Світ 2050 року: цифрові двійники, бази на Місяці, люди-кіборги та дороги без заторів

    • Author, Лора Кресс
    • Role, Кореспондентка BBC з питань технологій

За останні 25 років ми пережили дивовижні технологічні зміни.

У перші роки нинішнього століття більшість комп'ютерів підключалися до інтернету за допомогою телефонних модемів, які видавали химерні звуки. Netfliх був компанією прокату DVD-дисків, а абсолютна більшість людей навіть не чула про існування смартфонів.

Через два з половиною десятиліття інновації з'являються одна за одною з разючою швидкістю: від буму штучного інтелекту до робототехніки.

BBC запитала експертів, що, на їхню думку, нам можуть дати наступні 25 років.

Ось як вони прогнозують розвиток технологій і їхній вплив на наше життя до 2050 року.

Людина зіллється з машинами в одне ціле

У науково-фантастичних романах, дія яких відбувається у 2050-х роках, багато разів описано, як люди використовують техніку для вдосконалення своїх організмів - щоб почуватися здоровішими, вести щасливіший спосіб життя і продуктивніше працювати.

У популярній відеогрі Deus Ex (її дія відбувається в 2052 році), що вийшла в 2000 році, гравці можуть вводити в свій організм крихітних нанороботів.

Вони змінюють матерію на рівні атомів і дозволяють людям мати нові здібності - наприклад, пересуватися з великою швидкістю та бачити у темряві.

Можна було б подумати, що такі інновації можливі тільки в далекому майбутньому, але нанотехнології, тобто створення структур розміром із мільйонну частку міліметра, вже широко застосовують у багатьох сучасних виробах.

Насправді саме такі технології зараз дозволяють читати цей текст: у кожному смартфоні та комп'ютері є процесор, який складається з мільярдів крихітних транзисторів - електричних схем, виготовлених на нанорівні і необхідних для прискорення обробки даних.

Професор Стівен Брамвелл із Лондонського центру нанотехнологій розповів BBC, що до 2050 року нам варто очікувати "суттєвого розмивання" кордонів між машинами, електронікою та біологічними організмами.

На думку експерта, це означає, що на той момент люди почнуть застосовувати імпланти з використанням нанотехнологій - але зовсім не для того, щоб ставати невидимками (як у грі Deus Ex), а для моніторингу стану здоров'я та допомоги комунікаціям.

У медицині також почнуть широко застосовуватися наноприлади, які "доставлятимуть ліки точно до того місця, де вони необхідні", пояснює Брамвелл.

Професор кібернетики Кевін Ворік також бачить великий потенціал для вивчення аугментацій (зміни можливостей тіла людини). У своїх дослідженнях цей науковець пішов набагато далі за інших.

У 1998 році він став першою в історії людиною, яка вживила комп'ютерний чіп у свою нервову систему. За це він навіть отримав прізвисько "Капітан Кіборг".

Ворік вважає, що до 2050 року розвиток кібернетики, яка серед іншого вивчає зв'язки між природними та механічними системами, призведе до революції в галузі лікування захворювань.

Він передбачає, що деякі хвороби, наприклад, шизофренію, можна буде лікувати не ліками, а за допомогою "глибоких електронних стимуляцій мозку".

Він також вважає, що в майбутньому з'явиться більше кібернетичних імплантів, подібних до того, який він уже протестував на собі, і завдяки ним "ваш мозок і тіло зможуть перебувати в різних місцях".

А що, якби ми захотіли перевірити, як новітні розробки чи просто нова дієта впливають на наш організм без ризику побічних ефектів?

На думку професора Роджера Хайфілда, наукового директора лондонського Музею науки, "цифрові двійники" - віртуальні версії фізичних об'єктів, які оновлюються за допомогою даних у режимі реального часу, - можуть стати звичайною частиною нашого життя.

У його баченні майбутнього у кожного з нас можуть бути "тисячі спрощених двійників", за допомогою яких можна буде дослідити, як "різні ліки чи зміни способу життя впливають на вашу унікальну біологію".

Іншими словами, ми матимемо можливість зазирнути у своє майбутнє, перш ніж воно настане.

Штучний інтелект нового покоління

Сьогодні багато технологічних компаній, у тому числі Google та IBM, ведуть багатомільярдні перегони, мета яких - за допомогою квантових обчислень кардинально змінити підхід до розвитку штучного інтелекту.

Квантові комп'ютери - це машини, здатні виконувати дуже складні обчислення з неймовірною швидкістю, наприклад, моделювати молекулярні взаємодії для швидшої розробки нових ліків.

У січні 2025 року голова провідної компанії-виробника мікросхем Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що, на його думку, "по-справжньому корисні" квантові обчислення запрацюють уже через 20 років.

Сам штучний інтелект, безсумнівно, продовжить посідати місце у суспільстві у міру того, як ми наближаємося до середини XXI століття.

Футуристка і письменниця Трейсі Фоллоуз, яка брала участь у написанні доповіді про майбутню освіту у Великій Британії у 2050 році, вважає, що навчання проходитиме одночасно у віртуальному та фізичному середовищі, з використанням ШІ-вчителів, які "коригують свою поведінку в режимі реального часу".

Вона прогнозує, що замість підручників діти використовуватимуть симуляції, що "занурюють у віртуальне середовище".

При цьому освіта стане менш стандартизованою: найефективніші методи навчання для кожної дитини підбиратимуть за допомогою її ДНК та біометричних даних.

Дороги без пробок та бази на Місяці

Письменник Білл Дагласс розуміється на прогнозах. У 2000 році він виграв всесвітній конкурс футурологічних есе "Світ у 2050 році" та отримав приз у розмірі 20 тисяч доларів.

Він, як і раніше, вважає, що одне з його початкових передбачень - поява літаків без пілотів - здійсниться до 2050 року, але тепер вважає, що перед цим ми побачимо більше досягнень у галузі безпілотних автомобілів, завдяки яким пробки на дорогах "значною мірою відійдуть у минуле".

"Машини їздитимуть набагато ближче одна до одної, ніж зараз, - сказав він BBC. - І якщо одна з них загальмує, пригальмують усі".

"На приватних платних дорогах для безпілотних автомобілів швидкість руху зможе досягти 160 км на годину, – каже він. - І ви побачите, як смертність від ДТП різко зменшиться".

Журналістка та ведуча подкасту Space Boffins Сью Нельсон розповіла BBC, що за межами Землі космічні перегони продовжуватимуться з тією ж швидкістю.

За її словами, за 25 років на Місяці, швидше за все, з'явиться придатна для життя база, а деякі галузі промисловості можуть практично повністю переміщатися до космосу.

Наприклад, вона вважає, що фармацевтичні компанії можуть почати виготовляти ліки нового покоління в умовах мікрогравітації, тобто на борту орбітального космічного корабля.

Вона пояснює це тим, що кристали, вирощені таким чином, "часто більші та якісніші".

Фантастика стає реальністю

2002 року на екрани вийшов фільм "Особлива думка", знятий за мотивами повісті письменника-фантаста Філіпа Кіндреда Діка. Дія фільму відбувається у 2054 році.

За три роки до початку зйомок режисер Стівен Спілберг запросив 15 експертів, у тому числі піонера віртуальної реальності Джарона Ланьє на триденний саміт, щоб обговорити, які технології можуть з'явитися у 2050-х.

Саме ті дискусії лягли в основу багатьох технологічних новинок, показаних у фільмі.

Якщо сюжет науково-фантастичного трилера з Томом Крузом у головній ролі виявиться правдою, то до середини 2050-х ми всі використовуватимемо технологію розпізнавання жестів (і спеціальні рукавички), щоб перегортати відео на наших прозорих моніторах, а поліцейські з реактивними ранцями боротимуться зі злочинністю за допомогою палиць, що викликають блювання.

Як і багато науково-фантастичних творів, фільм малює похмуру картину нашого майбутнього.

Деякі сучасні експерти поділяють цю думку і навіть ідуть далі, припускаючи, що штучний інтелект може призвести до зникнення людства.

Однак перш ніж журитися з приводу того, що може чекати нас у 2050 році, варто згадати слова самого Філіпа Кіндреда Діка.

"Я, наприклад, роблю ставку на те, що наука допоможе нам", - писав він у своєму автобіографічному есе "Автопортрет", опублікованому в 1968 році.

"Наука подарувала нам більше життя, ніж забрала, - казав він. - Ми маємо пам'ятати про це".