"Ми зайшли дуже легко, практично без опору". Українські військові про операцію на Курщині

Якщо літера "Z" стала символом вторгнення Росії в Україну, то трикутник символізує найвідважнішу спробу України відбити його.

Вони наклеєні чи намальовані на бортах кожної вантажівки, танка чи транспортера, що прямують до кордону з РФ на Сумщині.

Цей наступ дозволив українцям захопити сотні квадратних кілометрів російської території та відчутно підняв темп просування і бойовий дух.

Виконувач обов'язків губернатора Курської області заявив, що під контролем ЗСУ перебувають 28 населених пунктів російського регіону, і майже 200 000 росіян евакуйовано.

Український боєць "Томаш" щойно повернувся з прикордонної операції разом зі своїм товаришем "Акордом", який про військову операцію каже просто: "Звісно, це круто".

Їхній підрозділ безпілотників два дні займався підготовкою наступу.

"У нас був наказ сюди прибути, але ми не знали, що це конкретно означає", - зізнається Томаш, роблячи паузу, щоб випити кави на заправці.

"Ми попередньо розібрали всі ворожі засоби зв’язку і спостереження, тобто ми підготували коридор для входу".

Скільки саме російської території захоплено, достеменно невідомо. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україна контролює вже 1000 кв км на Курщині, але ці дані викликають певний скептицизм.

Міністерство оборони Росії у вівторок наголосило, що спроби українців просунутися в глиб Росії зупинені, але й вони неодноразово виявлялися неправдивими.

Хай там як, але, схоже, Київ залишається відданим цій ризикованій військовій грі.

Рівень активності в прикордонній з РФ Сумщині – це те, чого я не бачив від початку російського вторгнення у 2022 році, коли українці затято тримали удар, а їхні вітрила наповнював вітер.

Це, безсумнівно, довгоочікуваний відхід від виснажливої війни, що тривала останні півтора року, але називати це успіхом чи поразкою було б передчасно.

Мета операції - незрозуміла, хоча президент Володимир Зеленський говорив про націленість на об'єкти, з яких Росія може атакувати Україну, та про наближення "справедливого миру".

При цьому очевидно, що Київ направляє туди свої найкращі війська.

Підтягнуті українські бійці збираються навколо бойових машин. Більшість чемно відмовляються розмовляти. Деякі виглядають виснаженими.

ВВС вдалося поспілкуватися з одним із солдатів, який перебуває на російській території.

Він розповів: для того, щоб змусити Москву зняти частини з інших ділянок фронту в Україні та перекинути їх у Курську область, знадобилися місяці планування.

"Спрацював ефект несподіванки - каже він. - Зайшли ми дуже легко, практично без опору. 6 серпня вночі через кордон зайшли перші групи, напрямків було кілька".

"Практично відразу вийшли до західних околиць Суджі".

У таких операціях секретність на руку військовим. Чого не можна сказати про цивільне населення.

По обидва боки кордону десятки тисяч людей евакуйовують через посилення авіаударів та наближення боїв.

"Російські цивільні не чинять опір, ми їх не чіпаємо, - пояснює український солдат. - Але вони ставляться до нас або різко негативно, або ніяк".

"Обманюють з приводу пересувань і дислокації військ росіян", - додає він.

Солдати, з якими ми поспілкувалися, підтверджують, що росіяни дійсно перекинули сили зі східної лінії фронту, включаючи Харківський, Покровський і Торецький напрямки.

Але жоден з них не каже про уповільнення російського просування.

Володимир Путін пообіцяв "гідну відповідь" на перше з часів Другої світової захоплення території Росії.

Однак страх, який він прагнув посіяти, не дійшов до запилених прикордонних сіл і містечок, які регулярно бомбардують його ж війська.

Михайло і його друг Валєра проїжджають повз нас на своїх оранжевих "Жигулях" у селі Стецьківка на Сумщині.

"Я хочу, щоб вони його [Курськ] взяли і взяли ось так!" - каже Міша, роблячи скручений жест руками.

"Щоб все забрали, і навіть Москву!"

Цей гнів, викликаний перебуванням на узбіччі вторгнення Росії, яке почалося в лютому 2022.

"Росія напала перша, ми не нападаємо, - каже Валєра через опущене вікно автівки. - Наші тепер дали відповідь, показали, що ми теж здатні. Якби нашим дали раніше дозвіл, вони уже б давно взяли".

Здається, Україна нарешті отримала довгоочікуване "зелене світло" від Заходу на удари їхньою зброєю по території Росії.

Втім ставки - надзвичайно високі, про що свідчать нові оборонні споруди, які зводять на околицях Сум.

До минулого тижня цей регіон був під постійною загрозою російського наступу. Якщо український наступ зазнає невдачі, ці побоювання можуть дуже швидко реалізуватися.

Російська досі армія демонструє суттєву перевагу за кількістю військовослужбовців.

"Для тривалого утримання території нам потрібні дві речі: великі населені пункти під контролем і резерви", - пише нам український солдат з території супротивника.

"У нас і так фронт тріщить по швах, і де ми їх візьмемо – незрозуміло".

Київ, схоже, прагне відвернути російські сили від наступу на Донеччині й Харківщині та перенести війну на територію Росії.

Дехто в Україні вважає, що цей наступ може посилити її позиції на майбутніх мирних переговорах.

З іншого боку - він може їх ще більше віддалити.

У підготовці матеріалу брали участь Ганна Чорноус, Софі Вільямс та Анастасія Левченко.