак з села Андріяшівка Роменського району.

І двоє жителів Кіровоградщини - Сергій Бобренко із селища Нового і Олександр Нелюб із Помічної.

Про звільнення своїх земляків написали керівники обласних адміністрацій у фейсбуці.

Звільнення побратимів привітав на своїй сторінці у фейсбук Максим Колесніков, український військовослужбовець, який сам нещодавно повернувся з полону.

"Терпіння та любов. Це те, що потрібно тим нашим 100 героям та героїням, яких вчора обміняли з полону", - написав він.

Військовий поділився своїми відчуттями після повернення з полону.

"Тільки зараз я можу нормально осмислити свій стан двомісячної давнини, щоб щось про це сказати. Я був абсолютно оголеним нервом, фізично та психічно. Шкіра, кістки та нерви... За все хапаєшся і все хочеш встигнути, але не зі всім можеш впоратися", - розповів він.

Зараз звільнені з полону перебувають у шпиталі. Тут вони пройдуть первинний огляд та реабілітацію. Після цього вони зможуть побачитися з рідними.

Від початку повномасштабного вторгнення Україна повернула з російського полону 2005 осіб.

Залишаються у полоні понад 3 тисяч українських військових, а ще приблизно 15 тисяч людей вважають безвісти зниклими.