"Я ввів у свій організм чужий кал". Навіщо люди це роблять

"Загалом ідея трансплантації калу, звісно, дивна", - каже Рік Даллавей, згадуючи момент, коли його вперше запросили взяти участь у клінічному випробуванні з використанням донорських фекалій.

50-річний чоловік щойно закінчив двомісячну програму щотижневої трансплантації фекалій в Бірмінгемському університеті в Англії. Він сподівається із її допомогою подолати симптоми рідкісного хронічного захворювання печінки під назвою первинний склерозуючий холангіт (ПСХ).

"Це не просто шматок калу, - сміється він, пояснюючи процес трансплантації. - Його обробляють у лабораторії".

Наразі рідкісне захворювання Ріка не лікується - окрім як трансплантацією печінки на кінцевій стадії. У Британії його мають шість-сім людей зі 100 000, й воно скорочує тривалість життя приблизно на 17-20 років.

Ріку поставили діагноз вісім років тому у віці 42 років.

"Я дуже хвилювався, дуже хвилювався про майбутнє, - згадує він. - Це як зі скелі впасти".

Що таке трансплантація калу

Трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ), також відома як трансплантація калу, використовується в кількох країнах для пацієнтів із кишковими захворюваннями, переважно в рамках клінічних випробувань.

Здорових донорів обстежують, із їхніх зразків калу беруть кишкові бактерії та пересаджують у кишківник пацієнта, зазвичай за допомогою колоноскопії, клізми або назогастрального зонду.

Рік пройшов лікування ПСХ у рамках клінічного випробування, але наразі у Великій Британії таке лікування офіційно рекомендують лише для одного захворювання - важкої інфекції Clostridium difficile (C. diff).

Clostridium difficile (C. diff) - це шкідлива бактерія, яка може викликати діарею і часто вражає людей, які тривалий час приймали антибіотики.

50 мл рідкого зразка ТФМ коштує 1300 фунтів стерлінгів (1684 долари), що, за словами експертів, менше, ніж вартість повторного курсу антибіотиків і лікування в лікарні. Для деяких захворювань ТФМ потрібно провести лише один раз.

Деякі заклади також пропонують пероральні капсули, виготовлені зі здорових бактерій, які містяться в людському калі.

Фекалії мають значення

Люди, яким потрібна нова печінка, нирка або серце, можуть чекати місяці або навіть роки, щоб знайти відповідного донора.

На відміну від цих вкрай необхідних органів, людські фекалії широко доступні, хоча думка про чужий кал може викликати у деяких людей відчуття дискомфорту.

Але попри незвичність ситуації Рік довіряє науці – і його дружина та друзі його підтримали.

"У мене немає ніякого збентеження чи шоку, – каже Рік. – Якщо є шанс, що це спрацює, чому б і ні? Саме так відреагували мої друзі та родина".

Банки фекалій

Центр лікування мікробіому (MTC) при Університеті Бірмінгема став першою у Британії незалежною організацією, яка пропонує ТФМ. Він надає зразки калу для безпечного лікування сотень пацієнтів від інфекцій C. diff, а також для дослідницьких випробувань.

У закладі донори проходять суворий процес скринінгу, який включає детальну історію хвороби, оцінку способу життя та тести на патогени в крові та калі.

Після ретельної перевірки здорові зразки калу зберігаються до 12 місяців у морозильній камері за температури -80°C. Коли пацієнту потрібна фекальна трансплантація, заморожений відфільтрований кал розморожують і поміщають у шприц.

Роль ТФМ у лікуванні ПСХ

Експерти попереджають, що у 70-80% пацієнтів, які мають ПСХ, також розвинеться запальне захворювання кишківника (ЗЗК) - цей термін використовують для позначення різних запальних захворювань, таких як хвороба Крона та виразковий коліт, які можуть спричинити сильний біль і діарею.

Доктор Палак Тріведі, консультант-гепатолог і гастроентеролог, відповідальний за лікування Ріка, каже, що вчені не знають, чому у людей розвивається ПСХ або чому він пов’язаний із ЗЗК.

"Ми прагнемо трансплантувати кал зі здоровим складом кишкової мікробіоти в кишківник пацієнтів із ПСХ і подивитися, як це впливає на їхнє захворювання печінки", - пояснює лікар.

Рекомендації щодо трансплантації фекалій

Наразі трансплантація фекалій не є основним варіантом лікування будь-якого захворювання, каже доктор Хорас Вільямс, гастроентеролог Імперського коледжу Лондона, який брав участь у розробці формальних рекомендацій щодо ТФМ.

Доктор Вільямс наголошує, що Національна служба охорони здоров’я пропонує використовувати ТФМ лише для важких інфекцій Clostridium difficile (C. diff), а не для інших захворювань. Він радить пацієнтам, які бажають отримати лікування з інших причин, брати участь у клінічних випробуваннях, як це зробив Рік.

Доктор Бенджамін Малліш, гастроентеролог Імперського коледжу Лондона та головний автор рекомендацій Британського товариства гастроентерології (BSG) щодо ТФМ, розповів ВВС, що багато людей практикують ТФМ самостійно, що може бути вкрай небезпечним.

Спеціалістка з медичної біоетики доктор Гаррієт Етерідж з Центру біоетики Стіва Біко при Університеті Вітвотерсранд, Південна Африка, зазначає, що без досвідчених практиків і чітких вказівок ТФМ може бути шкідливою, "особливо в бідніших країнах, де ресурси системи охорони здоров’я обмежені".

У дуже рідкісних випадках таке лікування навіть спричиняло смерть.

Від родича чи від незнайомця?

Крім США та Європи, ТФМ проводять у рамках клінічних випробувань у таких країнах як Бразилія, Південна Африка та Індія.

Деякі пацієнти не бажали проходити таке лікування через огиду до фекалій, а також через різні культурні, соціальні та релігійні переконання.

"Люди іноді дуже дивно реагують на це лікування і можуть подумати, що лікар жартує", - каже доктор Піюш Ранджан з Інституту гастроентерології печінки та жовчовивідних шляхів підшлункової залози лікарні імені Сера Ганга Рама в Індії.

З власного досвіду доктор Ранджан каже, що деякі пацієнти краще сприймають кал від родичів, а не від абсолютно незнайомої людини, навіть якщо незнайомець пройшов перевірку та був здоровим.

Але опитування понад 200 членів Crohn's and Colitis UK навпаки показало, що більшість віддають перевагу калу з невідомого перевіреного джерела, а не від когось зі знайомих.

У цьому ж опитуванні кількість людей, які були готові пройти таке лікування, зросла після того, як учасники більше дізналися про цей процес.

"Освіта завжди руйнує багато бар’єрів", – каже ВВС доктор Брет Палмер, який проводив дослідження.

Рік сподівається, що участь у випробуванні допоможе вилікувати його рідкісне захворювання.

"Якби хтось сказав мені 10 років тому, що людські фекалії можуть лікувати захворювання, я б у це взагалі не повірив, - каже він. - Але тепер це реальність і відбувається".