Історія походження відьомського капелюха

Яка ваша найперша асоціація з відьмою?

Можливо, мітла, яку вперше пов'язали із чаклунством та єрессю у 1342 році, коли ірландку леді Алісу Кітелер звинуватили у відьомстві? Слідчий, обшукуючи її будинок, виявив злощасний предмет, "на якому вона гасала й скакала крізь гущу та хащі".

Або ж казан, у якому готували зілля в трагедії Вільяма Шекспіра "Макбет"?

Але, можливо, найстійкішим образом відьми є саме конічний капелюх.

Ми бачимо його у класичному дитячому романі Лаймена Френка Баума 1900 року "Чарівник країни Оз"; у фільмі 1939 року "Володарка зла" з моторошним образом Злої Відьми Заходу у виконанні Маргарет Гамільтон; у мультяшних титрах ситкому 1960-х "Моя дружина чаклунка"; у фільмах про Гаррі Поттера; і, звісно, у виконанні Синтії Еріво в екранізації "Wicked: Чародійка", друга частина якої виходить у кінотеатрах 21 листопада.

Деякі з найдавніших прикладів конічних капелюхів – це величні золоті загострені головні убори, оздоблені астрономічними символами доби Бронзового віку, коли вважали, що жерці, які носили їх, володіють божественним знанням і силою.

Гостроверхі капелюхи також виявили на муміях у Китаї, датованих IV–II століттями до н.е., через що вони отримали прізвисько "Відьми з Субеші" після відкриття поховань у 1978 році.

То як же гостроверхий капелюх став синонімом образу відьми? Існує кілька теорій.

Обов'язкові конічні головні убори в історії часто застосовували як інструмент примусового маркування та переслідування.

Тих, хто дотримувався переконань, які суперечили ортодоксальним релігіям, особливо християнським доктринам, позначали як єретиків і змушували носити впізнаваний капелюх.

Єврейських чоловіків у XIII столітті Римсько-католицька церква зобов'язала носити конічний капелюх під назвою юденхут, або "єврейський капелюх".

Під час Іспанської інквізиції – що почалася у 1478 році – звинувачених у єресі, відступництві, блюзнірстві та чаклунстві змушували носити високі загострені ковпаки чи каптури під назвою капіроти або корози.

Капіроти й досі носять під час релігійних фестивалів в Іспанії, зокрема під час Страсного тижня.

Чи вплинув цей історичний епізод на подальше утвердження образу гостроверхого капелюха як відьомського символу? Думки різняться.

Декілька століть по тому художник Франсіско Гоя, здається, натякав на корозу у своїй картині "Політ відьом" (1798), де три жіночі постаті несуть чоловіка, ширяючи в повітрі.

Вважають, що ця картина є сатиричним осудом забобонів та невігластва. Створена в добу Просвітництва, вона зображує гротескних відьом у високих конічних капелюхах – можливо, подібних до церковних митр або короз, що їх носили єретики – а поруч бачимо осла, символ невігластва.

Унизу двоє чоловіків, яких деякі дослідники вважають втіленням страху та омани, реагують на те, що, на їхню думку, є демонічною чи надприродною подією.

Мистецтвознавці по-різному тлумачать і картину, і зображені на ній конічні капелюхи.

Відьомське вариво

У Середньовіччі гостроверхі капелюхи носили елейви – середньовічні пивоварки – чиї знання про трави посилюють зв'язок між казанами і приготуванням "зілля".

"Мудрих жінок", травознавиць і старих жінок у багатьох культурах протягом тисячоліть розглядали з підозрою, тож жінки-пивоварки приєдналися до цієї групи... забобонні, необізнані люди вважали таких людей "іншими"", – каже експертка з алкоголю Джейн Пейтон у книзі Тари Нурін та Террі Фарендорф "Місце жінки – у пивоварні".

Лора Кунін, старша викладачка ранньої нової історії в Університеті Сассекса, вважає, що пов'язування жінок-пивоварок з відьмами – "певний міф", створений заднім числом.

У XVI столітті, пояснює вона BBC, "у всіх був казан – адже в ньому готували. У всіх була мітла, і всі носили капелюхи – не обов'язково гостроверхі, просто будь-які капелюхи".

"Жінки носили різні чепчики й головні убори залежно від соціального й сімейного статусу", - додає вона.

Якщо поглянути на зображення з того часу, то у знакових роботах Альбрехта Дюрера "Відьма, що їде задом на козлі" (1501–02) чи Ганса Бальдунга Гріна "Шабаш відьом" (1510) відьми взагалі зображені без головних уборів.

Їхнє непокрите волосся символізувало неконтрольовані пристрасті й порушення морального порядку. У ранньомодерний час розпущене волосся означало сексуальну розбещеність.

Невидимий світ

Найраніший відомий приклад поєднання конічного капелюха з образом відьми зустрічається у книзі Коттона Мезера "Дива невидимого світу" (1693), де відьма летить на мітлі поруч із дияволом.

Проте Кунін і далі сумнівається, що Мезер спеціально натякав на конічний капелюх як відьомський символ.

"Просто багато людей тоді носили такі капелюхи. У цьому не було нічого особливо "відьомського", – каже вона.

На картинах XVII століття, таких як "Портрет Естер Інгліс" невідомого художника чи "Портрет пані Сейлзбері з онуками" Джона Майкла Райта, зображені жінки – не пов'язані з чаклунством – які просто носять модні високі конічні капелюхи тодішньої доби.

Образ гостроверхого капелюха як відьомського символу утвердився значно пізніше – у мистецтві та дитячих казках XVII–XIX століть.

Цілком можливо, що це просто образ популярного головного убору XVII століття, який зберігся у колективній уяві й дожив до нашого часу, а не якийсь конкретний окультний знак.

Як зазначає Кунін, багато жінок носили конусоподібні капелюхи в різні епохи, зокрема героїні казок, таких як Попелюшка та Спляча красуня, чиї яскраво забарвлені головні убори базувалися на гофрованому конічному головному уборі, який у XV столітті носили європейські шляхтянки.

То, можливо, саме колір капелюха натякає на зло?

Кунін погоджується, згадуючи п'єсу 1621 року "Відьма з Едмонтона" Вільяма Роулі, Томаса Деккера і Джона Форда, де відьма розмовляє з дияволом у подобі чорного пса на ім'я Том. Диявол упродовж історії часто зображувався у чорному.

"Частково це через те, що гравюри того часу були зроблені на дереві, тож мусили бути чорними. Але також відьми часто збиралися вночі, є зв'язок між темними мистецтвами, ніччю і прихованістю", – пояснює вона.

"Ви не знаєте, хто є відьмою під покровом темряви. Чорний стає символом зла й пітьми", - додає Кунін.

Перевідкриття образу

Сучасне сприйняття відьми як огидної старої значною мірою завдячує роману Баума "Чарівник країни Оз".

У 1939 році книгу екранізували, і зелена, гачкувата, реготлива Зла Відьма Заходу назавжди увійшла в кошмари поколінь дітей.

Однак хвилі фемінізму надихнули жінок переосмислити та повернути собі риси й способи життя, колись пов'язані з відьомством – від сильної жіночої солідарності, цілительства й незалежності від чоловіків до екофемінізму та сексуальної автономії.

Образ відьми тепер розуміють як радикальне втілення боротьби проти мізогінії та патріархальної системи.

Відомий вислів, який зараз зображують на усьому, від подушок до плакатів – "ми доньки тих відьом, яких ви не змогли спалити" – став символом цього руху.

Як каже Кунін: "Відьма нині є символом самонаділення, підриву патріархату та фемінізму".

У романі Грегорі Магвайра "Чародійка" (Wicked) 1995 року, за яким створили успішний бродвейський мюзикл та нинішні фільми, Зла Відьма Заходу отримала ім'я – Ельфаба – та історію, яка викликає співчуття до вигнанки, таврованої лиходійкою за те, що вона заступалася за слабких.

Завдяки переосмисленню відьми, а також завдяки більш м'яким культурним образам – як-от Саманта з "Моя дружина чаклунка" або Прю, Пайпер, Фібі й Пейдж Галлівел із серіалу 1990-х "Усі жінки - відьми" – конічний капелюх стає значно менш зловісним.

Частково це також заслуга костюмера Пола Тазевелла, лауреата "Оскара", який переосмислив "жахливий" капелюх, як називає його Глінда, щоб він краще відображав зв'язок Ельфаби із землею.

"Це впізнаваний силует, але він перетворився на щось унікальне завдяки своїй спіральності", – сказав Тазевелл в інтерв'ю The Cut.

Мірою того, як "Чародійка" переглядає образ злої відьми, вона також значною мірою сприяє тому, щоб гостроверхий капелюх виглядав менш страхітливим.

Зрештою, як каже Кунін, немає нічого жахливого в самому предметі. Це просто об'єкт, який ми наповнили сенсами, створеними століттями міфів, мистецтва й оповідей – і ці сенси змінюються з часом.

Дехто з язичників вважає капелюх провідником енергії, а діти й далі тягнуться до нього під час світ. Зрештою, відьомський капелюх був найпопулярнішим гелловінівським костюмом у Google у 2021 році – ще до розквіту "Чародійки".

Так само як гравюри, портрети та казки сформували культуру цього капелюха, так і його сучасні інтерпретації впливатимуть на уявлення майбутніх поколінь.