Сім речей, які наука розповіла про інопланетне життя

інопланетяни

Автор фото, Emmanuel LaFont

    • Author, Редакція
    • Role, BBC Future

Позаземне життя дійсно може існувати серед зірок – і ось деякі факти, які ми дізналися завдяки науці.

Протягом років BBC Future публікувала багато історій про те, як може виглядати життя в інших світах і які наслідки може мати його відкриття.

Тепер ми пропонуємо вам добірку фактів про інопланетне життя.

Мікроби з Місяця

Місяць, як ми тепер знаємо - мертве місце. Але до того, як там приземлилися астронавти "Аполлона-11", ми не могли бути впевненими у цьому на 100%. Насправді існувала висока ймовірність того, що троє учасників місії могли привезти з собою космічних мікробів.

Коли капсула "Аполлона" приземлилася в морі після своєї місячної подорожі, вживали суворих заходів, щоб запобігти поширенню можливого інопланетного життя на Землю. Астронавти мали залишатися всередині капсули із замкненими дверима, а потім одразу відправитися на карантин. Але гойдатися на хвилях було жарко й незручно, тому їм дозволили відчинити двері.

Якби з ними у капсулі таки були мікроорганізми з Місяця, вони могли б скористатися цією можливістю, щоб потрапити до Тихого океану. І теоретично це могло б стати катастрофічним для життя на Землі. На наше щастя, цього не сталося.

Докладніше про те, як ми ледь не знищили самі себе, читайте у статті Річарда Фішера.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах

Супутники з океанами - найкраще місце для пошуку інопланетного життя

Вважають, що кілька супутників у нашій Сонячній системі мають моря, неймовірно схожі на наші – солоні та нагріті гідротермальними джерелами. Тепер вчені вважають, що ці місячні океани можуть бути найкращим місцем для пошуку позаземного життя.

Наприклад, вважають, що супутник Юпітера Європа містить більше рідкої води, ніж усі океани Землі разом узяті, тоді як супутник Сатурна Енцелад випускає величезні стовпи води, які натякають на те, що на дні його океану є гідротермальні джерела.

Якщо виявиться, що вони схожі на глибоководні гідротермальні джерела, які є на Землі, це стане важливим відкриттям. Адже саме ці джерела вважають одним із найбільш імовірних місць, де могло зародитися життя на Землі.

Інші супутники, що мають потенціал для виникнення життя - Каллісто і Ганімед Юпітера, а також Титан Сатурна. Протягом наступного десятиліття планують здійснити кілька великих космічних місій для пошуку життя в інопланетних океанах.

космос

Автор фото, NASA/JPL/Space Science Institute

Підпис до фото, Космічний корабель "Кассіні" зафіксував водяні шлейфи, які викидають гейзери на поверхні Енцелада

Чому ми не готові до контакту з інопланетянами

Інопланетне життя наразі не знайшли - але якби це таки сталося, як би ми його сприйняли? Науково фантастика не надто оптимістична щодо цього - інопланетян змальовують нижчими за людей та підпорядкованими їм. Та й навіть серед людей, які живуть на нашій планеті, далеко не всі мають базові права.

Менше з тим, етики зараз розмірковують про те, що станеться, якщо контакт з інопланетянами таки відбудеться. Для початку варто було б з'ясувати рівень їхнього інтелекту та здатності до сприйняття, а потім - їхні наміри.

І, особливо якщо вони вже мають технології для подорожі на Землю, нам також може знадобитися швиденько запитати, які права вони готові надати нам натомість?

Не всі "інопланетні" сигнали надходять із космосу

Астрономи багато вдивляються у небо в пошуках підказок про далекі зірки, екзопланети та галактики. Але іноді їм також варто опустити голову й подивитися трошки ближче.

У 1998 році вчені з австралійської обсерваторії Паркса в Новому Південному Уельсі виявили дивні радіосплески тривалістю всього кілька мілісекунд, які реєстрували протягом декількох тижнів. Як не дивно, вони, здавалося, відбувалися лише в робочий час у будні.

Згодом, у 2015 році, вченим вдалося відстежити їхнє джерело. Винуватицею була мікрохвильова піч у самій обсерваторії. Сплески фіксували тоді, коли дослідники розігрівали їжу. Відкриття дверцят мікрохвильовки до сигналу призводило до короткочасного випромінювання радіохвиль на частоті близько 2,4 ГГц, які вловлювала антеною обсерваторії.

Більше про дослідження НЛО у NASA ви можете прочитати у цій статті.

науковці

Автор фото, Nasa/Glenn Benson

Ми могли занести життя на Марс

Перед запуском космічні кораблі ретельно очищають, щоб вони не переносили у космос мікроорганізми з нашої планети. Орбітальні апарати, посадкові апарати та марсоходи збирають у спеціально очищених приміщеннях із дотриманням суворих протоколів, які включають дезінфекцію кожного компонента.

Але повністю видалити мікроби с поверхні космічного корабля неможливо. Натомість науковці намагаються максимально зменшити їхню кількість і сподіваються, що негостинне середовище космосу вб’є все, що залишилося.

Проте вчені виявили, що деякі організми здатні пережити процес очищення та подорож у космос. Вони навіть знайшли ДНК мікробів, стійких до радіації, холодного середовища та висихання у приміщеннях, де збирали роботизовані марсоходи, які відправили до Марса. Виникає питання: чи могли ми відправити життя на Червону планету?

Докладніше про те, як люди могли випадково занести життя на Марс, читайте у статті Крістофера Мейсона.

Люди бачать НЛО після великих потрясінь

Під час пандемії Covid-19 вчені помітили дивовижну тенденцію – у США стався сплеск спостережень непізнаних летючих об’єктів (НЛО). Люди сиділи вдома, й раптово у них з'явилося багато вільного часу, щоб вдивлятися у нічне небо. Можливо, ці "додаткові очі" змогли побачити те, що ми пропустили раніше? Звісно, це - одне з можливих пояснень.

Однак дослідники пропонують інше - під час карантину люди просто приділяли більше уваги підозрілим об’єктам.

Після того, як уряд США оприлюднив звіт про дослідження НЛО у 2021 році, кількість спостережень невідомих об'єктів зросла. Лише минулого року їх було понад 350 проти 144 за весь 17-річний період до того. Деякі коментатори охрестили це явище "новою епохою НЛО-манії".

NASA нещодавно вперше почала розслідувати ці повідомлення.

Життя на Титані - але не таке, як ми звикли

На відстані приблизно 1,2 мільярда кілометрів від Землі розташований придатний для життя масив гірських порід з величезними рідкими океанами та густою атмосферою.

Глибоко в цих морях можуть жити мікроорганізми. Вважають, що на найбільшому супутнику Сатурна, Титані, можуть бути умови, придатні для життя – як в океанах води, які, як вважають, сховані там під землею, так і в морях, що складаються з рідкого метану, які омивають його поверхню.

Одна з ідей полягає в тому, що на Титані може існувати "вінілове життя" – клітини, побудовані з ціаніду, який міститься в його атмосфері. Тож тепер вчені хочуть перевірити цю гіпотезу.

NASA запропонувала відправити підводний човен для дослідження метанового океану на північному полюсі Титана - можливо, під час наступного літа, яке на планеті буде в 2047 році.