"Це останній із суперпоетів". Помер дисидент Ігор Калинець

У Львові на 86-му році життя помер Ігор Калинець, видатний український поет, дисидент із покоління шістдесятників і багаторічний політв'язень радянських таборів.

Про це повідомила донька поета Дзвінка Калинець-Мамчур.

"Таточко, мій найдорожчий, мій таточко..." - написала жінка на своїй сторінці в фейсбуці.

"Львів сумує", - написав мер Львова Андрій Садовий. Калинець був почесним мешканцем Львова.

"Разом із Іриною Калинець вони стали голосом української гідності у найтемніші часи", - додав Садовий.

"Совість і гордість нашого часу, моральний авторитет і символ нації", - написав про Ігоря Калинця уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у соцмережах.

«Це останній із суперпоетів 60-70-х, поруч Вінграновського, Стуса та Чубая», - відгукнувся про смерть Калинця літературознавець та письменник Ростислав Семків.

Калинець народився 9 липня 1939 році в місті Ходорів на Львівщині. Він вчився на філологічному факультеті Львівського університету, а потім працював у обласному архіві.

За участь в дисидентському русу в серпні 1972 року Ігоря Калинця засудили на шість років в'язниці суворого режиму та три роки заслання.

Він відбував покарання в Пермських концтаборах разом із Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Степаном Сапеляком та іншими дисидентами.

На засланні був разом із дружиною Іриною Стасів-Калинець на Забайкаллі, у с. Ундино-Посєльє, Балейського району в Читинській області.

Ігор Калинець випустив 17 поетичних збірок.

Після повернення із заслання поет перестав писати вірші та пішов працювати в Львівську наукову бібліотеку ім. В. Стефаника. Він видавав дитячі збірки, редагував низку часописів.

Ігор Калинець є лауреатом численних нагород і відзнак, зокрема, премії імені Митрополита Андрея Шептицького, премії імені Василя Стуса.

У 1992 році Ігор Калинець отримав Шевченківську премію за книжку вибраних поезій "Тринадцять аналогій".

У 2016 році Ігорю Калинцю присудили Орден Ярослава Мудрого IV ступеня. Але він відмовився від нього на знак протесту проти, за його словами, "жорстокого зросійщення".

Його дружина - Ірина Стасів-Калинець - відома українська поетка, дисидентка, художниця і філологиня. Вона померла в 2012 році.

"Націоналістична особа"

Дослідник архіві КДБ Едуард Андрющенко оприлюднив доповідну запису голови спецслужби УРСР Федорчука щодо Калинця за 1971 рік.

"В поле зору КДБ він потрапив у 1965 році як націоналістично налаштована особа, учасник різного роду збіговиськ, поширювач самвидавної літератури", - йдеться у доповіді.

Він, за даними КДБ, часто зустрічався з людьми, яких підозрювали у зв'язках з іноземними центрами ОУН.

КДБ доповідала, що в 1968 році в українських виданнях Мюнхена друкували вірші Калинця "Вітражі" та "Церкви".

Спецслужби намагались змусити поета засудити націоналістичні українські рухи за кордоном, які публікували його вірші. Але той, попри тиск навіть на роботі, відмовився це робити.

На вимогу писати вірші про "соціалістичну дійсність", вказується у доповіді КДБ, поет відповів: "В мене немає хисту для написання таких віршів, тому пишу про історичне минуле".

Головним приводом для написання доповідної записки головою КДБ республіки став друк у Брюсселі збірки Ігоря Калинця "Поезія з України".

Художнє оформлення до книги зробив львівський художник Богдан Сорока.