Гарантії безпеки і війська для України. Про що ще домовились США і європейці у Парижі

Франція, Велика Британія та Україна підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розташування багатонаціональних сил в Україні після досягнення перемир'я.

Учасники саміту в Парижі, серед яких були спецпосланці президента США Стів Уіткофф і Джаред Кушнер, також підписали "Паризьку декларацію", в якій висловили намір надати Україні гарантії безпеки.

Як заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує агентство Reuters, ці гарантії безпеки означають, що Україні не доведеться здаватися і що будь-яка мирна угода в майбутньому не буде порушена.

У разі мирної угоди з Росією, заявив на спільній пресконференції британський прем'єр Кір Стармер, Велика Британія та Франція створять військові центри в Україні - ці дві країни направлять своїх військових. Макрон уточнив, що з його боку це може бути кілька тисяч вояків.

При цьому питання територій залишається невирішеним, як і те, чи погодиться Росія на мирну угоду та присутність іноземних військ в Україні.

"Цими документами ми посилюємо подальшу юридичну роботу, щоб коли дипломатія спрацює, на завершення війни в нас була повна готовність розмістити сили Коаліції охочих", - підтвердив президент України Володимир Зеленський. На його думку, це сигнал про те, "наскільки серйозно Європа і Коаліція охочих готова працювати заради реальної безпеки".

Окрім декларації, за словами Зеленського, країни підписали інші документи. Там зазначено, які країни будуть лідирувати в майбутній архітектурі безпеки України, "які сили потрібні, як вони будуть керуватися, на яких рівнях, буде командування".

Невдовзі, каже Зеленський, буде також визначено, як працюватиме моніторинг мирних домовленостей, головну відповідальність за який нестиме США, а також про те, як буде фінансуватися українська армія.

Але, додав Зеленський, "архітектура того, якою має бути безпека після війни, вже є".

"Ми розуміємо, яка країна та на що готова в Коаліції охочих", - окремо зазначив він.

Загалом у переговорах брали участь представники близько 30 країн, зокрема, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, польський прем'єр Дональд Туск та інші.

Голова Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що ЄС готовий підтримати мирну угоду щодо України за допомогою цивільних і військових місій на місцях.

Про готовність "закріпити мир в Україні за допомогою військової присутності" заявив і прем'єр Іспанії Педро Санчес.

Натомість Італія і Польща заявили, що присутності їхніх військ в Україні чекати не варто.

Крім того, як заявив польський прем'єр Дональд Туск заявив, зустріч "Коаліції охочих" у Парижі не призведе до остаточних рішень щодо припинення вогню в Україні.

"Це ще не будуть зобов'язання, які вимагатимуть будь-яких логістичних чи фінансових рішень, але вони стануть підтвердженням волі до повноцінної європейсько-американської співпраці для гарантування безпеки, підтримки та відбудови України після війни, і, перш за все, для досягнення справедливих та безпечних умов для миру або принаймні припинення вогню", – заявив Туск.

Про що йдеться у "Паризькій декларації"

Головним результатом саміту стала "Паризька декларація", текст якої опублікували на сайті Єлисейського палацу.

Цей документ складається із п'яти пунктів:

Крім того, Франція, Велика Британія та Україна підписали тристоронню декларацію, в якій Париж та Лондон висловили готовність відправити на українську територію війська у разі припинення війни.

Прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер пояснив, що цей документ "відкриває шлях для юридичного обґрунтування дій на території України британських, французьких та партнерських сил".

"[Вони] забезпечуватимуть безпеку українського неба та моря, а також відновлюватимуть українські збройні сили на майбутнє, — сказав Стармер. - Я можу також сказати, що після припинення вогню Британія та Франція створять в Україні "військові хаби" та збудують захищені об'єкти для зброї та військового обладнання, щоб підтримувати оборонні потреби України".

Російська влада неодноразово заявляла, що ніколи не погодиться з присутністю в Україні військ, оскільки вважає це загрозою своїй безпеці.

Що говорили на пресконференції за підсумками зустрічі

Під час підсумкової пресконференції учасники саміту говорили про цю подію як найважливіший крок на шляху до миру.

Примітно, що до журналістів вийшли президенти України та Франції, прем'єр-міністр Великої Британії та канцлер Німеччини — а також два спеціальних представники Трампа Стів Уіткофф та Джаред Кушнер (останнім довелося ділити один пюпітр).

Організатор саміту, президент Франції Еммануель Макрон, заявив, що члени "коаліції охочих" за сприяння США повинні надати Україні юридично зобов'язуючі гарантії безпеки.

"Це має означати, що мирна угода ніколи не призведе до нової загрози для України", - сказав Макрон. Французький лідер при цьому нагадав, що у минулому Росія неодноразово порушувала мирні угоди, зокрема з Грузією, Молдовою та Україною.

Володимир Зеленський визнав, що питання територій — головна перешкода на шляху до припинення вогню залишається невирішеною.

Він пояснив, що Україна готова підписати зі США договори щодо гарантій безпеки, але з ними "ще є питання".

"Найбільші питання, над якими потрібно ще працювати, - це питання територіальні", - сказав український президент.

Спецпосланець Трампа Стів Уіткофф при цьому повторив свою звичайну тезу про те, що президент США хоче встановити мир в Україні, і заявив, що його місія — бути посередниками у мирному процесі.

"Ми думаємо, що в основному закінчили з протоколами безпеки, щоб люди в Україні знали: коли це закінчиться, то закінчиться назавжди", - заявив Віткофф.

Про які саме гарантії йдеться

Незадовго до Різдва в Берліні відбулося схоже засідання "коаліції охочих", і тоді США були дуже близькими до того, щоб взяти на себе конкретні зобов'язання щодо підтримки повоєнної структури безпеки України. Проте формально Вашингтон цього все ж таки не схвалив.

Кореспондент ВВС у Парижі Г'ю Скоффілд зазначає, що президент Макрон, безумовно, сподівався, що в результаті нинішнього саміту США поставлять свій підпис — або ж дадуть публічні зобов'язання щодо гарантій безпеки для Києва.

Підписання "Паризької декларації" можна трактувати як його успіх, хоча під час підсумкової пресконференції представники США говорили, що роботу над гарантіями безпеки ще не завершено.

Ці гарантії Зеленський називав подібними до П'ятої статті Статуту НАТО, яка передбачає колективний захист усіх учасників альянсу у разі нападу на одного з них.

Україна заявляла про намір стати членом НАТО та Європейського союзу (це зафіксовано у Конституції України), проте тепер Зеленський визнає, що США та деякі інші західні країни не хочуть її приєднання до альянсу.

Тому тепер Київ домагається гарантій безпеки, практично рівноцінних вступу до НАТО.

Однак Г'ю Скоффілд нагадує, що все це має сенс лише за умови самого припинення вогню, а його поки що й близько не видно.

Росія давала зрозуміти, що не відступить від максималістських вимог закінчення війни. За словами президента Володимира Путіна, Москва готова на припинення вогню у разі виведення українських військ із підконтрольних ним територій Донецької області. Київ на цю вимогу не погоджується.

Що залишається невирішеним

Саміт у Парижі відбувся невдовзі після переговорів між американським президентом Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським, які перед новим роком зустрічалися у резиденції президента США Мар-а-Лаго у Флориді.

Після тої зустрічі її учасники заявили, що їм вдалося погодити надання Україні гарантій безпеки від США, проте невирішеним залишилося головне питання: вимоги Росії вивести українські війська із підконтрольної Києву частині Донецької області.

Ми в основному завершили роботу над гарантіями безпеки, питання землі невирішене, заявив Стів Уіткофф

Зеленський заявив, що мирний план узгоджений на 90%, при цьому він визнав, що найбільше розбіжностей залишається щодо територій.

Однак, пропозиції ще не були представлені Росії, реакція якої поки що далеко не обнадійлива.

Невирішеними залишаються 10% угоди - це пункт про територіальні поступки і про те, хто керуватиме і експлуатуватиме Запорізьку АЕС.

Після переговорів між Зеленським і Трампом у Флориді український президент також заявляв, що Вашингтон запропонував гарантії безпеки на 15 років, але терміни їх реалізації ще не зрозумілі.

Мовчання на тему Мадуро

Як передає кореспондент ВВС Г'ю Скоффілд із Парижу, господар зустрічі, французький президент Еммануель Макрон прагнув тримати те, що відбувається навколо України, якнайдалі від подій у Венесуелі, президента якої Ніколаса Мадуро захопили американські війська і доставили до Нью-Йорка для суду за звинуваченнями в торгівлі наркотиками.

Президент Франції зазнав у своїй країні величезного тиску та критики через його початкову реакцію на венесуельську операцію США: Макрон не згадав міжнародне право, не говорив про шкоду, яку могли завдати міжнародним нормам дії Вашингтона. Здавалося, що він просто прийняв їх як належне.

З того часу Макрон дещо скоригував позицію та заявив, що міжнародне право є важливою частиною французької зовнішньої політики. Але водночас очевидно, що президенту Франції довелося балансувати надзвичайно обережно, аби не зірвати зустріч щодо України.

Так, у принципі, Франція проти дій США, але водночас вони хочуть, щоб Дональд Трамп залишався членом коаліції з підтримки України.

Це пояснює, чому Макрон та інші європейські лідери вдаються до словесних хитрощів, публічно не засуджуючи операцію США із захоплення Мадуро, робить висновок кореспондент ВВС.