Школа в українському селі на 4-5 років відстає від школи у місті. Дослідження PISA

Понад 40% школярів в Україні не мають базового рівня математичної й читацької грамотності.

Дітям з сіл треба на 4-5 років вчитися довше, щоб досягти рівня учнів у містах. Настільки великий розрив між сільськими і міськими школами в Україні.

Це все результати масштабного освітнього дослідження PISA за 2022 рік, яке проводять у школах по всьому світу. Дослідження перевіряє, як 15-річні учні вміють застосовувати на практиці отримані у школах знання.

Результати PISA показали, що за чотири роки навчання в умовах пандемії та війни українські діти стали гірше читати і рахувати.

На фоні погіршення показників українських дітей директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко все ж звертає увагу на умови, в яких діти в Україні писали тест. Це був жовтень 2022 року - дуже екстремальні умови блекауту та ракетних ударів Росії.

"Діти в Україні проходили тест у жовтні 2022 року під час найбільших ракетних обстрілів. Писали тести після кількох годин сидіння в укриттях. Звісно це стрес, важко сфокусуватися і втримати інтерес. Це впливає на концентрацію при читанні, на проведення розрахунків. Хоча показники в Україні значно погіршилися, але вони є кращими, ніж у багатьох країнах світу, де немає війни", - говорить Тетяна Вакуленко.

Розповідаємо, яких освітніх втрат зазнала Україна.

Як знають математику?

За даними PISA, 42% українських підлітків не можуть зробити базові розрахунки.

У 2018 році їх було 36%.

Що це означає?

"Такі діти можуть виконувати елементарні арифметичні операції, але не здатні застосовувати їх для розв’язання практичних завдань. Наприклад, прорахувати відсотки по кредитах", - пояснює, що таке математична грамотність у PISA Тетяна Вакуленко.

Лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності.

Дослідження показує, що кращі результати з математики мають учні, які свого часу ходили до дитячого садка щонайменше два роки, не пропускали навчання протягом трьох місяців поспіль, а також ті, хто витрачав на виконання домашнього завдання більш ніж годину на день.

Приклади завдань з математики, які виконували учасники PISA: розставити меблі у кав’ярні у залежності від площі приміщення і розміру меблів, порахувати швидкість обертання колеса огляду, визначити зростання рівня викидів CO2 протягом певного часу.

Погано читають?

41% українських дітей віком 15 років не мають базового рівня читацької грамотності.

Чи означає це, що така кількість дітей не вміє читати?

"Ні, - відповідає Тетяна Вакуленко, - Ніхто тут не говорить про швидкість читання. Діти можуть прочитати, але чи добре вони розуміють те, що прочитали? Це означає, що вони не отримують належний обсяг інформації з тексту і не завжди роблять правильні висновки з нього".

Завдання PISA – це перевірити, чи учні здатні прочитати та зрозуміти великі об’єми текстів, говорять автори дослідження.

За словами Вакуленко, результати нинішнього дослідження свідчать, що 41% школярів в Україні не можуть працювати з великим обсягами текстів, не завжди здатні проаналізувати зміст та структуру тексту. У 2018 році цей показник складав 26%.

Освітні втрати українських учнів у галузі читання можна оцінити майже двома роками навчання. Тобто зараз 15-річним підліткам потрібно вчитися на два роки більше, щоб досягти рівня читання їхніх однолітків у 2018 році.

За результатами PISA 2022, досягли базового рівня читацької грамотності 59% українських учнів.

Лише 30% дітей в Україні мають високий рівень читацької грамотності. Тобто можуть знайти і критично оцінити великі об’єми інформації з текстових і не текстових джерел – графіків чи карт.

А як в інших країнах?

Дослідження PISA дає змогу порівняти системи освіти різних країн світу, адже учні з усього світу виконують однакові тестові завдання – наприклад, розраховують площу підлоги у кав’ярні, чи втрату води у тілі спортсмена під час бігу у спеку.

Українські 15-річні підлітки знають математику краще і мають вищі показники з читання та у природничо-наукових дисциплінах, ніж їхні однолітки у Грузії, Болгарії, Молдові, Греції, Катарі.

Проте відстають у цьому від польських, естонських та словацьких школярів.

Середній бал з математики в Україні – 441.

Найкращі показники з математики у світі, за даними PISA, мають учні зі Сінгапуру – 575 балів. Далі йдуть Китай - 547, Японія - 536, Південна Корея - 527 та Естонія - 510.

Найгірше знають математику у Гватемалі - 344, у Парагваї - 338, у Камбоджі - 336.

У читанні українські школярі відстають майже на два з половиною роки від своїх однолітків з країн Організації економічного співробітництва і розвитку на навчання. ОЕСР - це 37 країн світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян. Це більшість держав Європейського Союзу, США, Австралія, Швейцарія, Норвегія, Південна Корея, Японія.

При цьому у світі найкраще діти читають у Сінгапурі – 543 бали, в Ірландії – 516, у Японії – 516 і у Південній Кореї – 515.

В Україні середній бал за читання – 428.

Найгірше у світі читають у Марокко - 339, в Узбекистані - 336, Камбоджі - 329.

Що таке PISA

PISA – це програма міжнародного оцінювання учнів, яке майже 30 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку.

Оцінювання відповідає на питання, що знають, і що вміють 15-річні підлітки.

PISA не перевіряє, чи засвоїли учні освітню програму, а оцінює, наскільки вони здатні використовувати здобуті знання в реальному житті – порахувати комунальні тарифи, витрати на мобільний зв'язок, витрати матеріалів на ремонт у крамниці.

Тестування майже 4 тисяч учнів з 164 закладів освіти показало, що Україна за чотири роки з часу минулого дослідження пережила масштабні освітні втрати. За стандартами PISA, вони еквівалентні одному року навчання з математики, двом рокам – із читання та пів року навчання з природничо-наукових дисциплін,

Через війну оцінювання проводили лише у 18 регіонах України.

Місто і село

В Україні є величезний розрив між рівнями математичній грамотності учнів, які навчаються в селі та у місті. У великих містах середній бал дітей за математики - 506 балів. У невеликих містах (населення від 15 000 до близько 100 000 жителів) – це 448 бали.

Найгірші результати мають учні, які мешкають у селах. Їхній середній бал з математики становить 414.

В цілому у знаннях з математики різниця між учнями з великих сіл і міст становить понад 4,5 роки навчання.

Різниця в успішності учнів у читанні та у природничо-наукових дисциплінах учнів із сіл та міст подібна.

Наприклад, учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років. Середній бал із читання в учнів з великих міст становить 490, а в сільській місцевості 392 бали.

З природничо-наукових дисциплін діти з сільських шкіл відстають майже на чотири роки - середній бал з природничих дисциплін учнів з великих міст становить 508, а учнів із сільської місцевості — 421.

Дівчата краще читають, а хлопці рахують

Освітнє дослідження показало, що хлопці в Україні на 10 балів випереджають дівчат з математики. У читанні, навпаки, дівчата випереджають хлопців на 23 бали.

Це означає, що різниця у рівні читання між дівчатами та хлопцями становить понад рік навчання (20 балів у PISA приблизно оцінюють у рік навчання).

У 2018 році дівчата читали краще за хлопців на 34 бали, а рахували гірше на 6 балів. Але з того часу показники погіршилися у всіх.

Чи задоволені життям діти в Україні?

Разом з оцінюванням знань з математики 15-річні підлітки в Україні проходили анкетування на різні теми.

14,7% учнів в Україні повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць. Це менше, ніж у 2018 році, коли про це повідомляли 22,3% підлітків.

38% українських підлітків повідомили, що вони дуже задоволені життям, а 32% — що задоволені. Такі показники є дещо вищими, ніж у середньому по країнах ОЕСР, а також українські підлітки частіше почуваються щасливими, ніж підлітки у Молдові, Польщі, Словаччині та Естонія.

Може здатися, що українські підлітки, попри всі обставини, мають досить високий рівень задоволеності життям, проте, це не так.

У 2018 році задоволеними чи дуже задоволеними життям були 82% українських 15-річних школярі, натомість у 2022 р. таких виявилося вже менше - лише 70%.

Також майже удвічі в Україні збільшилася частка учнів, які дуже незадоволені своїм життям. Дівчата та учні з низьким соціально-економічним статусом частіше кажуть, що вони дуже не задоволені своїм життям.

В Україні більшість учнів (80%) відчувають свою приналежність до закладу освіти й лише незначна частина учнів почувається там самотніми.

Чому так впало читання і що з цим робити?

Експерти кажуть, що PISA – це і про порівняння з іншими, але більшою мірою про порівняння себе з собою.

15-річні українські підлітки відстають у читанні майже на 2,5 роки від своїх однолітків з найрозвинутіших економік світку, й відстають від українських дітей, які проходили це тестування у 2018 році.

У Міносвіти припускають, що на це вплинуло затяжне дистанційне навчання, стрес через війну, постійне переривання навчання через повітряні тривоги, вимкнення світла, а ще - довгі паузи в освіті, коли діти взагалі не вчилися, бо жили в окупації чи втікали від обстрілів.

Проте падіння показників є й у багатьох країнах, де війни не було.

"Ми бачимо, що всі, включно з розвиненими країнами ОЕСР, показали зниження результатів. Те, що об'єднує всіх, — це ковід і тривале дистанційне навчання. Ми єдина країна, яка проводила дослідження під час війни. Війна не могла не вплинути на це", - говорить ВВС заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

Тестування PISA в українських школах проводили на восьмий місяць після вторгнення, коли через тривоги навчання було розбалансоване. Подекуди діти вчилися годину, а три години сиділи в укриттях.

"Коли ти весь час лише в онлайні, коли вся взаємодія лише цифрова. Коли є лише блікове сприйняття інформації, і ти припиняєш опрацьовувати великі тексти, навички читання падають, - розмірковує про причини падіння читання Ганна Новосад, ексочільниця Міносвіти, і додає - Мені страшно, що буде у PISA 2025. Наслідки війни для освіти жахливими. А важливість читання – це ж, зокрема, про вміння розрізняти вороже ІПСО, російську пропаганду, маніпулятивні меседжі".

Якщо на стресові фактори зараз вплинути важко, то там, де це можливо, каже експертка, потрібно розвантажувати шкільну програму, інтегрувати предмети, щоб діти краще читали, змінити підходи з вивчення літературі.

"Величезну вагу має позашкільна діяльність. Навіть кілька годин позашкільної активності позитивно впливає на бажання дітей вчитися і на їхні навички. Там, де діти не можуть ходити в школу, організація такого позашкілля важлива, щоб підтримувати хоч якийсь освітній процес. Мають бути гуртки, викладачі, які покажуть дітям, як працювати з книгами і з текстами", - говорить Новосад.

У Міносвіти запевняють, що на основі даних PISA МОН буде розробляти й корегувати освітню політику – продовжити реформу НУШ, яка покликана зробити освіту дотичною до життя, зробити можливим вибір предметів учнями.

"Ми поставили за мету повернути якомога більше дітей на очне навчання. На жаль, це можливо не в усіх регіонах. Проте там, де можливо, уже активно ремонтують і будують укриття. Цьогоріч на них виділено 1,5 млрд грн із держбюджету, на наступний рік це вже буде 2,5 млрд грн", - говорить заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Також у МОН розповіли про плани закупляти шкільні автобуси, значну частину яких передали ЗСУ, або ж їх знищили російські загарбники.

"Автобуси — це можливість їздити в ліпшу школу й здобувати якіснішу освіту, що особливо актуально для сільських територій", - зазначають у Міносвіти.