Авдіївка: стратегічна битва за "ворота у Донецьк"

Український фронт знову палає. Епіцентр боїв – напівоточене росіянами місто Авдіївка.

"Воєнкори" пишуть про наступ армії Росії та пророкують "котли" для української армії.

"Стратегічний наступ"

З 10 жовтня росіяни знову пробують наступати великими силами майже по всій лінії фронту – вперше з часів битви за Бахмут. Один з пабліків - "Два майора" - назвав це навіть "стратегічною наступальною операцією армії Росії".

До ділянок біля Роботиного і Бахмута, де були просування ЗСУ, а також до Куп'янська і Лимана, де якийсь час атакують росіяни, додались одразу ще кілька гарячих точок.

Це, наприклад, село Макіївка біля Сватового (не плутати з містом на Донеччині), околиці зруйнованої Мар'їнки, а також деокуповане влітку село П'ятихатки у Запорізькій області.

Але наймасштабнішим став саме російський наступ на Авдіївку.

Це місто – один з останніх укріпрайонів ЗСУ на старій лінії фронту часів АТО 2014 року.

З його центра до середмістя Донецька – близько 12 км.

Після втрати ЗСУ позицій біля Пісків і Опитного у 2022 році Авдіївка залишилася найближчим плацдармом української армії біля "столиці Донбасу". Утім, саме місто вже тривалий час перебуває у напівоточенні російських сил з півночі, сходу та півдня.

Близько 5-ї ранку 10 жовтня росіяни почали обстріл Авдіївки та її околиць зі ствольної й реактивної артилерії, а також за участі авіації з КАБами (керованими авіабомбами).

Після цього пішла піхота – за даними українського Генштабу, росіяни кинули на Авдіївку близько трьох батальйонів (тобто понад тисячу бійців) і кілька десятків одиниць техніки одразу з кількох напрямків.

"Хоробро себе показують підрозділи Шторм Z (Сформовані з російських ув'язнених. – Ред.) та частини, що раніше входили до армійських корпусів "ДНР", - описав наступ згаданий паблік "Два майора".

"Атаки йшли у напрямку населених пунктів Бердичі і Степове на півночі, Сєверне і Тоненьке з району Опитного, а також з району на північний захід від Крутої Балки і південніше Веселого", - каже український військовий оглядач Олег Петренко.

Пізніше російські джерела стверджували, що армії РФ вдалося просунутися до околиць сіл Бердичі і Степове та перерізати одну з доріг до Авдіївки.

У лексиці "воєнкорів" з'явився вираз "Авдіївський котел".

Російські телеграм-канали та медіа часто пишуть про "котли", в які мають потрапити українські частини. Від початку великої війни вони анонсували "котел" в Сєвєродонецьку, потім біля Золотого, нарешті в Бахмуті. Утім, кожного разу ЗСУ вдавалося відступати з цих районів після тривалої оборони.

Водночас Генштаб ЗСУ у своїх зведеннях повідомив, що українські сили "відбили десять атак ворога у районі Авдіївки та ще вісім атак в районах східніше Степового та південно-східніше Сєверного Донецької області".

У телеграм-каналах опублікували кілька відео з ураженням російської техніки, як стверджується, на Авдіївському виступі (частину з них справді геолокували військові оглядачі).

"Прорив ворожої штурмової бронегрупи на південний схід від селища Сєверне ліквідовано. Знищено 9-11 одиниць бронетехніки. Тривають позиційні бойові дії", - пише Олег Петренко.

Він відзначає, що росіяни прагнуть захопити терикон на північ від міста як вигідну висоту.

Тож ситуація у цьому районі протягом останніх днів залишається динамічною, й російські війська продовжують спроби охопити Авдіївку в кільце.

Аеророзвідник 59-ої окремої мотопіхотної бригади Андрій Серган в ефірі Радіо NV підтвердив, що українські війська втратили "одну-дві позиції".

Але основні лінії оборони та постачання українській армії, судячи з усього, вдається втримувати і про критичну ситуацію чи небезпеку швидкого оточення наразі не йдеться – ефект несподіванки від російської атаки, якщо такий і був, вже вичерпався.

Важка битва попереду

Український журналіст Юрій Бутусов називає наступ на Авдіївку "ще однією з визначальних битв війни".

"Авдіївка має стратегічне значення для РФ, оскільки це місто є фактично воротами у Донецьк - основний комунікаційний вузол на окупованих територіях. І для того, щоб закріпитись на захопленому Донбасі, Путіну потрібно відсунути лінію фронту від Донецька", - пише він у фейсбуку.

"Ситуація дуже серйозна, битва за Авдіївку потребує зосередження усіх ресурсів", - попереджає він.

Власне, перекидання українських резервів з інших напрямків – це і є одна з головних цілей нинішньої активності російської армії.

"Наступ на Авдіївку почали не від хорошого життя, як і на Куп'янськ (який, якщо судити по каналах, що торгують червоними стрілочками, давно вже має бути взятий). Потрібно відтягнути значні сили супротивника, насамперед з Артемівського (Бахмутського. – Ред.) напряму. Бо Авдіївку "укропи" не захочуть кидати і потягнуть сюди ці резерви", - пише один з російських "воєнкорів" Андрій "Мурз" Морозов.

А інший воєнний блогер Євген Норін вважає, що цей наступ має показати, чи з'явився у росіян потенціал до швидких атак: "Авдіївка, звісно, зараз дуже багато важливого покаже. Це не просто облога чергового містечка, і навіть не питання про те, чи вдасться зламати пальці на "горлі" Донецька. Це питання про те, чи залишиться війна в режимі штурму трьох будиночків за місяць чи ні".

Український військовий оглядач Денис Попович припускає, що насправді росіяни хочуть через Авдіївку зайняти вигідні позиції перед настанням зими, щоб покращити свою ситуацію не лише під Бахмутом, а й скувати спроби просування ЗСУ на Токмак.

Згаданий аеророзвідник 59-ї бригади Андрій Серган так описував ресурси, яких зараз потребують українські частини: "Запитайте комбата чи комбрига у будь-якій бригаді – всі просять РЕБ, "Мавіки", FPV чи інші дрони, а також боєприпаси. Тому не можна говорити, що ми не очікували наступу – ми його очікували. Але ми чекаємо на ці три основні пункти. Плюс на людей".

Наступні тижні покажуть, чиї ресурси більш ефективні біля Авдіївки.

Оглядач Defense Express Іван Киричевський у цьому контексті звертає увагу на колони бронетехніки, якими вирішила наступати російська армія, замість менших піхотних з'єднань.

"Росіяни повернулись до формату наступальних дій саме з використанням "класичних" батальйонно-тактичних груп, від чого вони наче ж як відмовились після невдач лютого-березня 2022 року", - пише він.

І додає: "Це демонструє рівень поточної самовпевненості командування армії РФ як мінімум на окремих ділянках фронту, але ж не гарантує росіянам успіху".