Чому в Білорусі знову масово садять учасників протестів 2020 року

Цього тижня правозахисники з центру "Вясна" і силовики з організації BELPOL, які емігрували, заявили, що в Білорусі з новою силою почались масові затримання учасників протестів 2020 року. І це дивує, адже з того часу скоро мине вже п'ять років.

Це пов'язують з тим, що якраз влітку 2025 року закінчується термін давності за "народною" статтею 342 білоруського Кримінального кодексу про участь у діях, що "порушують громадський порядок".

Нагадаємо, що в серпні 2020 року кілька місяців тривали масові протести проти фальсифікацій виборів, затримання на вулицях Білорусі і побиття людей відбувалися ледь не щодня, тисячі людей опинились у в'язницях.

Тоді можлива переможниця виборів Світлана Тихановська виїхала з країни, а інші лідери протестів опинились за ґратами.

Після виборів, на яких офіційно переміг Олександр Лукашенко, кількість затриманих побила всі рекорди. У Білорусії почали переслідувати навіть за натяки на опозиційну діяльність.

І ось зараз здійнялась нова хвиля, хоча, здавалось, будь-які прояви інакодумства вже придушені.

Нові затримання за старий протест

Правозахисники з "Вясна" та екссиловики з опозиційної організації BELPOL цього тижня синхронно зафіксували різке зростання кількості затримань жителів Мінська та інших білоруських міст за статтею 342 Кримінального кодексу Білорусі (організація або участь у "діях, що порушують суспільний порядок").

Влада Білорусі ніяк офіційно ці затримання не коментувала, тому точний його масштаб невідомий.

За даними "Вясни", судові справи за 342-ю статтею йдуть з початку 2025 року і "поставлені майже на конвеєр".

Думки колишніх силовиків і правозахисників сходяться в тому, що нова хвиля пов'язана із закінченням п'ятирічного терміну давності за статтею про масові заворушення, а також за статтями про образу президента або представників влади.

Саме ці статті найчастіше застосовують до білорусів, які невдоволені політикою Лукашенка і хоча б раз виходили на вулицю чи критикували владу в месенджерах або соцмережах.

"Режим намагається затримати всіх, хто коли-небудь засвітився у протестній активності, навіть якщо доказова база практично дорівнює нулю або максимально непряма", — говорив виданню "Дзеркало" представник BELPOL Володимир Жигар.

За його даними, система "зіштовхується з величезною нестачею рук", і — як наслідок — "робота йде, можна сказати, без вихідних".

Керівник ще одного об'єднання колишніх силовиків BYPOL Олександр Азаров раніше розповідав BBC, що масштаб переслідувань опозиції можна пояснити ще й тим, що в Білорусі збереглася радянська "палична" система звіту. У ній важлива кількість порушених справ, а не їх якість. При цьому від показників залежать премії або підвищення звання.

Юристи попереджають, що зі спливом терміну давності за основними протестними статтями КК для громадян не стане менше небезпеки. Їх все ще можна притягнути до відповідальності за більш жорсткою статтею про організацію або участь у масових заворушеннях — термін давності по ній 10-15 років.

До того ж влада не раз надавала законам зворотної сили — наприклад, переслідувала тих, хто жертвував гроші опозиційним рухам гроші ще до того, як їх визнали екстремістськими (тобто нічого протизаконного на той момент у цій практиці не було).

Як протестувала і затихла Білорусь

9 серпня 2020 року Білорусь обирала нового президента в умовах, коли опозиційні настрої були сильні як ніколи в новітній історії країни. У відповідь на 80% голосів, які офіційно отримав Олександр Лукашенко, люди вийшли на вулиці і не йшли, попри силовий тиск. Лукашенко вистояв — багато в чому завдяки підтримці Володимира Путіна.

Політика Олександра Лукашенка в 2010-і полягала в балансуванні між Росією та Євросоюзом залежно від моменту. Вибори 2020 року все змінили: їхні результати Європа і США, як і раніше, не визнали.

У Білорусії почали переслідувати навіть за натяки на опозиційну діяльність.

Почалися масові вуличні протести, про які говорив весь світ.

Утім, на кінець листопада всі зусилля зійшли нанівець. Люди втомилися, холоднішало, тиск силових структур тільки наростав, почався страх адміністративного або кримінального переслідування.

Акції все ще тривали у дворах, їх теж розганяли міліція та військові. Один з таких дворів у районі вулиці Черв'якова і Сморговського тракту неофіційно назвали "Площею змін".

11 листопада 2020 року близько 22:00 сюди приїхали люди в цивільному, яких у Білорусі називають "тихарі", і почали зрізати червоно-білі стрічки. 31-річний менеджер і активіст Роман Бондаренко дізнався про це з дворового чату і вийшов на вулицю — подивитися. Двоє чоловіків почали з ним суперечку, один вдарив його, і Бондаренко впав, вдарившись головою об дитячу гірку. Потім його била ще одна людина, потім - ще троє. Вони забрали Бондаренка з собою у мікроавтобус і відвезли його до Центрального РВВС Мінська. Звідти його відвезли в лікарню.

Наступного дня Бондаренко помер.

Це був останній на сьогодні сплеск протестної активності в Білорусі. Усі мінські акції розігнала величезна кількість силовиків. Вони розгромили і "Площу змін", знесли стихійний пам'ятник Бондаренку.

Масові протести закінчилися. Білорусь перетворилася на країну, де де-факто заборонено поєднання червоного й білого кольорів, де можна отримати адміністративний термін за ненавмисний скриншот опозиційного телеграм-каналу і тривалий реальний за опозиційні розмови в чаті.

Візит Келлога і звільнення Тихановського

Після візиту Кіта Келлога до Білорусі наприкінці червня 2025 року з в'язниці звільнили 14 опозиціонерів. Серед них і Сергій Тихановський, один із ключових фігурантів протестів 2020-го року в Білорусі.

Засновника каналу "Країна для життя" Тихановського затримали напередодні президентських виборів Білорусі 2020-го року. Він провів за ґратами трохи понад п'ять років.

Після арешту блогера у 2020 році кандидаткою в президенти стала його дружина — Світлана Тихановська. Після протестів і їх жорстокого придушення вона залишила Білорусь.

За даними білоруської правозахисної організації "Вясна", понад 1200 політв'язнів досі перебувають у білоруських в'язницях.