"Прийдеться дорого заплатити". G7 попередила Росію про наслідки вторгнення в Україну
Автор фото, Getty Images
У Ліверпулі у неділю відбувся саміт міністрів закордонних справ G7. Однією із його заявлених цілей стало продемонструвати єдність демократичних країн в умовах, коли вони побоюються агресії Росії проти України.
Значну частину саміту присвятили обговоренню ситуації, що склалася на кордоні України. Західні країни підозрюють Росію у намірі здійснити вторгнення на українську територію. Російська влада ці звинувачення відкидає.
"У Росії не має залишитися сумнівів, що подальша військова агресія проти України матиме серйозні наслідки, за які доведеться дорого заплатити", - йдеться у спільній заяві країн-учасниць.
Країни також закликали Росію знизити рівень ескалації, використовувати дипломатичні канали та дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань щодо прозорості військової діяльності.
Російська сторона поки що не коментувала цю заяву.
Однак у суботу ввечері російське посольство в Лондоні заявило, що, оперуючи терміном "російська агресія", уряд Великої Британії "вводить в оману послідовників" і показує "одержимість британського головування в G7 пошуком спільної справи для "демонстрації єдності"".
Автор фото, Reuters
Раніше цього тижня президент Росії Володимир Путін та президент США Джо Байден провели двогодинні переговори через відеозв'язок. На них також обговорювали питання військової загрози з боку Росії.
В інтерв'ю, яке вийшло в ефір у неділю, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "особливих приводів для радості" після переговорів не було.
За його словами, дуже серйозною концептуальною розбіжністю в американо-російських відносинах стала відмова американської адміністрації визнавати позначені президентом Росії "червоні лінії".
Серед таких "червоних ліній" Путін згадував про наближення НАТО до російських кордонів, а також розміщення на території України ударних комплексів.
За оцінками західної розвідки, Росія розмістила до 100 тис. військовослужбовців неподалік кордону з Україною, там також знаходяться танки та артилерія.
У Вашингтон вважають, що до кінця січня 2022 року кількість військовослужбовців на кордоні може зрости до 175 тис. осіб.
У відповідь на такі твердження Росія заявляє, що переміщення військ на її території нікого не повинні турбувати, проте наголошує, що має право на захист своєї національної безпеки.
Автор фото, Getty Images
На думку кореспондента ВВС з питань оборони Джонатана Біла, США та НАТО ясно дали зрозуміти, що хочуть діалогу з Росією, щоб уникнути конфлікту, і нещодавня віртуальна зустріч президентів Байдена та Путіним свідчить про те, що Москва також настроєна конструктивно.
Проте вже за кілька днів Володимир Путін порівняв дії Києва щодо жителів сходу України з геноцидом.
"Те, що зараз відбувається на Донбасі, ми з вами добре бачимо, знаємо. Це, звісно, дуже нагадує геноцид", - заявив він.
На думку деяких спостерігачів, подібні слова можуть свідчити про посилення його риторики щодо України. Проте у Білому домі закликали не надавати цим заявам великого значення.
У будь-якому разі вимоги, які Москва висуває до Києва та НАТО, серйозно ускладнюють дипломатію.
Так Росія хоче гарантій, що Україні ніколи не дозволять вступити до НАТО, на території України НАТО не матиме постійних сил чи інфраструктури, а на російсько-українському кордоні не проходитимуть військові навчання країн альянсу.
Своєю чергою НАТО наполягає, що альянс захищає своїх членів і не загрожує Росії. Крім того, в НАТО неодноразово заявляли, що Україна як суверенна держава має право приймати власні рішення, тому НАТО не може давати Росії жодних гарантій щодо поведінки Києва.
