Британський підліток, який живе як Черчилль

Каллуму Граббу лише 19, але він живе так, наче на дворі 1940-ві роки.

Майже все, що він має, належить до того періоду, у тому числі і його одяг.

Підліток їздить на чорному Austin Cambridge 1938 року випуску, користується тільки телефоном 1940-х років і їздить на велосипеді Raleigh 1952 року.

"Я жартую, що це вже вийшло за межі нав’язливої ідеї", - каже він.

"Я і сам вже такий же старомодний".

Автомобіль Каллума на 10 років старший за його бабусю Енн, з якою він живе у її будинку в Керколді у Шотландії з 12 років.

І якщо 75-річна Енн регулярно користується мобільним телефоном, то в її онука його навіть немає.

"Я погано розбираюсь у технологіях", - каже Каллум.

"Я був змушений завести собі ноутбук для коледжу і я його ненавидів".

Каллум каже, що він закохався у 1940-ві під час навчання у середній школі.

"Я завжди любив історію", - каже він.

"Коли я був молодшим, я переглядав щоденники мого прадідуся військовополоненого, і мені просто подобалося усе, повʼязане з тією епохою".

Зараз він колекціонує все, що стосується цього періоду, наприклад олійні лампи та вінтажний програвач, на якому слухає платівки своїх улюблених музикантів - Віри Лінн, Енн Шелтон і Френка Сінатри.

"Я не назву жодної сучасної співачки, якщо ви спитаєте", - каже він.

Проте у програмі BBC Good Morning Scotland - він говорив з ведучим через вінтажний телефон з дисковим набором номера - хлопець сказав, що дещо з післявоєнного періоду йому таки не до вподоби.

"Це харчові пайки, - сказав він. - Я їх не їм, я надто люблю свою їжу".

Останнім доповненням вінтажної колекції хлопця став автомобіль Austin Cambridge 1938 року випуску на ім’я "Поппі".

Каллум збирав гроші на цю покупку з 13 років.

"Каллум прийшов і сказав мені: "Хочу старого "Остіна", - розповідає його мама Клер.

"Я й не уявляла, що це дійсно станеться".

Він купив автомобіль за 7000 фунтів стерлінгів (8800 доларів США) на початку листопада у чоловіка, якого зустрів у музеї.

"В авто немає ременів безпеки, але воно мені дуже подобається", - каже Каллум.

Він має оригінал рахунку-фактури, який показує, що автомобіль коштував у 1938 році 215 фунтів стерлінгів, приблизно у 1938 році, що еквівалентно приблизно 22 500 американських доларів сьогодні.

Кермувати вінтажним авто без ременів безпеки не заборонено законом, і Каллум їздить на своїй машині майже щодня, відколи її отримав.

"Ти ніби повертаєшся в минуле, особливо коли потрапляєш на старі сільські дороги", - каже він.

"Автомобіль пережив "бліц" у Лондоні, але він може розвивати швидкість лише 80 км на годину, але й це вже його межа", - сміється Каллум.

"Їхати чудово, попереду завжди вільна дорога, а позаду - затор з транспорту".

"Але народ наче не проти", - додає він.

Каллума регулярно бачать у Керколді в його авто, і там він став місцевою знаменитістю.

Його навіть запросила місцева пекарня на своє урочисте відкриття і попросила припаркувати машину біля входу.

"Коли я проїжджаю, мене завжди вітають люди, як літні, так і молодь", - каже Каллум.

Але він часто виїжджає за межі Керколді.

"Ми з моєю подругою Лінсі любимо прокотитися узбережжям на цій олдскульній машині", - каже він.

"Зазвичай я зупиняюся в антикварних магазинах по дорозі, тому що мені буває важко знайти для себе одяг".

"Моя бабуся завжди боїться, коли я повертаюся додому, тому що знає, що я обовʼязково ще щось притягну".

Каллум каже, що люди були шоковані, коли він казав, що у нього немає мобільного телефону.

"Я дуже зайнятий, запевняю вас", - каже він.

Він проводить багато часу, займаючись своїм автомобілем, хоча йому не потрібне ТО чи дорожній податок, як і всім автомобілям, випущеним понад 40 років тому.

Коли Каллума не за кермом, він гуляє з друзями або працює в місцевому розпліднику собак.

Він каже, що у нього є друзі різного віку, хоча він визнає, що має більше спільного з людьми, набагато старшими за нього.

"Мені завжди доводиться спілкуватися зі старшими людьми, вони кажуть, що памʼятають таку машину як у мене у свого тата чи дідуся", - розповідає Каллум.

Бабуся Каллума, Енн Вокер, каже, що її будинок зберігає всі колекції Каллума.

"Я прокидаюся перед фотографією Вінстона Черчилля та старим вінтажним автомобілем", - каже вона.

Каллум живе разом зі своєю бабусею з 12 років, після того як раптово помер його дідусь Джон.

"Я дізналася про історію від Каллума більше, ніж від будь-кого", - каже 75-річна жінка.

"Ми завжди разом дивимося старі фільми, він закоханий у Джинджер Роджерс", - каже Енн.

Мама Каллума, Клер, яка працює у міській раді, каже, що завжди підтримувала його рішення.

"Каллум пішов на шкільну екскурсію, коли йому було близько 12 років, і повернувся у старомодному капелюсі", - каже вона.

"Мені було смішно, і я спитала його: "Де ти це знайшов?".

"А він відповів, що відтепер хоче так одягатися".

"Відтоді Каллум таким і був", - каже його мама.

Клер каже, що Каллум почувається чудово, і вона спостерігала, як він перетворюється на джентльмена 1940-х років.

Каллум каже, що не може зрозуміти захоплення інших людей його колекцією.

"Ніколи не думаєш, що такий цікавий іншим", - каже хлопець.

"Це ж просто моє життя".

Каллум каже: "Багато таких автомобілів стоять у музеях і їх ніколи не використовують, але вони призначені, щоб на них їздили".

"Отже, це те, що я роблю".

"Приємно бачити реакцію людей, проїжджаючи повз, я завжди сигналю".