"Герої Харкова": Як рятували 48 дітей із садка, куди поцілив російський дрон

Цей знімок із Харкова вражає. Він став вірусним серед українців та за кордоном. Зі зосередженим обличчям, генерал-майор Державної служби України з надзвичайних ситуацій Олександр Волобуєв міцно притискає до себе маленький згорток із якого визирають два маленькі рожеві черевички.

Це фото зроблене за кілька хвилин після влучання російського безпілотника по дитячому садку.

Тіло Волобуєва рухається вперед, трохи відхилене від камери. Він ніби захищається від смертоносного гарячого повітря, що все ще вирує від падіння уламків.

Коли 48 дітей опинилися в пастці в укритті палаючої будівлі, це був не єдиний прояв хоробрості того дня.

"Ми отримали дзвінок про атаку на дитячий садок", – розповів Олександр Волобуєв.

"І, звісно, знаючи, що там діти, ми були схвильовані".

Волобуєв і не підозрював, що до кінця дня стане національним героєм.

Чому росіяни атакували приватний садок Honey Academy, розташований у міцній, двоповерховій цегляній будівлі у Холодногірському районі Харкова - невідомо.

"Немає і не може бути жодного виправдання удару дроном по дитячому садку. Очевидно, що Росія нахабніє. Ці удари – це плювок Росії в обличчя кожному, хто наполягає на мирному рішенні", - написав про атаку Володимир Зеленський.

Федір Угненко також був в одній із команд, які терміново прибули на місце удару.

Зазвичай, як пресофіцер Служби цивільного захисту, він не так тісно залучений до роботи після обстрілів.

Але цього разу, побачивши катастрофу, що розгорталася на місці обстрілу, він зрозумів, що мусить діяти.

"Був величезний вибух, і в їхніх очах був жах", — розповів він про те, як знайшов дітей, які збилися докупи в підвалі будівлі.

На щастя, після сигналу повітряної тривоги, який пролунав перед атакою, діти сховалися у шкільному укритті.

Але оскільки вогонь продовжував палати, дах було зруйновано, а будівля наповнювалася димом і пилом, вони все ще перебували в небезпеці.

Його колеги, а також люди з вулиці, які прийшли на допомогу, виходили один за одним, щоб підхопити дітей.

Старший командир Федір Угненко також потрапив на фото в момент, коли ніс дитину в безпечне місце. У його випадку це був маленький хлопчик, якого він виніс крізь уламки та дим.

"Я заспокоював його всю дорогу, казав, що все добре, нема про що хвилюватися", — пояснив він.

"Коли ми вийшли з будівлі, там горіла машина. Наші хлопці її гасили. І, знаєте, я був здивований, що дитина не плакала. Але страх в очах, безумовно, був".

"Я сказав йому: 'Тримайся за мене так міцно, як хочеш. Я сам досить великий, і, як видно на фото, він схопив мене дуже сильно".

Зрештою, він виконав дві ролі: рятувальну роботу і свою звичайну посаду. Його нашоломна камера пресофіцера працювала протягом усього часу, фіксуючи детальні фото і відео, які згодом облетіли весь світ.

Дітей віднесли до пункту екстреного прийому в безпечній зоні, за кілька сотень метрів від дитячого садка.

Усі вони залишилися неушкодженими.

Внаслідок удару один дорослий, який працював неподалік, загинув, а ще дев'ятеро були поранені. Одна людина отримала серйозні опіки, а інша — травматичну ампутацію ноги.

За словами Федора Угненка, усі рятувальники усвідовлювали небезпеку не лише від вогню, падіння уламків і диму, але й можливості повторного удару.

Неодноразово траплялося раніше, коли Росія атакувала ту саму ціль двічі.

Наступного дня після нападу на дитячий садок один із таких "подвійних ударів" убив пожежника та поранив п'ятьох його колег у селі неподалік від Харкова.

Рятувальники кажуть, що побачене ними в дитячому садку не змінило їхнього ставлення до росіян.

"З самого початку у мене лише одне відчуття: ми повинні пройти через усе це і перемогти", — сказав Олександр.

Я запитую його, яке майбутнє він бачить для 48 маленьких життів, які він допоміг врятувати.

"Звісно, лише хороше, щасливе життя", — відповів він. "Але не тільки для наших дітей. Я хотів би, щоб усі діти жили в мирі".