Хто живе в моїй квартирі: розповідь про наших малих сусідів

Хочемо ми того, чи ні, а зазвичай ділимо наше помешкання з купою маленьких істот - когось ми добре знаємо, а про існування інших можемо і не здогадуватися.

Хтось із них нам дуже заважає і робить життя нестерпним, інші ж є корисними, хоча ми цього до кінця і не розуміємо.

Спробуємо розібратися, які вони бувають і що їх приваблює в наших оселях.

Зимувальники

Почнімо з не найвідоміших сусідів.

Восени можна несподівано зустріти в своїй оселі комах, які зібралися перечекати зиму.

У природі вони знаходять собі потаємні місця серед опалого листя, під корою дерев, посеред каміння тощо, проте людські домівки їх також влаштовують.

З-поміж таких на вікнах часто можна побачити тендітних зелених або жовтуватих комах із прозорими крилами і блискучими золотавими очима; це - золотоочки.

Личинки золотоочок поїдають попелиць, дрібних гусениць та інших шкідників садового і паркового господарства, і тому є дуже корисними комахами.

Корисними є й інші типові зимувальники - сонечка. Інколи у під'їзді чи в іншому прохолодному місці можна побачити великі скупчення цих яскравих жуків.

Наші місцеві сонечка - дуже милі, але до рук їх краще не брати: вони кусаються, а при небезпеці ще й випускають отруйну жовту рідину.

Час від часу трапляються й метелики, що зимують у людських помешканнях.

Наприклад, у нас часто трапляється павиче око, або сонцевик павич. На верхній стороні крил цього метелика видні "очі" на яскравому червоному тлі - вони мають збентежити хижаків.

Коли ж метелик складає крила, він ніби пропадає, адже знизу крила непримітні, коричнево-бурі.

Збирачі решток

Найбільш численна група наших дрібних співмешканців - це ті, хто поїдає все їстівне, залишене нами в поспіху: крихти хліба, рештки біля смітника, шматочки їжі, що падають за шафку, пляму від розлитого солодкого чаю на столі.

Найбільш відомі з таких збирачів - руді таргани (прусаки) та кімнатні мухи. Цих непроханих гостей ніхто не любить - і не дарма: вони не лише надокучають, але й можуть розносити харчові інфекції.

Проте у нас живуть далеко не тільки вони…

Наприклад, якщо лишити десь фрукти, на них через короткий час виростуть дріжджі та почнеться процес бродіння, а вже на запах дріжджів прилетять малесенькі мушки (близько 3 мм).

Це - дрозофіли, або плодові мухи. Вони невибагливі та дуже швидко розмножуються: саме тому їх почали розводити в лабораторіях для проведення наукових досліджень.

На цих комахах у біології зробили чимало важливих відкриттів, наприклад обґрунтована хромосомна теорія спадковості.

У вологих та темних місцях, наприклад у закутках ванної чи туалету, іноді можна побачити щетинкохвосток (лусочниць) та мокриць.

Лусочниці - це прудкі безкрилі комахи з трьома довгими щетинками на кінці тіла, а мокриці - це не комахи, а одні з небагатьох наземних ракоподібних.

Проте вони мають чимало спільного. І ті, і ті не люблять яскравого світла, тож зазвичай намагаються втекти і сховатися, коли вмикається лампочка. Коли ж світло гасне, вони вирушають на пошуки шматочків вологого туалетного паперу чи інших дрібних решток.

Одні з найменших мешканців наших осель - пилові кліщі - занадто дрібні, щоб розгледіти їх неозброєним оком (без мікроскопа чи потужного збільшувального скла).

На відміну від іксодових кліщів, які присмоктуються до людини чи хатніх тварин, цим малюкам достатньо невеличких шматочків шкіри, що постійно з нас осипаються.

Вони живуть посеред пилу та можуть заселяти килими, м'які меблі, подушки, ковдри, м'які іграшки тощо. Самі по собі пилові кліщі не становлять небезпеки, однак у людей можуть бути алергічні реакції на них та їх екскременти.

Шкідники запасів

Після лютого 2022 року в багатьох українців посилилася звичка тримати вдома чималі запаси провізії, зокрема різних круп, горіхів та борошна. Для багатьох комах - це справжні скарби, адже одним пакунком бакалїї можна прогодувати десятки, сотні, а то й тисячі нащадків.

Один із найбільш помітних шкідників такого штибу - харчова міль, або амбарна вогнівка. Мабуть, усі знають, що гусінь деяких молей може пошкодити одяг, що зберігається в шафі.

Однак цей вид надає перевагу не тканинам, а сухим харчам, тож саме до комори в першу чергу треба бігти перевіряти, якщо побачите таких метеликів у себе вдома.

Крім молей у провіанті можуть оселятися різноманітні жуки. Один із найбільш поширених з них - хлібний точильник. Ці дрібні жучки (розміром як рисове зерня) радо поточать ваші сухарі, наробивши в них дірочок.

Маленькі вампіри

Деяких комах цікавимо ми самі або наші домашні улюбленці, бо ж вони харчуються нашою кров'ю. Більшість цих кровопивців насправді не живе в наших домівках, а хіба залітають на короткий час підживитися - як ото самиці комарів і ґедзів. Проте є й виключення: такі як блощиці та блохи.

Блощиць, або постільних клопів можна випадково занести до квартири зі старими меблями, книгами та іншими речами сумнівного походження.

Удень ці комахи зазвичай ховаються десь у дивані, під плінтусами, за шпалерами, розетками чи килимами та в інших потаємних місцях. Причому там можуть бути чималі їхні колонії (десятки чи сотні комах), але знайти їх непросто. Інколи їх хіба видають плями та специфічний запах, що нагадує аромат дешевого коньяку.

Вночі клопи виповзають та атакують людей, що сплять. Позбутися блощиць складно - для цього треба знайти та знищити всі їхні схованки, а краще обробити всі приміщення спеціальною отрутою (на цей час з квартири краще виїхати).

Блохи, на відміну від блощиць, не повзають, а стрибають. Людські блохи в нас не дуже поширені, але людей можуть кусати і блохи котів, собак чи пацюків.

Блохи - не лише неприємні, але й небезпечні сусіди, бо можуть переносити інфекційні та паразитарні захворювання.

При боротьбі з блохами треба мати на увазі, що їхні личинки схожі не на дорослих комах, а на дрібних черв'яків чи опаришів та розвиваються не на тілі хазяїв, а десь в органічних рештках.

Тому треба не лише обробляти від бліх своїх пухнастих улюбленців, але й вичищати дрібне сміття по закутках.

Хижаки

Інші наші дрібні сусіди слабко цікавляться нами або нашими речами. Для них наша оселя - всього лише місце для полювання.

Насамперед у квартирах може селитися багато різних видів павуків. Усі павуки - отруйні, проте переважна більшість з наших місцевих павуків не можуть прокусити шкіру людини та/або мають отруту не шкідливу для людей, тож вони не становлять для людей ніякої небезпеки.

Страх павуків (арахнофобія) - добре відомий, проте в умовах міської квартири в Україні - навряд чи виправданий. Павуки полюють на мух і комарів, чим тільки полегшують наше життя. Хіба що прибирати їхнє павутиння - не дуже приємно.

Ще одне "жахіття домогосподарок" - мухоловка, або скутигера - прудка багатоніжка з довгими ногами, що стирчать у всі боки. Попри загрозливий вигляд, мухоловки не роблять людям ніякої шкоди.

Раніше вони взагалі були занесені до Червоної книги України, проте за останні роки дуже сильно поширилися, тож уже не вважаються рідкісними.

Не такий частий, але дуже дивний гість наших осель - хижий клоп редувій ряджений. Його молоді особини (німфи) виробляють клейку речовину, до якої пристають дрібні часточки, що виконують функцію маскування.

Завдяки ним ззовні молодий хижак у квартирі нагадує шматок пилу чи бруду на ніжках. Якщо такого клопа схопити, він може вкусити, але самі вони не лізуть до людей та зазвичай ніяк не заважають.

Будівельники

Деякі комахи влаштовують у нашому домі свій дім та/або прихисток для свого потомства.

Наприклад, на балконі можуть оселитися паперові оси, які будують стільники з паперу, себто з пережованої деревини.

Звісно, таке сусідство - небажане, адже захищаючи гніздо оси можуть гуртом атакувати та жалити, а ще їхні розвідники частенько будуть літати по хаті в пошуках чогось їстівного.

Набагато скромніше себе ведуть одиночні оси, які ліплять горщики з глини. В кожний такий горщик оса складає провіант для своїх личинок: паралізованих павуків або гусениць.

Нарешті, якщо вам дуже не пощастить, у вашому домі можуть оселитися мурашки. Тоді ви зможете спостерігати колони цих комах, що маршують, наприклад, до вашої кухні чи комори.

Вбивати окремих мурашок із таких колон малоефективно, адже з мурашника їм на заміну прийдуть нові. Проте можна спробувати якось відвадити їх, стираючи хімічні сигнали, які вони лишають на своєму шляху.

Світ комах і павуків у наших квартирах - це нагадування того, що природа всюди поруч. І чим більше ми про неї знаємо, тим цікавіше жити.

А замість боротися з кожним дрібним створінням, спробуймо зрозуміти, яке місце воно займає у цьому маленькому міському світі. Із деякими з них можна просто мирно жити поряд.

Кінець кінцем, співіснування - це теж форма гармонії.