Три ключові висновки з мирних переговорів щодо України - WSJ

The Wall Street Journal підбиває підсумки дводенних мирних переговорів за участю США, Росії та України, що відбулися в Абу-Дабі.

Як зазначає видання, сторони роз'їхалися з відчуттям обмеженого прогресу на шляху до завершення війни в Україні.

З найчутливішого питання — контролю над територіями Донбасу — суттєвих зрушень досягти не вдалося.

У Кремлі утрималися від будь-яких оцінок результатів зустрічі. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що говорити про підсумки переговорів поки що зарано.

У Вашингтоні тон коментарів був стримано оптимістичним. Спеціальний представник США Стів Віткофф зазначив, що дипломатичні контакти дають "відчутні результати" й можуть привести до подальшого прогресу вже найближчими тижнями.

Тим часом, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що перелік "відкритих пунктів" суттєво зменшився, однак теми, що залишилися, є найскладнішими.

"Погана новина в тому, що саме вони й досі не вирішені. А війна тим часом триває", — заявив Рубіо журналістам у середу.

Не досягнувши дипломатичного прориву, сторони зосередилися на тих практичних кроках, де компроміс усе ж можливий.

1. Обмін полоненими

Одним з небагатьох конкретних результатів переговорів став черговий обмін військовополоненими.

Росія та Україна обмінялися 314 полоненими — по 157 людей з кожного боку.

Українська сторона уточнила, що серед тих, хто повернувся додому, — 150 військовослужбовців і семеро цивільних. Більшість з них перебували в полоні з 2022 року. Серед звільнених — оборонці Маріуполя, який нині перебуває під російською окупацією.

Видання вказує: на тлі загального дефіциту довіри між сторонами обмін полоненими залишається однією з небагатьох тем, у яких Москва й Київ упродовж усього конфлікту стабільно знаходять спільну мову.

2. Режим припинення вогню

За словами представників України, значну частину дводенних обговорень присвятили можливому режиму припинення вогню — зокрема механізмам контролю за його дотриманням і фіксації порушень.

Водночас, як зазначає WSJ, на практиці це може виявитись надзвичайно складним завданням.

Видання нагадує, що під час попереднього раунду переговорів наприкінці січня президент Росії Володимир Путін на прохання президента США погодився на тимчасове припинення ударів по Києву та об'єктах української енергетичної інфраструктури.

Масовані російські атаки в січні призвели до відключення опалення в тисячах багатоповерхівок у столиці. Значні пошкодження енергетичних об'єктів припали на період сильних морозів, що суттєво ускладнило гуманітарну ситуацію.

Втім, неформальний мораторій виявився короткочасним. Уже у вівторок Росія завдала найбільшого з початку року удару, застосувавши сотні безпілотників і десятки ракет по об'єктах української енергетики в розпал холодів.

Відповідаючи на запитання журналістів у вівторок в Овальному кабінеті, президент США Дональд Трамп заявив, що Росія дотримувалася домовленості, термін дії якої сплив у неділю.

3. Головний камінь спотикання — території

Як підкреслює Wall Street Journal, найбільші розбіжності й надалі викликає питання контролю над територіями.

Президент України Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що з двох ключових пунктів 20-пунктного мирного плану, підготовленого спільно із США, домовленостей досі немає.

Йдеться про контроль над територіями Донбасу, які нині перебувають під контролем України, а також районами навколо Запорізької АЕС, що утримуються Росією.

"Територіальне питання залишається головним і найскладнішим", — наголосив Зеленський.

Україна наполягає на збереженні нинішньої лінії зіткнення без відмови від територіальної цілісності держави.

Російська сторона, своєю чергою, вимагає виведення українських військ із території Донецької області.

У Києві заявляють, що не мають ані правових, ані моральних підстав для передачі територій і підкреслюють: будь-які пропозиції щодо створення демілітаризованих зон можливі лише за умови дзеркальних кроків з боку Росії.

Окрім того, Кремль категорично відкидає будь-які гарантії безпеки для України, пов'язані з присутністю західних військ або перспективою членства в НАТО.

Україна зі свого боку допускає відкладення питання членства в НАТО, однак відкидає будь-які територіальні поступки або зміну міжнародного статусу Донбасу.

Що кажуть експерти

Тим часом аналітики, опитані New York Times, налаштовані скептично щодо перспектив мирних переговорів.

На їхню думку, змусити Москву піти на компроміс буде вкрай складно, адже Кремль вважає, що має перевагу на полі бою, попри значні втрати та повільне просування.

Видання також зазначає, що дії Росії під час тристоронніх переговорів свідчать: президент Володимир Путін, за оцінкою експертів, навчився говорити Дональду Трампу саме те, що той хоче почути — "підтакувати мені", як висловився сам американський президент, — водночас продовжуючи війну проти України.