Навіщо британець зібрав колекцію із сотень весільних суконь

Кевін Торнгілл із британського містечка Пітерлі зібрав у своїй колекції близько 400 весільних суконь. Він колекціонував їх чотири десятиліття, і наречені досі дарують йому свої сукні.

"Це справжня честь отримати чиюсь весільну сукню, бо вона з дуже важливого дня в їхньому житті, і вони довіряють вам взяти її, доглядати за нею та намагатися зберегти її", - сказав Торнгілл.

Чоловік розповідає історії своєї колекції, яка налічує сотні весільних суконь, найстарішій із яких понад 170 років.

Зараз їх показують на виставці на північному сході Англії.

Деякі сукні з колекції демонструють на виставках, показах мод, вони також допомагають збирати гроші на благодійність.

З 1995 року Торнгіллу вдалося зібрати понад 600 000 фунтів стерлінгів (більш ніж 800 000 доларів) на благодійність.

Торнгілл, який зараз живе в Сандерленді, розповів, що усе почалося з колекціонування суконь членів його родини, які пошила його бабуся між 1907 і 1940-ми роками.

Пізніше він керував весільним салоном, і жінки приносили йому свої вживані сукні, які він вирішив використовувати для благодійності.

"Іноді я просто отримував сукні поштою з листом, у якому йшлося про те, що ми чули про вас і хотіли б, щоб ви взяли одну з наших суконь для своєї виставки", – сказав Торнгілл.

Близько 60 суконь виставлятимуть в масонському храмі на Квін-стріт у Сандерленді до неділі. Серед білого моря різних суконь виділяється одна темно-фіолетова.

Торнгілл каже, що її подарували близько трьох тижнів тому. Вважають, що вона з 1848 року.

Багато наречених у той час не могли дозволити собі білу сукню, хоча королева Вікторія у своїй білій сукні на її весіллі в 1840 році й допомогла популяризувати цю традицію.

Торнгілл сказав, що сліди ремонту на рукавах темно-фіолетової сукні свідчать про те, що виріб одягали ще раз пізніше, найімовірніше, як найкращу сукню для особливих випадків.

Ця сукня належала нареченій з Нортумберленду і передавалася з покоління в покоління.

Вважають, що сукню 1923 року з колекції пошила Коко Шанель. Це був її весільний подарунок для нареченої, яка мала вийти заміж за депутата парламенту.

"Однак, коли настав час, у нареченої з'явилися інші плани, і вона втекла з шафером свого батька за два дні до весілля, тому сукню так і не одягнули", – розповів Торнгілл.

"Насправді родина подарувала її через третю особу, тому я не знав, хто вони".

Колекція також включає туаль, яку дизайнер сер Норман Гартнелл створив для принцеси Маргарет напередодні її весілля.

"Це гордість моєї колекції", - сказав Торнгілл. Він створив для колекції репліки інших королівських весільних суконь, зокрема суконь принцеси Діани.

Але є також деякі більш особисті речі, представлені на виставці.

Там можна побачити весільну сукну дружини Торнгілла з 2002 року, а також ту, яку його тітка носила в 1944 році, за кілька місяців до смерті дядька.

"Мій дядько служив у Королівських ВПС, і цю сукню зробили з парашута", - сказав Торнгілл.

"Наша родина дуже пишається цією сукнею", - додав він.

Після Сандерленда сукні переїдуть до Мідлсбро та Йорка. У період між виставками Торнгілл зберігає свою величезну колекцію у сховищі за певного температурного режиму.

Колекціонер каже, що коли більше не зможе доглядати за сукнями, то планує передати їх у Музей моди у місті Бат.

"Мені це просто подобається. Зараз це справжнє велике хобі, а не бізнес", – сказав 63-річний чоловік.

"Люди кажуть, що це схоже на соціальну історію весіль".