ЄС хоче побудувати “мур проти дронів” від Росії. Як це працюватиме з досвідом України

ЄС заявив про “негайні” плани почати будівництво “муру проти дронів” вздовж своїх східних кордонів, щоб захиститися від російських атак.

Зустрівшись з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Брюсселі у вівторок, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: необхідно побудувати європейську систему захисту від дронів, і це має бути частиною більшого плану зі зміцнення безпеки та спостереження за кордонами. Цей план відомий як “Варта східного флангу”.

“Європа повинна дати рішучу та єдину відповідь на вторгнення російських дронів за наші кордони”, – сказала фон дер Ляєн журналістам.

“І саме тому ми запропонуємо негайні дії зі створення стіни від дронів як частини “Варти східного флангу”. Ми повинні діяти разом з Україною та з НАТО”, - наголосила вона.

Генсек НАТО Марк Рютте привітав цю ініціативу.

“Ми мусимо захищати своє небо. Тому ініціатива щодо дронів є своєчасною та необхідною. Зрештою, ми не можемо витрачати мільйони євро чи доларів на ракети для знищення дронів, виробництво яких коштує лише кілька тисяч доларів”, – сказав Рютте.

“Мур проти дронів” повинен виявляти, відстежувати та перехоплювати дрони, що порушують європейський повітряний простір.

Українська технологія

Європа мусить співпрацювати з Україною у розбудові своєї оборони, заявив цього тижня у виступі на полях Варшавського форуму безпеки міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

“[Україна] щодня випробовує дрони; вони знають, що працює, вони знають, що потрібно покращити. Ніхто не має такого досвіду та випробувального полігону, як Україна, тому це також вагома причина для співпраці Європейського Союзу з Україною. Це може навіть бути мостом на шляху України до Європейського Союзу”, – сказав Косіняк-Камиш.

“Інакше у нас будуть небезпечні зони, у нас будуть прогалини в системах протиповітряної, ракетної та протидронової оборони. Усі ці системи потрібно будувати”, – додав він.

Однак міністр оборони Німеччини попередив, що розбудова європейських систем протидронової оборони займе роки.

“Ми повинні звернути увагу на управління своїми очікуваннями. Ми говоримо про концепцію, яка не буде реалізована в наступні три-чотири роки, (а) можливо, навіть довше”, – сказав Борис Пісторіус журналістам на Варшавському форумі безпеки.

Міністр оборони Естонії Ганно Певкур у своєму виступі закликав перенаправити сільськогосподарські кошти ЄС на оплату будівництва стіни з дронів.

“Що важливіше: сільське господарство чи оборона та свободи?” — запитав Певкур.

Російські атаки

Ініціатива “Мур проти дронів” зʼявилися після кількох вторгнень російських безпілотників та літаків у повітряний простір країн-членів НАТО вздовж східного флангу альянсу.

Польща повідомила, що 9 вересня щонайменше 19 безпілотників увійшли до її повітряного простору з Білорусі. Кілька з них збили польські військові.

Румунія також повідомила про кілька вторгнень безпілотників.

19 вересня у повітря злетіли літаки НАТО після того, як Естонія повідомила про три озброєні російські МіГ-31, що увійшли до її повітряного простору. Москва заперечила, що її винищувачі порушили повітряний простір Естонії.

Данія досі встановлює винних у вторгненні дронів в небо кількох аеропортів, що призвело до зупинки комерційних та військових рейсів. Влада не виключає участі Росії.

Росія заявила, що не має планів атакувати об'єкти на території Польщі, тоді як її союзник Білорусь заявила, що дрони випадково увійшли до польського повітряного простору, бо їхні навігаційні системи заглушили.

Критична інфраструктура

Польща та три балтійські країни - Естонія, Латвія та Литва - планують побудувати мережі та бункери для боротьби з дронами, аби захистити свої енергосистеми від атак російських безпілотників.

Мережі критичної інфраструктури вважаються особливо вразливими.

Литва вже встановила бетонні бункери від дронів на підстанції “Неріс”, яка розташована лише за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю. Підстанція живить столицю Вільнюс.

В інтерв'ю Reuters керівник національної мережі Литви заявив, що союзники по НАТО вчаться в України, яка живе в умовах невпинних атак Росії на свою критичну енергетичну інфраструктуру з моменту повномасштабного вторгнення Москви у 2022 році.

“Експерти [з України] приїжджають до нас, щоб порадити нам, як захистити інфраструктуру. Отже... ми бачимо фізичну безпеку, але є також кібербезпека, електронна безпека та інші аспекти, на жаль, більшість з них ми не можемо розкрити”, – сказав Рокас Масюліс, генеральний директор Litgrid, яка керує передачею електроенергії в Литві.

Очікується, що ці плани коштуватимуть 150 мільйонів євро. Литва розраховує на те, що Європейський Союз профінансує частину витрат.

Польська енергомережа (PSE) оголосила, що хоче власний підрозділ озброєної служби безпеки та вертолітний парк, щоб захистити з'єднання з Литвою через Сувальський коридор. Ця смуга землі вважається однією з найбільш вразливих до нападу Росії на НАТО.

Естонія, Латвія та Литва відключилися від російської енергомережі на початку цього року. Три балтійські держави тепер підключені до мережі ЄС.

“Під час синхронізації країн Балтії з континентальною Європою ми значно збільшили потужність нашої енергетичної інфраструктури. Тому, щоб досягти цього, ми повинні бути готові захистити себе… у разі саботажу”, – заявив Reuters міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас.