Що не так з індексом маси тіла та чому він нас вводить в оману

Мільйони людей середнього віку помилково вважають, що не мають зайвої ваги, стверджують італійські вчені.

Такого висновку вони дійшли, дослідивши жирові відкладення, а не співвідношення зросту й ваги, за допомогою якого зазвичай визначають оптимальну вагу кожної людини.

З віком м'язова маса зменшується, а навколо внутрішніх органів в області талії накопичується жир. Однак часто загалом на масу тіла це не впливає.

На думку дослідників правдивішу картину того, хто дійсно страждає від зайвої ваги, дасть зменшення порогового індексу ожиріння.

Найпростіший спосіб дізнатися, чи є у вас проблеми з вагою – розрахувати індекс маси тіла, або ІМТ.

Формула проста: фактичну вагу ділимо на зріст (в метрах) у квадраті.

Це швидкий і простий метод, який підтримує Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ).

У більшості випадків цей метод - досить точний, але він не дозволяє розрізнити жирову, м'язову та кісткову маси.

Нове дослідження, проведене університетом Тор Вергата в Римі та представлене на Європейському конгресі з ожиріння, пропонує альтернативу - вимірювати відсоток жиру в організмі.

У дослідженні брали участь 4 800 дорослих віком від 40 до 80 років. З них лише 38% чоловіків та 41% жінок мали ІМТ вище 30.

Однак, коли вчені за допомогою сканування визначили відсоток жиру в їхніх організмах, виявилося, що від ожиріння страждають 71% чоловіків та 64% жінок, які брали участь в експерименті.

"Якщо ми продовжимо дотримуватись стандартів ВООЗ, то пропустимо багатьох людей середнього і старшого віку, які схильні до ризику появи захворювань, пов'язаних з ожирінням, - цукрового діабету 2-го типу, серцевих хвороб та деяких видів раку", — стверджує співавтор дослідження, професор Антоніно Де Лоренцо.

На думку вчених, у майбутньому оптимальним показником ожиріння слід вважати ІМТ 27, що допоможе мільйонам людей похилого віку.

Як виміряти ожиріння?

Це не перша спроба змінити граничні показники ІМТ.

Однак малоймовірно, що найближчим часом від цього методу відмовляться, оскільки він значно дешевший, ніж сканування організму для визначення кількості жиру.

Вчені визнають, що потрібні масштабніші дослідження в інших країнах, оскільки вони зосередились лише на мешканцях одного регіону Італії.

Учасників експерименту не питали про їхню дієту та фізичну активність, щоб з'ясувати, чому деякі люди наражаються на більший ризик ожиріння, ніж інші.

Науковці також не вивчали, як розподіляється жир в організмі, зосередившись лише на його відсотку.

"Нам потрібен простий інструмент для виявлення ожиріння, який може бути доступний кожному", - каже співавтор дослідження професор Марван Ель Гох з університету Модени та Реджо-Емілії.

Деякі вчені вважають, що зниження індексу ІМТ – не вихід.

"Замість того, щоб знижувати поріг до 27, що означало б, що близько половини дорослих британців живуть з ожирінням, варто звернути увагу на інші показники, як-от окружність талії та інші ознаки й симптоми надмірної ваги", - зауважує професор Навід Саттар з університету Глазго.

Пошук відповідного інструменту триває.