Вчені розгадали, що саме призвело до страшної епідемії чуми в Європі

Виверження вулкана близько 1345 року могло дати хід ланцюжка подій, що призвів до смертоносної пандемії в Європі - "Чорної смерті", вважають вчені. Вулканічна активність викликала кліматичну катастрофу, яка, своєю чергою, призвела до поганого врожаю.

Щоб уникнути голоду, італійські міста-держави змушені були імпортувати зерно з Чорноморського регіону. Разом із зерном вони завезли до Європи бліх – носіїв хвороби.

"Ідеальний шторм", який викликали кліматичне потрясіння, голод та міжнародна торгівля в Середньовіччі, є нагадуванням про те, як хвороби можуть зароджуватися та поширюватися в глобалізованому (і теплішому) світі, кажуть експерти.

"Звичайно, поєднання факторів, що призвели до епідемії чуми, видається рідкісним. Але в умовах кліматичних змін, у глобалізованому світі ймовірність появи нових зоонозних (переданих людині від тварин - Ред.) захворювань, які потім можуть розвинутися в пандемію, збільшується", - каже доктор Улф Бюнтген з Університету Кембриджу.

"Це особливо актуально зараз, з огляду наш нещодавній досвід із COVID-19", - додає він.

"Чорна смерть" - епідемія бубонної чуми - призвела до загибелі, за деякими оцінками, аж до половини населення Європи у 1348-1349 роках.

Захворювання викликає бактерія Yersinia pestis, яку переносять гризуни (наприклад, щури) та блохи.

Вчені припускають, що епідемія почалася в Центральній Азії й завдяки торгівлі поширилася на Європу.

Точна послідовність подій, втім, була невідома вченим.

Тепер дослідники з Університету Кембриджа та Інституту Лейбніца з історії та культури Східної Європи у Лейпцигу заповнили прогалини у цій картині.

Вони вивчили деревні кільця та крижані керни (зразки льоду, які часто використовують для вивчення змін клімату), щоб зрозуміти, якими були кліматичні умови під час епідемії чуми.

Дані свідчать про те, що приблизно в 1345 вулканічна активність призвела до значного падіння температури на кілька років вперед через те, що попіл і гази заблокували сонячне світло.

Це, своєю чергою, спричинило поганий урожай у Середземноморському регіоні. Щоб уникнути голоду, італійські міста-держави почали закуповувати зерно у торговців із Чорноморського регіону, тим самим дозволивши смертоносній бактерії закріпитись у Європі.

Історик Мартін Баух, фахівець із середньовічного клімату та епідеміології з Інституту Лейбніца, каже, що поєднання кліматичних подій та складної системи забезпечення продовольством призвело до "ідеального шторму".

"Протягом понад ста років впливові італійські міста торгували між Середземноморським і Чорноморським регіонами, що дозволило їм швидко вжити заходів, коли нависла загроза голоду", - каже він.

"Але в результаті ці заходи призвели до значно страшнішої катастрофи", - дійшов висновку вчений.

Результати дослідження опублікували у журналі Communications Earth & Environment.