"Дівчина била мене ногами і не пускала в туалет, забрала гроші"

Чоловік, якого колишня дівчина била, змушувала спати на підлозі та не пускала в туалет, заявив, що хоче розповісти свою історію, щоб допомогти іншим жертвам.

41-річний Гарет Джонс розповів, що йому знадобилося більше року психологічної терапії, щоб почати оговтуватися після місяців емоційного та фізичного насильства з боку жінки, з якою він познайомився онлайн у липні 2021 року.

Благодійна організація, на лінію довіри якої він звернувся, заявила, що домашнє насильство стосовно чоловіків не таке рідкісне явище, як багато хто думає, і кожен шостий-сьомий чоловік стає його жертвою протягом свого життя.

Mankind Initiative також виявила, що в Уельсі щороку від рук партнера страждає кожен 25-й чоловік.

За що засудили жінку

Попередження: ця стаття містить деталі знущань, які можуть засмутити

Цього року 41-річну Сару Рігбі з Вінсфорда в графстві Чешир засудили до 20 місяців тюремного ув'язнення з відстрочкою на два роки в суді Честера після того, як вона визнала себе винною у примусі та контролюванні.

Детективка Софі Ворд із поліції Чеширу зазначила: "Багато людей думають, що лише жінки можуть бути жертвами поведінки примусу та контролю, але, як показує цей випадок, це не завжди так".

Менеджер національної служби охорони здоров’я Британії з міста Понтіпрід в Уельсі Гарет Джонс розповів, що протягом дев’яти місяців стосунків був ізольований від друзів і родини. Його позбавили контролю над своїми фінансами - втратив приблизно 40 000 фунтів стерлінгів.

Він зазнавав щоденних словесних образ і приниження - Рігбі навіть забороняла йому користуватися туалетом чи душем без її дозволу.

Через суворий контроль за його дієтою він втратив 28 кг за два місяці, а Рігбі неодноразово говорила йому, що скаже поліції, що він напав на неї, якщо комусь розповість про насильство з її боку.

ВВС поговорила з ним через п’ять місяців після винесення вироку Рігбі. Чоловік сказав, що спочатку стосунки здавалися йому нормальними, хоча оглядаючись назад він усвідомлює, що вона була "надмірно ніжною".

"Мені здається, це називають любовним бомбардуванням", - розповів Гарет.

"Я думав: "Як людина може бути такою люблячою? - сказав він. - Мені здається, таке заскочує зненацька... думаєш, що це справді та єдина, і це може спрацювати. Це було аж надто потужно".

Він відмовився від своєї квартири та переїхав до дому Рігбі лише через чотири місяці після їхнього знайомства. Тоді активізувалися знущання.

Рігбі змусила його заплатити за весь час, який він раніше проводив у неї вдома.

Він також платив 700 фунтів стерлінгів на місяць за оренду та оплачував усі рахунки, але при цьому не мав ключа, і міг перебувати у домі лише тоді, коли вона була вдома.

Обмеження на ванну, туалет і їжу

Також жінка обмежувала його у використанні туалету та вирішувала, що він міг їсти.

"Як покарання вона змушувала мене спати на підлозі без ковдри, якщо щось ішло не так, як вона хоче", - розповів Гарет.

"Вона не дозволяла мені ані приймати душ, ані голитися, ані користуватися туалетом, - зізнався він. - Мені довелося терпіти і бігти до місцевого супермаркету, пабу чи ресторану".

"Якщо вона хотіла вийти, я повинен був також піти, навіть якщо я намагався працювати", - додав чоловік.

Рігбі переглядала його телефон і казала йому не спілкуватися з родиною та друзями, кажучи йому: "Ти тепер зі мною".

Будь-які повідомлення, які він надсилав своїй мамі, чоловік негайно видаляв, щоб уникнути наслідків.

Він зазнавав і фізичного насильства - дівчина кусала його, била ногами та дряпала нігтями.

Гарет розповів, як у Лондоні, куди вони поїхали на вихідні, Рігбі зажадала, щоб він купив їй дизайнерську сумочку.

"Ми були в Harrods, і вона сказала: "Ми не підемо, поки ти не купиш мені щось дороге", - сказав він.

"Вона вчепилася мені в руку через джемпер так, що рука почала кровоточити, поки не змусила мене купити для неї щось дороге", - додав Гарет.

Мама допомогла врятуватись

Через п’ять місяців після того, як він переїхав до Рігбі, Гарет таємно зустрівся з мамою за чашкою кави.

"Вона розплакалася в мене на очах", - сказав він.

"Я подумав: "Я не можу більше змушувати свою сім’ю це терпіти"... вони благали мене піти", - згадує Гарет.

Приблизно в той час Гарет зателефонував до організації Mankind Initiative.

Там підтвердили, що він зазнав домашнього насильства - і коли він почув про це від сторонніх людей, то зрозумів, що йому треба тікати.

Мама Гарета Діана Дебенс сказала, що сім'я "пишається" ним за те, що він розповів про те, що з ним сталося.

За її словами, родина дуже важко переживала цю ситуацію:

"Ти проходиш через гамму емоцій. Є роздратування. Хочеться просто тряхнути його і сказати "Просто тікай звідти", - каже вона. - Ти знаєш, що він переживає біль. Це твоя дитина, незалежно від віку. І ти почуваєшся безпорадним".

Жінка розповіла, що бачила сина з синцями, а одного разу з порізом на носі.

"Я не могла повірити, що одна людина може так поводитися з іншою", - додала вона.

Голова Mankind Initiative Марк Брукс похвалив Гарета за хоробрість через те, що він розповів свою історію, та сказав, що про досвід таких людей, як він, не часто чують.

"Про чоловіків, які стали жертвами домашнього насильства, не так багато інформації", - сказав він.

"Про це не часто говорять. Тож чоловіки навіть не завжди усвідомлюють, що домашнє насильство може статися з ними", - додав Брукс.

І Гарет, і його мама сподіваються, що він зможе знайти кохання в майбутньому, але він каже, що поки що про це говорити зарано.

Гарет пішов від своєї кривдниці "у чому був", і йому довелося починати фінансово з нуля, будувати новий дім і відновлювати дружні стосунки, не кажучи вже про зусилля, яких йому довелося докласти, щоб відновитися.

"Це надовго підірвало мою впевненість... У мене була низька самооцінка через постійне жорстоке поводження - сказав він. - Мені довелося пройти терапію".

Він додав, що існує стигматизація чоловіків, які говорять про жорстоке поводження, і він вирішив розповісти свою історію, щоб спробувати це змінити.