Місячний снайпер. Японія на шляху до престижного клубу космічних держав

Автор фото, JAXA
Японія з четвертої спроби успішно запустила на Місяць ракету-носій з посадковим модулем. Якщо все піде за планом, за пів року він приземлиться у кратері Шиолі на ближній стороні Місяця.
До складу місії також входить новий супутник, що фіксує рентгенівське випромінювання і призначений для дослідження найбільших і найгарячіших об'єктів Всесвіту.
Японський посадковий модуль SLIM отримав назву "Місячний снайпер". Його запустило в космос на ракеті H-IIA японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA).
У разі успіху Японія стане п'ятою країною (після Росії, США, Китаю, а нещодавно ще й Індії), якій вдалося висадитись на Місяці.
Ракета-носій з посадковим модулем та дослідницьким супутником XRISM у четвер успішно стартувала з космодрому Танегасіма у південно-західній префектурі Кагосіма.
Модуль має сісти в межах 100 метрів від заданої точки, тоді як попередні посадкові апарати сідали в радіусі кількох кілометрів від цілі. Звідси й відповідна назва - "Місячний снайпер".
"Створивши посадковий апарат SLIM, людство досягло якісних змін, які дозволяють нам здійснювати посадки там, де ми хочемо, а не там, де простіше, - заявили перед запуском в агентстві JAXA. — Ніде у світі ще не було такого точного приземлення на небесні об'єкти з такою великою силою тяжіння, як на Місяці".
Сам посадковий модуль оснащений зондом сферичної форми трохи більшим за тенісний м'яч. Він нагадує іграшку-трансформер, здатну змінювати форму і пересуватися по місячній поверхні. До його розробки, власне, і залучали компанію з виробництва іграшок.
Дослідницький космічний супутник XRISM, розроблений японцями спільно з НАСА та ЕКА, відокремився від ракети-носія з посадковим модулем на ранньому етапі місії, оскільки має виконувати власне завдання. Він оснащений високочутливим приладом для спектроскопічних спостережень за потоками розжареної плазми у Всесвіті.
Супутник ловитиме рентгенівські хвилі, що випромінюють найбільші об'єкти та явища Всесвіту, на кшталт чорних дірок та вибуху наднових зірок.
У JAXA кажуть, що, спостерігаючи ці потоки енергії в рентгенівському випромінюванні, вони зможуть більше дізнатись про склад та еволюцію космічних об'єктів.
Нелегкий "місячний шлях"

Автор фото, JAXA
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Підписуйтеся на наш канал тут.
Кінець Whatsapp
Висадки на Місяць ніколи не були простим завданням. Ще в 1950-і роки і Радянський Союз, і США втратили кілька апаратів, перш ніж 1959 року до місячної поверхні все ж таки дісталась радянська міжпланетна станція "Місяць-2", але й та здійснила жорстке приземлення, тобто по суті впала.
Перше м'яке приземлення відбулося лише у 1966 році, і це також була радянська місячна станція, яка вперше передала на Землю зображення з поверхні іншого небесного тіла.
Потім ініціативу перехопили американці, яким вперше вдалося висадити на Місяць людей. Порівняно недавно до країн, що успішно приземлили свої апарати на Місяці, приєднався Китай, а минулого місяця поблизу південного полюса планети приземлився індійський апарат.
При цьому "місячні держави" зовсім не застраховані від невдач. За кілька днів до успішного приземлення індійського модуля в тому ж регіоні розбився російський зонд, та й самі індійці за чотири роки до успішної висадки в останній момент зазнали серйозної невдачі.
Проблеми були й у Японії. Минулого року в рамках американської програми "Артеміда-1" японці відправили на Місяць найменший у світі апарат "Омотенасі" і втратили його.
У квітні японський космічний стартап Ispace сподівався стати першою приватною компанією, яка відправить посадковий модуль на Місяць. Але місія провалилася після того, як апарат здійснив жорстку посадку, зв'язок з ним втратили.
Чимало проблем було і з ракетами-носіями: у березні розбилась на старті ракета нового покоління H3, а у жовтні минулого року підвела зазвичай надійна твердопаливна ракета Epsilon. У липні, за 50 секунд після команди "старт", вибухнула вдосконалена версія ракети Epsilon S.
Тому легко зрозуміти радість і полегшення, яке відчули працівники космодрому Танегасіма й десятки тисяч глядачів, що спостерігали за стартом у прямому ефірі, коли ракета-носій з "Місячним снайпером" все ж таки вирушила в космос.











