Яким буде друге президентство Трампа для України та світу

Дональд Трамп став лише другим президентом в історії Сполучених штатів, який обіймав найвищу посаду країни два терміни не поспіль. Попереднім був Гровер Клівленд, який перебував на посаді між 1885 і 1889 роками, не зміг переобратися, але через чотири роки отримав новий мандат.

На думку експертів, перше президентство Дональда Трампа може дати гарне уявлення про те, як він поводитиметься цього разу, коли розпочне свій другий термін на посаді президента США. Вони вважають, що президент Трамп продовжить те, на чому він зупинився у 2020 році після закінчення свого першого президентського терміну.

Повернення Дональда Трампа в Білий дім також має змінити зовнішню політику США, обіцяючи потенційно радикальні зміни на багатьох фронтах на тлі того, як у різних частинах світу панують війна та невизначеність.

Під час своєї кампанії Трамп давав широкі політичні обіцянки, часто без конкретних деталей, засновані на принципах невтручання та торгівельного протекціонізму - або, як він каже, "Америка в першу чергу".

Його перемога свідчить про одне з найбільш значних потенційних зрушень у підході Вашингтона до зовнішніх справ за багато років.

Україна, Росія та НАТО

Під час своєї кампанії Трамп неодноразово заявляв, що може припинити війну між Росією та Україною "за один день". Коли його запитали, як це зробити, він запропонував проконтролювати угоду, але відмовився надати деталі.

У статті, яку написали двоє колишніх радників Трампа з національної безпеки у травні цього року, йдеться, що США повинні продовжувати постачати зброю в Україну, але ця підтримка має залежати від початку мирних переговорів Києва з Москвою.

Щоб задобрити Росію, Захід має пообіцяти відкласти такий бажаний вступ України до НАТО. Колишні радники зазначили, що Україна не повинна відмовлятися від надій повернути всю свою територію з-під російської окупації, але вона повинна вести переговори, виходячи з поточних ліній фронту.

Опоненти Трампа від Демократичної партії, які звинувачують його в підлабузництві до президента Росії Володимира Путіна, кажуть, що його підхід рівнозначний капітуляції України та поставить під загрозу всю Європу.

Водночас сам Трамп постійно заявляв, що його пріоритетом є припинення війни та зупинка виснаження ресурсів США.

Незрозуміло, наскільки стаття колишніх радників відображає власне мислення Трампа, але вона може бути орієнтиром щодо того, які поради він отримає.

Його підхід до припинення війни - "Америка в першу чергу" - також поширюється на стратегічне питання майбутнього НАТО, трансатлантичного військового альянсу "один за всіх", створеного після Другої світової війни спочатку як захист проти Радянського Союзу.

Зараз НАТО нараховує понад 30 країн, і Трамп тривалий час скептично ставився до альянсу, звинувачуючи Європу в тому, що вона користується обіцянками Америки про захист.

Чи справді він виведе США з НАТО, що стане сигналом про найважливішу зміну в трансатлантичних оборонних відносинах майже за століття, залишається предметом дискусії.

Деякі з його союзників вважають, що його жорстка лінія є просто тактикою переговорів, щоб змусити членів дотримуватися вказівок Альянсу щодо витрат на оборону.

Але реальність полягає в тому, що лідери НАТО будуть серйозно стурбовані тим, що його перемога означатиме для майбутнього альянсу і як його стримувальний ефект сприймають ворожі лідери.

Близький Схід

Як і у випадку з Україною, Трамп пообіцяв принести "мир" на Близький Схід – маючи на увазі, що він припинить війну Ізраїлю та ХАМАС у Газі та війну Ізраїлю та Хезболли в Лівані. Але, знову ж таки, не сказав, як.

Він неодноразово заявляв, що якби при владі був він, а не Джо Байден, ХАМАС не напав би на Ізраїль через його політику "максимального тиску" на Іран, який фінансує це угруповання.

Загалом, цілком імовірно, що Трамп спробує повернутися до політики, згідно з якою його адміністрація вивела США з ядерної угоди з Іраном, застосувала більше санкцій проти Ірану та вбила генерала Касема Сулеймані – наймогутнішого іранського військового командувача.

У Білому домі Трамп проводив рішучу проізраїльську політику, назвавши Єрусалим столицею Ізраїлю та перенісши туди посольство США з Тель-Авіва – крок, який активізував християнську євангельську базу Трампа – основну групу виборців республіканців.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу називав Трампа "найкращим другом, якого Ізраїль коли-небудь мав у Білому домі".

Але критики стверджують, що його політика мала дестабілізаційний вплив на регіон.

Палестинці бойкотували адміністрацію Трампа через те, що Вашингтон не підтримав їхні претензії на Єрусалим – місто, яке є історичним центром національного та релігійного життя палестинців.

Вони потрапили у ще більшу ізоляцію, коли Трамп виступив посередником у так званих "Авраамових угодах", які передбачали історичну угоду щодо нормалізації дипломатичних відносин між Ізраїлем і кількома арабськими та мусульманськими країнами. Вони не передбачали необхідності того, щоб Ізраїль визнав майбутню незалежну палестинську державу - так зване рішення про дві держави - яке раніше було умовою арабських країн для укладання такої регіональної угоди.

Натомість залучені країни в обмін на визнання Ізраїлю отримали доступ до передової зброї США.

Палестинці опинилися у чи не найбільшій ізоляції у своїй історії з боку єдиної сили, яка справді може застосувати важелі впливу на обидві сторони конфлікту. Це ще більше підірвало їхню здатність - як вони це бачать - захищати себе.

Під час передвиборчої кампанії Трамп зробив кілька заяв про те, що він хоче припинення війни в Газі.

У нього були складні, часом не найкращі стосунки з Нетаньяху, але він, безперечно, має можливість чинити на нього тиск.

Він також має історію міцних відносин з лідерами ключових арабських країн, які мають контакти з ХАМАС.

Незрозуміло, як він буде навігувати між своїм бажанням продемонструвати рішучу підтримку ізраїльському керівництву та одночасно намагатися завершити війну.

Союзники Трампа часто зображували його непередбачуваність як дипломатичний актив, але на дуже суперечливому та нестабільному Близькому Сході в розпал кризи, яка вже має історичні масштаби, геть не ясно, які вона матиме наслідки.

Трампу доведеться вирішити, як - і чи взагалі - продовжувати загальмований дипломатичний процес, запущений адміністрацією Байдена, щоб добитися припинення вогню в Газі в обмін на звільнення заручників, утримуваних ХАМАС.

Китай і торгівля

Підхід Америки до Китаю є стратегічно найважливішою сферою зовнішньої політики, яка має найбільші наслідки для глобальної безпеки та торгівлі.

Коли він був на посаді, Трамп називав Китай "стратегічним конкурентом" і ввів мита на деякий китайський імпорт до США. Це спричинило запровадження Пекіном мит на американський імпорт.

Були спроби деескалації торгової суперечки, але пандемія Covid знищила цю можливість, і відносини погіршилися, оскільки колишній президент назвав Covid "китайським вірусом".

Хоча адміністрація Байдена стверджувала, що має більш відповідальний підхід до політики щодо Китаю, вона фактично зберегла багато мит на імпорт із часів Трампа.

Торгівельна політика стала тісно пов’язаною з уявленнями виборців у США про захист робочих місць у американському виробництві – навіть попри те, що довготривале скорочення робочих місць у традиційних галузях промисловості США, як-от сталеливарна промисловість, значною мірою пов’язане з автоматизацією виробництва та змінами виробництва, ніж із глобальною конкуренцією та офшорингом.

Трамп називав президента Китаю Сі Цзіньпіна "геніальним" і "небезпечним", а також дуже ефективним лідером, який контролює 1,4 мільярда людей "залізною рукою" - його опоненти водночас називали це прикладом захоплення Трампа диктаторами.

Схоже, що колишній президент відмовиться від підходу адміністрації Байдена щодо побудови міцнішого партнерства США в галузі безпеки з іншими країнами регіону, намагаючись стримати Китай.

США продовжують військову допомогу самокерованому Тайваню, який Китай розглядає як свою провінцію, яка згодом опиниться під контролем Пекіна.

У жовтні Трамп заявив, що, якщо він повернеться до Білого дому, йому не доведеться використовувати військову силу, щоб запобігти китайській блокаді Тайваню, оскільки президент Сі знає, що він "божевільний", і запровадить паралізуючі тарифи на китайський імпорт, якщо це станеться.

Внутрішня політика

Багато експертів вважають, що у внутрішній політиці Трамп продовжить те, на чому він зупинився у 2020 році після закінчення свого першого президентського терміну.

Одним із його незавершених проєктів є закриття південного кордону США та будівництво прикордонної стіни – характерна політика його першого терміну. Тоді він не зміг отримати схвалення Конгресу на фінансування, яке йому було необхідно для будівництва стіни.

Очікують, що він виконає свою передвиборчу обіцянку і завершить її будівництво.

Масова депортація

Президент Трамп також, імовірно, домагатиметься підтримки Конгресу для свого плану масової депортації людей, які не мають законного дозволу на перебування у країні.

За оцінками дослідницького центру Pew, у 2022 році у США було близько 11 мільйонів нелегальних іммігрантів, хоча Трамп і його кампанія стверджували, що їх було набагато більше.

Експерти попереджають, що будь-яка масова депортація мігрантів буде дорогою та важкою для реалізації, і може мати негативні наслідки для певних сфер економіки, в яких незадокументована праця відіграє ключову роль.

Коли в липні Дональд Трамп став кандидатом від Республіканської партії у президенти, він пообіцяв "негайно покласти край нищівній інфляційній кризі, знизити процентні ставки та знизити вартість енергії".

Він хоче продовжити дію знижених податків, які він запровадив у 2017 році й термін дії яких закінчується наступного року. Це була найбільша податкова реформа за кілька десятиліть, спрямована на спрощення податкового кодексу та сприяння зростанню та інвестиціям.

Найбільші скорочення податків припали на бізнес і багатих, і демократи закликали їх скасувати.

Також очікують, що Трамп ще більше знизить корпоративні ставки до 15% і скасує податки на чайові та виплати соціального страхування пенсіонерам.

Ще одна торгова війна?

Трамп також хоче збільшити видобуток нафти у США, оскільки вважає, що її висока вартість сприяла інфляції, і що це призведе до зниження витрат на енергоносії, хоча аналітики налаштовані скептично.

Він також заявив, що планує запровадити мита в розмірі 10-20% на більшість іноземних товарів, причому на імпорт із Китаю ляже основний тягар у 60%. Однак багато економістів попереджають, що такі заходи в кінцевому підсумку оплачуватимуть американські споживачі у вигляді вищих цін.

Під час свого першого терміну президент Трамп розпочав торгову війну з Пекіном, звинувативши Китай у нечесній торговій практиці та крадіжці інтелектуальної власності.

Однак на те, чи зможе він проводити свою політику так, як йому хочеться, безумовно, впливатиме склад Конгресу США.

Варто зазначити, що в 2017-2019 роках республіканці контролювали і Сенат, і Палату представників.

Але тоді Трамп був новачком на Капітолійському пагорбі, і його вважали людиною, яка не знайома з роботою Конгресу. Це завадило йому використати перевагу республіканців у Білому домі та мати більшість у Конгресі для досягнення значних політичних перемог, вважають політологи.

Заборони абортів

Під час свого першого терміну Трамп контролював призначення трьох суддів Верховного суду, які зіграли ключову роль у скасуванні конституційного права на аборт - рішення 1973 року, відомого як "Роу проти Вейда". Тому багато хто ставить питання, що він може зробити під час свого другого терміну.

Однак під час вересневих теледебатів із Камалою Гарріс він сказав, що не підпише федеральну заборону абортів, оскільки "немає жодних причин підписувати заборону, тому що ми отримали те, чого всі хотіли", сказав він.