$800 млрд для України: як суперечки навколо Гренландії зірвали угоду в Давосі

Європейський опір намірам Дональда Трампа отримати контроль над Гренландією та його "Раді миру" зірвав підписання угоди між Україною і США про післявоєнне відновлення країни, повідомляє Financial Times з посиланням на шістьох анонімних чиновників.

Спочатку на Всесвітньому економічному форумі в Давосі планували оголосити план економічного розвитку вартістю 800 млрд доларів, узгоджений Україною, Європою та США. Але презентацію відклали.

Один з посадовців зазначив: "Поки що нічого не підписано". Інший додав, що Європа не може ігнорувати дії Трампа щодо Гренландії, просуваючи інші питання, зокрема Україну.

"Зараз ніхто не налаштований робити велике шоу навколо угоди з Трампом", — відзначило одне з анонімних джерел, підкресливши, що суперечки навколо Гренландії та "Ради миру" витіснили фокус з України.

Напруженість завадила ключовим перемовинам щодо плану, оскільки США навіть не направили свого представника на важливу зустріч у понеділок.

Видання нагадує, що угода на 800 млрд доларів розрахована на 10 років і має на меті відновлення економіки України після війни. План спирається на минулорічну домовленість "про корисні копалини", яка надала американським інвесторам доступ до майбутніх гірничодобувних проєктів.

Володимир Зеленський наразі в Україні. Раніше він заявляв, що поїде в Давос за умови, якщо документи щодо гарантій безпеки та сам план відновлення будуть готові до підписання.

Давос обговорює віртуальну війну замість реальної?

Про те, що ситуація з Гренландією відсунула на другий план увагу Давоса від України, також пише Politico.

Європейські лідери захопилися "віртуальною війною" навколо острова замість того, щоб зосередитись на подіях на сході Європи.

"Справжня війна йде в Україні. Гренландія відвертає нас від того, про що потрібно говорити", - зазначив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде. Він додав: "Було б доцільно зосередитись на війні там, де справді потрібно протистояти росіянам".

Українська делегація побоюється, що її питання залишаться в тіні через розбіжності між США та Європою.

Поки Європа зайнята Гренландією, прохання про допомогу та заяви українських чиновників залишаються непочутими, зазначає Politico.

Холодна зима посилює занепокоєння Києва щодо виживання без західної допомоги, зокрема підтримки ППО, а інтенсивні удари Росії по енергетичній інфраструктурі роблять будь-яку затримку допомоги особливо небезпечною.

Гренландія як нове джерело напруги

Ситуація навколо Гренландії турбує не лише Європу, а й всю світову спільноту. The Wall Street Journal пише, що Росія із задоволенням спостерігає за проблемами НАТО та європейської єдності.

На думку WSJ, дії Трампа можуть підірвати міжнародні правила та ще більше підбадьорити Москву у війні проти України та в Східній Європі.

"Це серйозна ситуація, яка роз'єднує Північну Америку та Європу. Росія, здається, спостерігає, радіє і думає: це ж просто свято якесь", - сказав виданню колишній військовий аташе Британії в Києві та Москві Джон Форман.

Російський політолог Сергій Марков вважає, що розбіжності між США та Європою можуть стати першим сигналом для перегляду західної політики безпеки на користь Москви.

За його словами, напруженість може призвести до ослаблення НАТО, а без підтримки Європи війна в Україні може завершитися на умовах Росії.

Однак більшість західних лідерів сумнівається у такому сценарії. Вони намагаються переконати Трампа відмовитися від сумнівного проєкту щодо Гренландії, уникнути торговельної війни та зберегти згуртованість Альянсу.

Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкинув заяви Дональда Трампа про те, що Москва може захопити острів, якщо цього не зроблять США. Водночас він позитивно оцінив прагнення американського лідера контролювати Гренландію, порівнявши острів із анексією Криму у 2014 році.

У відповідь міністр фінансів США Скотт Бессент підкреслив, що намір США контролювати Гренландію не можна порівнювати з анексією Криму. Він додав, що контроль над островом вигідний як для США, так і для Європи, і сподівається, що європейські партнери це зрозуміють.