Шабля Мазепи і Усик. Чому це дуже символічно для України, Росії, УПЦ і самого боксера

Український боксер Олександр Усик після тріумфальної перемоги над британцем Тайсоном Ф'юрі підняв над головою так звану "шаблю Мазепи". Це викликало справжній сплеск емоцій і в Україні, і в Росії, де до останнього часу багато хто вболівав за українського боксера.

Цей жест є надзвичайно символічним і для України, і для Росії, зважаючи на те, як негативно постать гетьмана Мазепи вже понад триста років сприймають у Москві і за наказом царя Петра I російська церква оголосила йому анафему і відлучила від церкви.

Так само жест дуже символічний для самого Усика, зважаючи на його бекграунд, політичні та релігійні уподобання. Він є принциповим вірним УПЦ, (донедавна Московського патріархату, а зараз церква каже, що віддаляється від Москви. - Ред.), для якої гетьман Мазепа досі є дуже негативним персонажем. Там досі вважають дійсною анафему російської церкви.

Цей жест може вплинути і на саму УПЦ, адже Усик є дуже близьким до її предстоятеля митрополита Онуфрія, і співрозмовники ВВС Україна в церкві не виключають, що питання зняття анафеми може актуалізуватись.

Сама команда Усика наголосила, що таким жестом він нагадав світові про видатного гетьмана, який "ще триста років тому боровся за свободу України від російських загарбників".

"Століттями Росія паплюжила ім'я гетьмана Мазепи. Тепер воно повертається у світовий медіапростір і отримає визнання, на яке заслуговує. Все тільки починається!" - написав Олександр Усик в інстаграмі.

Що відомо про шаблю Мазепи

Ця шабля зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї. Як вказують музейники, її зробили наприкінці XVII століття, Іван Мазепа подарував її за гарну службу осавулу Савичу.

Згодом його нащадки продали її збирачу колекції української старовини Василю Тарновському. Так вона опинилася в чернігівському музеї.

Раніше історик Віктор Тригуб у розмові з ВВС вказував, що загалом відомо про три шаблі, які можна приписувати Іванові Мазепі.

Дві з них у силу різних обставин опинились у Росії, а одна зберігалась саме у Чернігові.

Щоправда Тригуб вказував, що Іван Мазепа подарував її ще коли не був гетьманом, що абсолютно не применшує її значення.

Чому Мазепу так не люблять в Росії і наклали анафему

Гетьман Іван Мазепа багато років правив українською автономією під владою Російської імперії.

Він розбудовував освіту, культуру і церкву, не дарма козацьке бароко, в якому він збудував сотні храмів, часто називають «мазепинським».

Проте багато років вважався вірним підлеглим царя.

У 1709 році він перейшов на бік шведського короля, щоб у разі перемоги Україна вирвалась з-під влади Москви.

Петро I неабияк розгнівався на Мазепу, спалив і знищив його столицю Батурин, а самому гетьману за наказом Петра російська церква оголосила анафему і відлучила від церкви.

Шведсько-українське військо програло Полтавську битву й та частина України лишилась під владою Росії.

З того часу в російській історіографії Мазепу називають не інакше як зрадник, а до появи Симона Петлюри та Степана Бандери для негативного позначення українців, які хочуть самостійності, у Росії використовували саме термін "мазепинці".

Російська православна церква і її українська гілка навіть вже після розпаду Радянського союзу не хотіла скасовувати анафему Мазепі попри прохання керівництва України.

Чому це так важливо для Усика

Українська православна церква до великого вторгнення Росії була частиною Російської православної церкви. Зараз вона каже, що почала рух до незалежності і вже не підлегла Росії, проте анафему з Мазепи там не скасовують і не роблять жодних рухів, щоб показати, що їхнє ставлення до Мазепи змінилось.

У розмові з ВВС Україна один з єпископів УПЦ визнає, що крок на реабілітацію імені Мазепи був би можливий рішенням синоду чи собору.

Ще 15 років тому в УПЦ МП жахалися від самої згадки про Мазепу. Показовим був момент, коли у Києві за Віктора Ющенка перейменували вулицю Січневого повстання іменем Івана Мазепи. Саме на цій вулиці розташована Києво-Печерська лавра, яку значною мірою Мазепа і розбудовував.

У 2010 році УПЦ МП задіяла усі механізми лобізму, щоб частину вулиці з лаврою перейменували на Лаврську. Щоб не дай Бог адреса лаври не містила згадку Мазепи.

Олександр Усик багато років послідовно називає себе вірним вірянином УПЦ. Він регулярно ходить до Києво-Печерської лаври і навіть приїздив на службу у храм Агапіта до митрополита Онуфрія у серпні 2024 року - після першої перемоги над Ф'юрі.

Усик неодноразово висловлювався на захист цієї церкви, яку влада України звинувачує у зв'язках з РПЦ.

Рік тому під час прямого ефіру на своїй сторінці в Instagram боксер заявив, що залишається вірним УПЦ з митрополитом Онуфрієм, проте хоче, аби вона очистилася від негідників – тих, хто виконує вказівки Росії.

"Багато питань щодо того, що я зрадник своєї церкви, віри та Господа Бога. Багато людей просять мене, щоб я сказав слово. Я продовжую бути вірним Українській православній церкві та митрополиту Онуфрію. І ще: я хочу, щоб наша УПЦ очистилася від тих негідників, які у ній є. Це не батюшки, а ті люди, які приїхали працювати за командою ворога – Російської Федерації", - заявив Усик.

Багато хто в УПЦ незадоволений тим, що Усик робить подібні заяви, співпрацює з владою та на міжнародній арені не розповідає про "гоніння на УПЦ".

Ще у серпні запорізький митрополит Лука звинуватив боксера у "сидінні на двох стільцях та реверансах у бік влади, яка гонить УПЦ, а не піднімає свій голос на її захист".

"Але в якого Бога він вірить? Адже Олександр завжди позиціонував себе, як чадо Блаженнішого митрополита Онуфрія та парафіянин УПЦ", - розізлився Лука перед боєм 21 грудня.

Проте, як розповідають ВВС Україна співрозмовники в УПЦ, Усик і далі має близькі духовні стосунки з митрополитом Онуфрієм.

Там не виключають, що жест Усика з шаблею Мазепи ще раз приверне увагу Онуфрія та її керівництва до зняття анафеми, адже "це питання давно назріло", каже співрозмовник.

У цій церкві є багато людей, які прагнуть зняття анафеми та визнання ролі Мазепи як будівничого церкви та української держави на фоні заявленого руху УПЦ від Москви, але згоди з цього питання зараз немає. І головне, раніше до цього дуже скептично ставився митрополит Онуфрій.

Анафему накладали невдовзі після підпорядкування Київської митрополії Російською церквою, тож зараз зовсім нелогічно УПЦ далі її визнавати на фоні власних запевнень про незалежність.

Співрозмовник в УПЦ погоджується, що жест Усика був би дуже гарним приводом вирішити зараз це питання на рівні синоду.

Дехто у церкві твердить, що анафема - це не політичний крок, а нібито пов'язана з порушенням церковних канонів і зв'язком гетьмана з похресницею Мотрею Кочубей. Проте, як кажуть співрозмовники в УПЦ, в них вже давно готове канонічне обґрунтування, що порушень канонів з боку гетьмана не було.

Вселенський патріарх ще в 2018 році висловив позицію, що не визнає цю анафему і вважав її політичною. Так само її не визнає і автокефальна Православна церква України.

Офіційна позиція УПЦ

Заява речника УПЦ митрополита Ніжинського Климента для ВВС Україна:

"На побутовому рівні часто сам факт анафеми сприймається дуже хибно, я би сказав, як забобон. Анафема - це не прокляття, а констатація того, чи сприймає себе людина частинкою Православної Церкви.

Якщо людина не погрішила проти тієї церкви і віри, в якій прийняла хрещення, а в контексті біографії Мазепи - сама себе до самої смерті ототожнювала вірним сином Руської Православної Церкви, то така людина не є під анафемою. Є люди, яким ніхто конкретно не проголошував поіменних анафем, однак їх позиція щодо церкви чітко підпадає під так звані анафематизми, які щороку проголошуються у Константинопільському патріархаті і у всіх інших помісних церквах.

Як політик Мазепа в різні періоди життя мав різні погляди. До речі, він був одним з тих представників гетьмана, хто наполягав, щоб київське духовенство соборно прийняло рішення, внаслідок якого Київська митрополія була перепідпорядкована Московському патріарху. І про його особисте життя біографи розповідають чимало обставин, які вже ніхто не підтвердить та не спростує за плином часу.

Однак беззаперечним є факт, що Іван Мазепа був щедрим меценатом Православної церкви. А в церкві щодня в сакральні моменти богослужіння підноситься молитва за благодійників і жертводавців. Тому зроблені ним пожертви, в тому числі і на будівництво храмів, стали запорукою цієї церковної молитви, попри всі інші політичні чинники.

Наразі є лише одна обставина - більшість збудованих коштом Івана Мазепи храми держава відібрала у церкви та перетворила їх на музеї. Молитися там припинили, в тому числі і за спочилих жертводавців, а зайти в ці пожертвувані храми можна лише за гроші.

Тому, розмірковуючи про загробну долю цього гетьмана, я би більше турбувався не давно минулими подіями, а реальним ставленням сучасників до цієї історичної постаті і його волі щодо церковної молитви про його душу. Така молитва наразі припинена не анафемою, а розпорядженням Міністерства культури".