Перед Аляскою. Як пройшов онлайн-саміт лідерів Європи та Зеленського з Трампом

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на спільній пресконференції з Володимиром Зеленським у Берліні повідомив, що Дональд Трамп під час зустрічі з Володимиром Путіним на Алясці "може зрушити з місця мирні переговори”, а європейські лідери "хочуть, щоб Трамп мав успіх". Трамп, своєю чергою, вже сказав про можливу другу зустріч із російським президентом.

Вони зустрілися 13 серпня в Берліні, а після цього разом взяли участь у відеоконференції з європейськими лідерами, генеральним секретарем НАТО Рютте та президентом США Трампом.

За словами Мерца, на Алясці має йтися про "фундаментальні українські та європейські інтереси безпеки".

"Ми проговорили це і також сказали, що Україна має бути за столом переговорів, якщо буде наступна зустріч", - сказав Мерц.

Він також повідомив, що Україна готова обговорювати територіальні питання, але відправною точкою має бути лінія зіткнення. Юридичне визнання окупованої Росією території не є предметом обговорення.

Мерц також підкреслив, що Україна має отримати безпекові гарантії, однак поки що, сказав він, на онлайн зустрічі не обговорювали, які саме.

Після розмови Дональд Трамп повідомив, що є ймовірність, що він проведе другу зустріч з Путіним, яка, за його словами, буде "продуктивнішою", ніж та, що запланована на п'ятницю на Алясці.

"На першій зустрічі "я збираюся з'ясувати, де ми знаходимося і що ми робимо", – сказав він.

Трамп також наголосив про "дуже серйозні наслідки", якщо Путін не погодиться припинити війну на зустрічі в п'ятницю.

Він повідомив, що мав "хороші розмови" з Путіним, але коли повертався додому, то бачив, що "ракета влучила в будинок для людей похилого віку або ракета влучила в багатоквартирний будинок, і люди лежать мертвими на вулиці".

Говорячи про свою розмову з європейськими лідерами та президентом України Володимиром Зеленським, Трамп сказав, що переговори були "дуже хорошими".

"Я б оцінив її на 10, дуже дружня", – зазначив президент США.

Зеленський: Путін блефує

Володимир Зеленський вкотре підтвердив, що Україна не буде виходити з Донбасу.

“Я сказав Трампу і всім — Путін блефує, він старається натиснути на всіх напрямках, щоб показати, що вони можуть окупувати всю Україну. Він також хоче показати, що санкції не працюють. Насправді працюють. Так, у Росії більше зброї, але і втричі більше втрат. Це факт. Я сказав, що Путін точно не хоче миру, він хоче окупації нашої держави і ми всі це розуміємо. Нам потрібен подальший тиск заради миру", - сказав Зеленський.

Він також сподівається, що центральною темою зустрічі Трампа і Путіна на Алясці буде негайне припинення вогню.

"Трамп про це говорив і він сказав, що буде контакт після Аляски і ми обговоримо всі результати і визначимо всі наступні кроки", - заявив український президент.

Журналістка BBC Єлизавета Фохт, яка була на конференції, каже, що за її підсумками наразі незрозуміло, що саме Володимир Путін запропонував США минулого тижня.

Вона зазначила, що канцлер ФРН дав зрозуміти, що Україна готова обговорювати територіальні питання, але Зеленський наголосив: робити це можна лише спираючись на конституцію країни та, головне, лише за участю Києва.

На запитання за яких умов Україна готова обговорювати "обмін територіями", яке згадував Трамп, Зеленський не відповів. Він також не пояснив, які саме території хоча б теоретично могли б стати предметом обговорення.

Фохт також розповіла, що наприкінці пресконференції один із журналістів вигукнув навздогін Зеленському запитання про те, чи поїде він на Аляску. Зеленський на нього не відповів.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після зустрічі написав, що "м'яч тепер на боці Путіна".

"Ми єдині в прагненні припинити цю жахливу війну проти [України] та [досягти] справедливого та тривалого миру", – пише він.

Рютте також подякував Трампу за його "лідерство та тісну координацію з Європою".

Зустріч Трампа і Путіна

Зустріч американського і російського президентів має відбутися у пʼятницю, 15 серпня, на Алясці.

За словами Трампа, це буде "пробна" зустріч у рамках його зусиль з припинення війни в Україні. Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт назвала майбутній саміт "нагодою вислухати".

Перед тим Дональд Трамп під час пресконференції у Білому домі зробив кілька резонансних заяв про свою майбутню зустріч з Путіним, війну в Україні та перспективи її завершення. Зокрема він заявив, що між Україною та Росією має відбутися "обмін територіями", та згадав про своє "незадоволення" Зеленським.

Трамп повторив свої заяви про те, що завжди добре ладнав із Путіним, і під час його президентства той не захоплював територій, а війну в Україні назвав "війною Джо Байдена".

Роль Європи у переговорах

Європейські лідери, намагаючись не викликати невдоволення Трампа, неодноразово підкреслювали, що підтримують його мирні ініціативи. Водночас вони наполягали: будь-які домовленості щодо майбутнього України мають обговорюватися та укладатися лише за її участі.

Як зазначає агентство Reuters, мета онлайн-зустрічі 13 серпня — попередити президента США про ризики укладення перемир'я ціною інтересів Києва.

Джеймс Вотерхаус, кореспондент BBC News, який зараз працює в Берліні, пише про те, що зазвичай онлайн-зустрічі не є найочікуванішими подіями в календарі, але для Європи сьогодні — це останній шанс.

"Двері для включення Зеленського до зустрічі на Алясці наприкінці цього тижня все ще частково відчинені, але оскільки Кремль звинувачує Київ у спробах “зірвати” переговори, малоймовірно, що Москва на це погодиться", - каже Вотерхаус.

Позиція Росії

Напередодні зустрічі на Алясці та після того, як Володимир Зеленський сказав, що Україна не збирається виходити з Донбасу, Росія також нагадала про свої давні вимоги.

Речник МЗС Росії Олексій Фадєєв знову заявив, що позиція Росії не змінилася з того часу, як президент Путін виклав її в червні 2024 року.

Тоді Путін сказав, що припинення вогню почнеться тієї ж хвилини, коли український уряд виведе свої війська з чотирьох частково окупованих Росією регіонів — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Він також заявив, що Україна має офіційно відмовитися від своїх зусиль щодо вступу до військового альянсу НАТО.

Це максималістичні вимоги, які ні Київ, ні його європейські партнери не вважають життєздатними.

Хоча Росія й утримує більшу частину Луганської області, вона не змогла окупувати значні частини Донецької, Херсонської та Запорізької — це означає, що Україні доведеться відмовитися від значних територій цих регіонів.