Чи можуть ТЦК мобілізувати заброньованих? Розібрались у суперечливій історії від депутата

Чи може ТЦК мобілізувати заброньованих чоловіків? Після того, як депутат від "Слуги народу" з профільного комітету описав у своєму телеграмі кілька резонансних випадків, це питання стало актуальним.

Народний депутат Олександр Федієнко, який відповідає за питання кіберпростору в складі комітету з національної безпеки, написав звернення до Миколаївського ТЦК щодо мобілізації одного працівника.

Відповідь, частково заблюрену, він опублікував у своїх соцмережах. І судячи з неї, заброньованому працівнику анулювали відстрочку і в такий спосіб змогли його мобілізувати.

При цьому Миколаївський обласний центр комплектування і соціальної підтримки повідомив, що діяв у рамках чинного законодавства.

"Тобто так тепер можна - анулювати відстрочку працівнику критично важливого підприємства, навіть не звернувши увагу, що він був заброньований?" – відреагував Федієнко.

Депутат припустив, що тепер людину демобілізувати неможливо, підприємство втрачає важливого працівника, а вся система бронювання втратила "довіру від підприємств, які в межах чинного законодавства бронюють критично важливих працівників".

"Ви можете поставити зарплату хоч сто тисяч, але ви не зможете убезпечити вашого працівника від подальшої мобілізації", - додав він.

В Україні налічують близько 900 тисяч заброньованих чоловіків, тому заяви Федієнка наробили галасу.

Його слова розійшлися у телеграм-каналах і на деяких новинних сайтах під заголовками "Відтепер ТЦК може мобілізувати заброньованих працівників".

Але чи справді це так?

Що каже Федієнко і що каже ТЦК

Щоб уточнити, що сталося у Миколаївському ТЦК, ВВС Україна звернулася за коментарем до Олександра Федієнка.

"Йому анулювали відстрочку, хоча зрозуміло, що він мав бронювання. Тобто це якийсь незрозумілий для мене механізм юридично-правових дій, а тим паче наслідків", - відповів депутат.

На питання, чи мав працівник підтвердження бронювання на папері та в Резерв+, депутат не надав чіткої відповіді, але зазначив, що бронь оформили "в рамках чинного законодавства".

На прохання ознайомитися із незаблюреним документом від ТЦК, Федієнко ВВС Україна відмовив.

За словами депутата, мала при собі людина паперові чи цифрові документи - це не має значення.

"Хто сказав, що має бути 100% у Резерв+? Я всім кажу – у відповідній постанові чітко вказано - або паперовий, або цифровий документ. А що коли людина не хоче мати додаток Резерв+? Має право".

Через кілька годин після заяв Федієнка Миколаївський ТЦК опублікував свої роз'яснення.

Судячи з їхнього повідомлення, вони визнали помилку.

"Інформація про те, що ТЦК може мобілізувати навіть заброньованих працівників критично важливих підприємств, не відповідає дійсності", - сказала начальниця юридичної служби Миколаївського ТЦК та СП Тетяна Кійко.

За її словами, випадок анулювання бронювання та мобілізації заброньованого працівника, який стався в Миколаївському ТЦК, пов'язаний з "технічними проблемами документообігу".

5 листопада, розповіли у ТЦК, надійшло розпорядження районної військової адміністрації про скасування мобілізаційних завдань деяким місцевим підприємствам, в тому числі ТОВ АТФ "АГРО-ДІЛО", на яке, як виглядає, і працював чоловік із суперечливої історії від депутата.

Мобілізаційне завдання - це коли підприємство має замовлення від держави і надає їй важливі для військових потреб послуги. На цей період його працівників бронюють від мобілізації.

Через скасування мобілізаційного завдання "засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відбулось автоматичне анулювання бронювання військовозобов'язаних працівників вищевказаного підприємства", написало ТЦК.

Але раніше "АГРО-ДІЛО" визнали критичним, і цей факт у ТЦК "не врахували".

Тепер у відомстві проводять службову перевірку.

"Дивні вони", - відреагував Федієнко в телеграмі на заяву про службову перевірку в ТЦК.

За його словами, в день публікації свого допису він отримав ще багато нових повідомлень.

"Відправили до навчального центру для проходження базової військової підготовки. Познайомився ще з кількома хлопцями з Миколаєва. Чув такі ж самі історії як у мене, а у одного хлопця навіть в "Оберігу" була бронь, але миколаївські ТЦК не звернули на це увагу", - публікує він одне з них.

Чи означає заява ТЦК, що мобілізованого працівника з Миколаєва тепер демобілізують – невідомо.

"Правовий механізм існує, - каже Федієнко у коментарі ВВС Україна - через відкриття кримінального провадження, скасування мобілізаційного розпорядження, але це довгий шлях. Цей громадянин (на той час. – Ред.) уже буде десь воювати".

Раніше ЗМІ описували випадки, коли мобілізовані оскаржували факт своєї мобілізації, але на це в них пішов рік.

Пояснення юриста

Щоб розібратися у ситуації, ВВС Україна поговорила з адвокатом Ігорем Мунтяну, керівником напряму бронювання військовозобов'язаних працівників критичної інфраструктури адвокатського об'єднання Актум.

Він пояснив, що згідно з порядком №45, в Україні чоловіків бронюють у кількох випадках: якщо вони працюють в державних органах, органах самоврядування, якщо працюють на підприємство, визнане критичним, або ж якщо підприємство отримало "мобілізаційне завдання", тобто державне замовлення.

Підприємство може виконувати це замовлення місяць чи пів року. Якщо його працівники оновили дані в ТЦК чи Резерв+, тоді на термін виконання завдання їх можуть забронювати, пояснює він.

Цим займається військова адміністрація – вона підтверджує, що всі працівники оновили свої дані (це одна з умов бронювання) і надає їм бронь.

Але так само військова адміністрація і забирає цю бронь, коли мобілізаційне завдання виконали або ж не виконали, але чиновники більше не бажають мати справи з конкретними підприємцями.

Судячи з відповіді ТЦК, це і сталося з працівником підприємства у Миколаєві. Перед тим військова адміністрація перевірила його підприємство і анулювала чи скасувала відстрочку, яку мали його працівники під час замовлення.

"Щойно мобілізаційне завдання закінчується, закінчується і бронювання. Військова адміністрація про це повідомляє, і ТЦК подає запит (працівникам цього підприємства. – Ред.) – прийдіть, уточніть дані", - каже юрист Ігор Мунтяну.

Майже напевне це означає, що після такого запиту працівників мобілізують, "і це абсолютно правомірно", каже Мунтяну.

Але з документа і коментарів Федієнка стає зрозуміло, що підприємство не лише виконувало мобілізаційне завдання, воно також було визнане критично важливим.

"Тобто у працівників мало бути бронювання на іншій підставі, і ТЦК мало це перевірити. Але, як вони пишуть – ці дані або не були надані, або не були перевірені", - каже Ігор Мунтяну.

Можливо, такий збій стався через аудит критично важливих підприємств, який в Україні проводили до кінця листопада, і про це підприємство інформації не внесли.

Коли ще заброньованого може мобілізувати ТЦК

Так чи інакше, ситуація, в яку потрапив працівник із Миколаївського ТЦК – це рідкісне явище.

"Зараз дуже мала кількість підприємств, які мають і мобілізаційне завдання, і визнані критично важливими. Зазвичай або одне, або друге", - пояснює адвокат Ігор Мунтяну.

Але випадки, коли ТЦК мобілізували заброньованих, траплялися і з інших причин.

Справа в тому, що до 1 грудня в Україні діяла складна система бронювання.

Спочатку підприємство отримувало статус критично важливого від міністерства економіки, а потім показувало цей документ ТЦК, надавало списки своїх військовозобов'язаних працівників - і вже після цього їх ставили на спеціальний облік, так званий облік заброньованих.

Працівники ТЦК також мали внести інформацію про бронювання у систему "Оберіг", де відображаються всі дані про військовозобов'язаних.

Якщо дані про ваше бронювання внесли в "Оберіг", то Резерв+ теж вам це покаже.

Але на практиці це була довга та бюрократична процедура – від визнання підприємства критичним до надання броні конкретним людям могло пройти кілька місяців.

І траплялися випадки, коли чоловік мав при собі всі необхідні папери від мінекономіки, але додаток Резерв+ ще не підтягував інформацію про його бронювання, і для ТЦК це був привід затримати людину.

Олександр Федієнко розповідає про подібні випадки у своїх соцмережах, публікуючи документи чи витяги зі справ.

"Змушений констатувати, що намітилась нова тенденція – працівники ТЦК примусово мобілізують працівників, які мають при собі документи, які підтверджують їх бронювання. Аргументація завжди подібна - дані відсутні в системі "Оберіг", а паперові документи не визнаються", - написав він у грудні 2024 року.

"Депутат наводить історію, коли працівника зупинили на блокпості і сказали, що він не перебуває на спеціальному обліку" , - пояснює один із таких опублікованих кейсів адвокат Ігор Мунтяну.

"Підприємство все необхідне зробило, документи в ТЦК відправило, а в ТЦК, виходить, ці документи не обробили – не встигли чи не хотіли".

Траплялися випадки і навпаки – коли бронювання в Резерв+ показувало, а паперів при собі людина не мала.

Міноборони неодноразово висловлювалися з цього приводу і заявляло в ЗМІ, що паперові та цифрові документи є взаємозамінними у випадку бронювання, але такі випадки траплялися і надалі.

"Сьогодні я отримав уже другий кейс, коли забрали працівника критичного підприємства, який був заброньований мінекономіки", - каже ВВС Україна Федієнко.

"Але ця бронь не була внесена представником ТЦК в систему "Оберіг", і виходить, що для ТЦК наказ мінекономіки не наказ", - додає він.

Новий статус і критерії критичності

Щоб не потрапити у такі ситуації, треба уважно слідкувати за тим, які дані про вас показує Резерв+ і чи там нічого не змінилося.

У будь-якому разі ТЦК анулювати відстрочку не може, тому тут хвилюватися не варто, каже адвокат.

Але зараз заброньовані мають іншу причину для хвилювання, вважає він. Це стосується нових правил бронювання, які запрацювали 1 грудня.

Після аудиту деякі компанії втратили свій статус критичності, а для всіх інших критерії оновили.

Вони стали трохи жорсткіші – наприклад, тепер підприємства повинні платити заброньованим не менше ніж 20 тисяч гривень офіційної зарплати.

Щоб довести, що підприємство відповідає новим вимогам – воно має подати всі необхідні документи в ОВА чи відповідне міністерство і підтвердити свій статус критичної інфраструктури.

А потім через "Дію" забронювати своїх працівників наново.

Як заявляють у міністерстві цифрової трансформації – додаток має обробляти заявки за 72 години.

І все це - і підтвердження статусу, і бронювання - треба зробити до 28 лютого.

Таким чином усі бронювання в Україні дійсні щонайдовше до 28 лютого. Якщо підприємство не підтвердило свій статус – людина втрачає бронь наступного ж дня.

І оскільки працівникам ТЦК про це повідомлять, то там швидко, судячи з ситуації у Миколаївському ТЦК, можуть надіслати чоловікам "запит уточнити дані", а фактично - мобілізувати.

Звичайно ж, підприємства поспішають зробити все вчасно.

Але справа в тому, каже Ігор Мунтяну, що держава нові критерії представила, але ОВА також встановлюють свої критерії на місцях. Щоб їх оновити, військові адміністрації мали 10 діб, але пройшло більше як місяць, й вони досі це не зробили.

А без цього оновлення процедура перебронювання не проводиться.

Адвокат Ігор Мунтяну говорить, що минулого тижня критерії оновила тільки Одеська ОВА, а по всім інших областях інформації досі немає.

"Може бути таке, що потім критерії оновлять, швидко піде потік заяв, адміністрації не встигатимуть і в працівників швидко закінчиться бронювання", каже Ігор Мунтяну.

Теоретично закон визначає, що розгляд документів має тривати не більш ніж 10 діб, але як буде на практиці - невідомо.

Може бути так, що працівники отримають бронь "аж в квітні-травні, і за цей час їм можуть видати повістку".

"Для підприємства це ризик втратити кваліфікованих кадрів", - вважає юрист.

Розмови про те, як мобілізувати більше чоловіків і не втратити економіку - тривають в Україні давно.

Влада намагається вирішити цю дилему, однак військам вже довгий час критично бракує кадрів на фронті.