Скандальний законопроєкт про мобілізацію завернули. Що він передбачав і як його змінять

У парламенті після консультацій з військовим керівництвом вирішили не виносити на голосування урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації та відправити його на доопрацювання автору.

Тепер уряд має змінити найбільш скандальні норми з урахуванням зауважень. А потім знову внести документ в парламент.

Переговори щодо законопроєкту тривали кілька останніх днів. До останнього не було ясно, чи буде парламент ухвалювати його хоча б в першому читанні, чи заверне його зовсім.

Втім близько 13.00 у четвер голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що за підсумками засідання погоджувальної ради парламенту та закритої наради з військовим керівництвом документ все ж вирішили відправити автору, тобто кабінету міністрів, на доопрацювання.

В уряд також передадуть пропозиції, напрацьовані в комітетах Ради та робочих групах.

"Було багато дискусій. Ми розуміємо запит військового командування і готові йти назустріч. Але не всі норми можуть бути підтримані. Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані. Про це відкрито сказали військовому командуванню", - написав Арахамія.

Водночас він підкреслив, що всі політсили в парламенті "зрозуміли і підтримують необхідність мобілізації".

Тепер парламент зможе повернутися до законопроєкту не раніше лютого, коли збереться знову.

Що передбачав урядовий законопроєкт?

Урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації та нововведення у службі зареєстрували в парламенті на Різдво, 25 грудня.

Довкола нього відразу ж розгорнулися дискусії. Він викликав чимало критики, при чому і від опозиції, і від представників влади. До парламенту внесли відразу чотири альтернативних проєкти.

Головна ціль урядової ініціативи – спростити і зробити більш ефективною мобілізацію до війська в умовах, коли війна з Росією затягується, а Україна потребує більше ресурсів.

Зокрема, президент Володимир Зеленський казав про потребу ЗСУ в людях на наступний рік в 450-500 тис. новобранців.

Головні пропозиції щодо нових правил мобілізації в урядовому законопроєкті:

Окремо законопроєкт також пропонував змінити деякі підходи до служби, в тому числі вперше пропонує запровадити демобілізацію для військових, які служать від початку вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.

Серед таких пропозицій:

Суперечки та найбільш спірні положення

Питання та претензії до урядового законопроєкту посипалися відразу після публікації.

Найчастіше звучало звинувачення в "неконституційності". Мовляв, документ суперечить базовим правам людини, які гарантовані основним законом.

Про це заявили в опозиції. Це визнають також представники влади.

Найбільше претензій викликали положення щодо санкцій до ухилянтів. Наприклад, обмеження права розпоряджатися власним майном, керувати автомобілем тощо.

"Якщо людина офіційно володіє, наприклад, будинком, то не можемо ми на рівні закону заборонити їй продати цей будинок або купити інший. Це прямо суперечитиме Конституції", - пояснював уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Співголова опозиційної фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко заявляла, що ці норми не лише порушують права людини, але й "відкривають простір для зловживань з боку ТЦК".

"За їхнім рішенням до військовозобовʼязаних буде застосовано ряд обмежень, які можуть перетворити життя українських чоловіків на пекло. Адже йдеться про позасудове позбавлення права розпоряджатися своїм майном і інше, навіть якщо в тебе є хвороби чи інші підстави для відстрочки, але ТЦК їх "не побачив", - пояснювала Геращенко.

Антикорупційний комітет Ради, який готував висновок щодо законопроєкту, погодився, що ці положення містять "корупційні ризики". Але не лише ці.

Відповідно до висновку, комітет рекомендував, зокрема, відмовитися від норми, що органи місцевого самоврядування мають "забезпечити прибуття" військовозобов'язаних до ТЦК. Мовляв, примус до такого – не їхня компетенція і може "породжувати свавілля".

Але питань, які потребують "ретельного доопрацювання", у проєкті значно більше, наголошувала голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна.

"У першу чергу — щодо подолання корупції у військово-лікарських комісіях та медико-соціальних експертних комісіях. Допрацювати потрібно і процедури підтвердження інших обставин, які є підставами для відстрочки", - пояснює вона.

Чимало претензій було до законопроєкту і в профільному комітеті з питань нацбезпеки.

Дискусія там тривала кілька днів, в тому числі за участі представників міноборони та військового керівництва.

Член комітету та представник "Слуги народу" Федір Веніславський визнав - щодо деяких моментів військові й депутати так і не могли дійти згоди.

За словами Веніславського, найбільше дискусій викликали позиції про обмеження конституційних прав людей, які ухиляються від мобілізації.

Він запевняв, що норма, яка дозволяє ТЦК на свій розсуд вносити ухилянтів в реєстр боржників, а отже обмежувати в базових правах, не отримає схвалення комітету.

Депутат також заявив, що "впевнений, що не пройде" норма про дозвіл мобілізації людей з інвалідністю.

"Це точно не той шлях, яким ми маємо йти", - заявив він.

Комітет, за його словами, проти включення в законопроєкт положення про вручення електронних повісток.

Заступник голови комітету з питань національної безпеки Єгор Чернєв додавав, що дискусії точилися через питання демобілізації і зниження віку мобілізації до 25 років тощо.

За його словами, нинішнє положення про демобілізацію після 36 місяців служби під час воєнного стану викликає запитання в Міноборони та Генштабу. Мовляв, вони не можуть зараз передбачити свої спроможності щодо заміни досвідчених людей на лінії фронту.

"Але це не значить, що ми не будемо розглядати якісь альтернативні підходи. Можливо, будуть різні підходи для тих, хто зараз воює в тилу і тих, хто воює на передньому краї", - припускає депутат.

В офісі президента бурхливість дискусії довкола ініціативи вважають адекватною.

"Це дуже добре, що на рівні генерального штабу, міністерства оборони, міністерства фінансів чи кабміну в цілому, на рівні профільних комітетів Ради, на рівні експертного середовища відбувається дискусія. Це правильно", – заявляв раніше радник голови офісу президента Михайло Подоляк.

Мовляв, попри "традиційні для України хейт, хайп, токсичність і скандали", суспільство зрештою побачить остаточну версію законопроєкту, де будуть "відповідні правильні нормативні позиції".