Кокура: місто, яке двічі уникло атомного бомбардування

Міста Кокура більше немає. 1963 року його об'єднали з чотирма іншими містами на південному заході Японії, утворивши Кіта-Кюшю, який сьогодні налічує трохи менше мільйона жителів.

Але назва міста, як і раніше, посідає важливе місце в пам'яті японців. Його зникнення могло бути набагато трагічнішим.

Кокура була одним із міст, яке США обрали для атомних бомбардувань Японії у 1945 році. Вона двічі дивом уникла руйнування в останні дні Другої світової війни.

9 серпня 1945 року від долі Хіросіми, яку бомбардували трьома днями раніше, Кокуру відділяло всього кілька хвилин. Але сукупність факторів змусила ВПС США завдати ядерного удару по Нагасакі.

Внаслідок бомбардувань у Хіросімі загинуло 140 тисяч людей, у Нагасакі - 74 тисячі, а сотні тисяч людей протягом багатьох років страждали від наслідків радіації.

Вислів "пощастило як Кокурі" став японським фразеологізмом, який означає щасливий порятунок від жахливої долі.

Але як це сталося?

Хмарність та дим у небі

До середини липня 1945 року військове керівництво США обрало 12 японських міст для атомного бомбардування через наявність там важливих військових цілей, наприклад, заводів і військових баз.

Кокура посідала у цьому списку друге місце після Хіросіми. Це був центр виробництва зброї, де був один із найбільших арсеналів японської армії.

6 серпня на місто мали скинути першу атомну бомбу, якби з якихось причин американські військові не змогли б скинути її на Хіросіму. Однак перешкод на їхньому шляху не виникло, і Кокура врятувалася вперше.

Через три дні, рано-вранці, бомбардувальники B-29 вилетіли в напрямку Кокури. Один із них, "Бокскар", ніс "Товстуна" - плутонієву бомбу, ще потужнішу, ніж уранова, яку днями раніше скинули на Хіросіму.

Але того ранку над Кокурою були хмари. Погану видимість, можливо, посилив дим від пожеж, спричинених бомбардуваннями сусіднього міста Явата днем раніше.

Деякі історики стверджують, що заводи Кокури спеціально палили тими днями вугілля, щоб створити димову завісу над містом: на той час Японію вже регулярно бомбили з повітря.

Згідно з американськими військовими документами та звітом журналіста New York Times Вільяма Лоуренса, який був на борту одного з бомбардувальників 9 серпня, B-29 три рази облетіли Кокуру.

Пілоти мали наказ скидати бомбу тільки після візуального підтвердження цілі, щоб максимально збільшити її руйнівну силу. Але ще до того, як їм вдалося це зробити, у Кокурі помітили літаки та відкрили по них вогонь.

Тоді майор Чарльз Суїні, який пілотував "Бокскар", вирішив летіти до Нагасакі, адже кружляючи над містом, літаки також витрачали дороге паливо.

Так Кокура врятувалася вдруге.

Вберегти столицю

З березня 1945 року американські літаки безжально бомбардували Японію, використовуючи запалювальні бомби, які спалювали вщент цілі міста.

За оцінками, в результаті лише одного нальоту на Токіо в ніч на 9 березня загинуло понад 83 тисячі людей, а понад мільйон залишилися без даху над головою.

Але Кокура на той час, коли над нею з'явилися B-29, мало постраждала від бомбардувань.

Як і інші можливі цілі для ядерного бомбардування, Кокуру не бомбили запалювальними бомбами - американські військові хотіли по можливості зберегти ці міста відносною цілими, щоб краще вивчити наслідки та збитки від застосування атомної зброї.

Нагасакі до початкового списку цілей не входило, але його включив туди колишній тоді військовий міністр США Гаррі Стімсон замість Кіото.

Він зумів переконати президента США Гаррі Трумена, що знищення стародавньої столиці Японії надзвичайно ускладнить примирення між Токіо та Вашингтоном після війни.

Однак американські історики стверджують, що Стімсоном також рухали і особисті інтереси. Він раніше кілька разів відвідував Японію та, за деякими даними, провів у Кіото свій медовий місяць.

Полегшення та скорбота

15 серпня 1945 року імператор Хірохіто оголосив про беззастережну капітуляцію Японії.

Кокура, нині Кіта-Кюшю, уникла руйнування, але місто завмерло від жаху. Коли стало відомо, що бомба, скинута на Нагасакі, спочатку призначалася Кокурі, полегшення її мешканців змішалося з горем та співчуттям.

У Кіта-Кюшю є Меморіал жертвам атомного бомбардування Нагасакі, розташований у парку на місці колишнього збройового арсеналу.

На пам'ятнику, біля якого з 1973 року щорічно 9 серпня проходить меморіальна церемонія, описано порятунок міста та тяжке становище Нагасакі.

У 2022 році відкрився Музей миру міста Кіта-Кюшю.

Але Кіта-Кюшю теж пережив зміни: під час відновлення Японії це промислове місто було таким забрудненим, що у водах затоки Докай практично не залишилося живих істот.

Сьогодні, після десятиліть інвестицій у відновлювані технології, його визнали одним із найзеленіших міст Азії. Місто ніколи не забуде минуле, але впевнено крокує у майбутнє.