Бюджет-2024: що нового, цікавого, небезпечного

Бюджет третього року війни суттєво відрізнятиметься від двох попередніх. В ньому прикрутять улюблену довоєнну президентську програму “Великого будівництва”. Будувати дороги не буде за що, як і укладати нову бруківку.

При цьому влада хоче підвищити під час війни зарплати і пенсії, а от грошей на вибори давати не планує.

Як і раніше, гігантськими - у понад половину бюджету - будуть видатки на оборону. Не зміниться і те, що українська економіка не може самостійно фінансувати зарплати, пенсії, освіту, медицину, будівництво і розвиток.

Ми зібрали 10 фактів і цифр із проєкту бюджету-2024, які якнайкраще свідчать про зміни пріоритетів державного фінансування.

1. Все зароблене - на армію

Наступного року уряд хоче зібрати податків, мит і дивідендів від держпідприємств на понад 1,6 трлн грн. А витратити удвічі більше - понад 3 трлн грн.

Це означає, що, як і у два попередні роки війни, Україна своїм коштом зможе профінансувати лише половину бюджету. Решту Київ сподівається отримати від міжнародних партнерів. А вони принципово не фінансують видатки на війну.

Тож усе, що заробить сама Україна, піде на оборону. Запланований розмір цих оборонних видатків - 1,68 трлн грн. Це на 113 млрд грн більше, ніж цього року.

2. Не лише оборона

Другою найбільшою після оборони статтею видатків, як і цього року, буде соціалка, на яку планують витратити на 25 млрд грн більше - майже 470 млрд грн.

Левова частка цих коштів традиційно піде на покриття дефіциту Пенсійного фонду.

Проте видатки також зростуть і на освіту та медицину, на яких раніше, особливо під час війни, економили.

3. Велике будівництво поки що на паузі

У 2024 році уряд планує спрямовувати до загального фонду бюджету усі зібрані акцизи. Це означає, що акцизи з авто та пального, які раніше йшли до Дорожнього фонду, і з яких фінансували будівництво та ремонт доріг, зокрема, і за президентською програмою "Велике будівництво", йтимуть у загальну скарбницю. І їх теж можуть і будуть витрачати на оборону.

Таким чином, існування самого Дорожнього фонду поставлять на паузу. У 2023 році його бюджет становив майже 65 млрд грн.

Якщо потрібно буде відновити дорогу, пошкоджену, наприклад, через обстріли, це фінансуватимуть із Резервного фонду, розмір якого становитиме майже 45 млрд грн.

Гроші на ліквідацію інших інфаструктурних пошкоджень братимуть із фонду ліквідації наслідків збройної агресії Росії, тобто за рахунок коштів, конфіскованих у російських юридичних та фізичних осіб на території України.

Крім того, цей фонд фінансується й за рахунок коштів від ЄС за програмою "Підтримка швидкого відновлення України".

4. Бруківка замість дронів - також все

У проєкті бюджету на 2024 рік уряд пропонує перекинути частину податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що надходить від військових, із місцевих бюджетів до спецфонду.

Звідти гроші йтимуть на придбання військової техніки, а також на виробництво та закупівлю дронів. Ці надходження несподівано стали суттєвим доповненням до місцевих бюджетів через те, що військове забезпечення під час війни значно зросло.

Так уряд намагається одночасно вирішити два завдання. По-перше, знайти додаткові кошти на покриття воєнних видатків, яких постійно не вистачає. І по-друге, вирішити проблему із неефективним використанням коштів.

Витрачання цих коштів на нову бруківку та інші проєкти часто обурювало мешканців великих міст, які закликали місцеву владу краще купити за ці кошти дрони чи ще якось підтримати військо.

Проте представники місцевої влади наполягають, що і під час війни варто вкладатися у гарні дороги, парки та клумби. Вони кажуть, що додаткові кошти також витрачалися на освіту чи медицину - там, де видатків із державного бюджету було явно недостатньо.

5. Розморозять підвищення зарплат та пенсій

На відміну від цього року, у наступному уряд планує розморозити підвищення зарплат і пенсій. З 1 січня мінімальна зарплата становитиме 7 100 грн (проти нинішніх 6 700 грн), а з 1 липня – 8 000 грн.

Зростання мінімалки означатиме і зростання окладів у бюджетній сфері та зарплат держслужбовців.

Крім того, навесні 2024 року таки має відбутися індексація пенсій, яку за законом, могли б і не проводити під час війни. Крім того, запровадять нову систему нарахування пенсій із коефіцієнтами та балами.

За задумом уряду, це дасть змогу зрівняти розмір пенсій для людей з однаковим стажем не залежно від року, в який вони виходять на пенсію. Нині ті, хто йде на пенсію пізніше, отримують значно вищі виплати, ніж ті, хто вийшов на пенсію кілька років тому.

Таким чином, розраховують в уряді, середня пенсія у 2024 році може сягнути 6 000 тис. грн (нині вона трохи перебільшує 5,5 тис. грн).

Водночас якщо порахувати все це у доларовому еквіваленті, то показники будуть не такими райдужними. Якщо у довоєнному 2021 році мінімалка становила близько 220 доларів, то у 2024 це буде менше 180 доларів. Звісно, якщо курс гривні буде таким, як його прогнозує уряд.

6. Курс на девальвацію

Бюджет 2024 року уряд розрахував на середньому курсі у 41,4 грн за долар, тоді як від початку війни в Україні діє фіксований курс, який нині становить 36, 6 грн за долар.

У цьогорічному бюджеті уряд закладав курс у 42,2 грн за долар. Проте в реальності гривня виявилася значно міцнішою, а інфляція – значно нижчою, ніж прогнозували. Через те, що реальний курс не співпадає з прогнозним, бюджет недоотримує значні суми від податків на імпортні товари (при тому, що сам імпорт зростає), а також від конвертації міжнародної допомоги в гривню.

Тож виглядає, що наступного року уряд планує виправити таку ситуацію. З одного боку, він зменшив прогнозний курс. А з іншого - почалися розмови про необхідність повернутися до гнучкого курсоутворення, що, очевидно, призведе до просідання гривні.

Таку стратегію уряду підтверджують і плани отримати суттєво більше доходів від податків – ПДВ, ПДФО та на доходи підприємств. Можливо, додаткові податки доведеться сплатити банкам.

7. Військова соціалка

У бюджеті на 2024 рік поступово з’являються статті, які можна умовно назвати військовими соціальними видатками. Зокрема, на підтримку ветеранів уряд виділить понад 14 млрд грн, і левова частка цієї суми піде на придбання житла для учасників бойових дій та їхніх родин.

Крім цього уряд планує започаткувати інститут помічника ветерана, на який спрямують 3,8 млрд грн.

Ще пів мільярда гривень піде на облаштування Національного військового меморіального кладовища.

На гуманітарне розмінування земель – проблему, про величезні масштаби якої говорять усі, хто стикається із відновленням нормального життя на звільнених територіях - з бюджету планують витратити близько 2 млрд грн.

8. Комунальні субсидії зростуть

У 2024 році уряд планує витратити 50 млрд грн на виплату комунальних субсидій. Цього року у бюджет закладали значно меншу суму – близько 38 млрд грн.

При цьому населення України значно скоротилося - за різними розрахунками, від двох до шести млн українців отримали тимчасовий захист за кордоном, не кажучи про скорочення населення в самій Україні.

До того ж, як неодноразово обіцяли в уряді, принаймні до кінця нового опалювального сезону комунальні тарифи не змінюватимуться.

9. Фінансування від партнерів під питанням

Від міжнародних партнерів у 2024 році уряд розраховує залучити 42,8 млрд доларів. Це дуже близько до того, що Україна отримає від західних донорів і цього року. Але умови закордонної допомоги будуть геть іншими, починаючи із виборів у США, допомога від яких нині є ключовою для України.

До того ж, західні партнери Києва дедалі уважніше стежать за ефективністю використання наданих коштів. Як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, "бленк-чеку", в який Київ міг би вписати будь-яку цифру, вже ніхто не дає.

Проблем додає також і графік виплати боргів. У 2022 році Україна домовилася про кредитні канікули зі своїми кредиторами. Термін цих домовленостей спливає всередині 2024 року. Отже, треба або домовлятися про нову реструктуризацію, або вмикати друкарський верстат, аби покривати бюджетні видатки.

10. Бюджет без виборів

Попри різні політичні припущення та суперечки, проєкт бюджету на 2024 рік не передбачає видатків на проведення виборів. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, "немає навіть рядка "на вибори".

При цьому він наголосив, що його позиція в цьому питанні збігається із думкою президента: наразі немає юридичних механізмів і розуміння, як провести вибори в умовах повномасштабної війни.

"Для нас основне - визнання результатів виборів... Якщо ми зможемо з партнерами це забезпечити, тоді можна про цю тему говорити, досліджувати, шукати виходи і варіанти", - заявив прем’єр.